Рішення № 78418089, 10.12.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року справа № 2340/4081/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство "Ліпона" про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

04 жовтня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18000) з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36) про визнання протиправним постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2018 № 34.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку оскаржуване рішення суперечить вимогам законодавства України про містобудівну діяльність, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Тимошенко В.П. від 09.10.2018 року відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

02.11.2018 відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив залишити позов без задоволення з тих підстав, що при винесенні оскаржуваного рішення суб'єкт владних повноважень діяв в порядку та у спосіб, визначені діючим законодавством, а отже відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін - повернуто заявнику без розгляду.

08.11.2018 третя особа надіслала на адресу суду пояснення щодо позову.

15.11.2018 представником позивача подано до суду заперечення на відзив.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, вид діяльності: 71.11 Діяльність у сфері архітектури, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

14.03.2018 ПП «Ліпона» (Замовник) (третя особа у справі) надіслало на адресу Управління архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради повідомлення №ЧК 061180730652 про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), в якому повідомляло про початок виконання будівельних робіт, визначених державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а саме: Будівництво житлового - громадського комплексу по АДРЕСА_2 в м. Черкаси, вид будівництва - нове будівництво. Згідно з даним повідомленням головним архітектором проекту є ОСОБА_1, який також є відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд.

01.08.2018 на адресу позивача рекомендованим листом надіслано повідомлення №648/01-06, в якому зазначалося, що в зв?язку з необхідністю, на підставі припису №3 від 07.06.2018 виданого головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаської області Безкровною К.В., в строк до 10.08.2018 надати проектну документацію в повному обсязі, як це передбачається державними будівельними нормами та Порядком розроблення проектної документації на будівництво об?єктів, затвердженого наказом №45 від 16.05.2011 по о?бєкту будівництва «Будівництво житлово-громадського комплексу по АДРЕСА_2».

Вказаний лист з повідомленням про проведення позапланового заходу був вручений позивачу 02.08.2018, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

10.08.2018 відповідачем на підставі звернення народного депутата України Купрія В.М. (вх. За №13816-01-2) від 02.08.2018, керуючись ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038, п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 винесено наказ №123 «Про проведення позапланової перевірки», яким наказано першому заступнику начальника управління - Загородньому Андрію Сергійовичу провести позапланову перевірку додержання вимог містобудівного законодавства суб'єктами містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_2. Замовник - ПП «Ліпона», технічний нагляд - ОСОБА_5; проектна документація розроблена - ФОП ОСОБА_1, генеральний підрядник - ТОВ «Будівельно-монтажне управління - 11». Перевірку провести з 10.08.2018 по 23.08.2018.

10.08.2018 відповідачем видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №110, відповідно до якого першого заступника начальника управління Загороднього А.С. та головного спеціаліста Ткаченко В.І. направлено для здійснення планової (позапланової) перевірки додержання вимог містобудівного законодавства під час будівельних робіт на об'єкті «Будівництво житлово-громадського комплексу» за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_2. Строк дії направлення з 10.08.2018 по 23.08.2018.

10.08.2018 на об'єкті перевірки виконробу ОСОБА_7 пред'явлено службове посвідчення та надано направлення для проведення позапланового заходу від 10.08.2018 №110, з яким він ознайомився, про що свідчить його підпис на направленні.

23.08.2018 першим заступником начальника управління Загороднім А.С. складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функції (далі - акт від 23.08.2018), в якому зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю не надано документів необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва «Будівництво житлово-громадського комплексу» за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_2, для проведення позапланової перевірки, чим порушив вимоги пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно із записами зворотної сторони акту від 23.08.2018, останній складений без присутності позивача.

Вищезазначені матеріали перевірки були надіслані поштою та отримані позивачем 23.08.2018.

06.09.2018 відповідачем винесено спірну постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №34, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 55 230 грн. Дану постанову надіслано позивачу поштою та отримана позивачем 26.09.2018.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За змістом статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 3, 11 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Відповідно до статті 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що заходи контролю здійснюються відповідними органами державного нагляду (контролю) у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Частиною 1, 2 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі Порядок № 553).

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, щодо дотримання суб'єктами містобудування (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об'єктах будівництва, в тому числі і нових, у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Судом встановлено, що відповідачем згідно з наказом від 10.08.2018 №123 на підставі звернення народного депутата України Купрія В.М. (вх. За №13816-01-2) від 02.08.2018, керуючись ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038, п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 винесено наказ №123 «Про проведення позапланової перевірки», першим заступником начальника управління - Загороднім А.С. проведено позапланову перевірку додержання вимог містобудівного законодавства суб'єктами містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_2. Замовник - ПП «Ліпона», технічний нагляд - ОСОБА_5; проектна документація розроблена - ФОП ОСОБА_1, генеральний підрядник - ТОВ «Будівельно-монтажне управління - 11».

Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 12 Порядку № 533 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Позивач стверджує, що повідомлення про проведення планового та позапланового заходу не отримував. Крім того зазначив, що в порушення вимог п. 12 Порядку №553 повідомлення про проведення перевірки не містить у собі вимоги прибути у конкретний час та календарну дату на об?єкт будівництва. Також позивач зазначив, що повідомлення про проведення перевірки обгрунтоване виконанням припису №3 від 07.06.2018 головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ в Черкаській області, проте відповідно до направлення на перевірку №110 від 10.08.2018 та наказу про призначення перевірки від 10.08.2018 №123 підставою для проведення перевірки було звернення народного депутата Купрія В.М.

Згідно з матеріалами справи, 01.08.2018 на адресу позивача рекомендованим листом надіслано повідомлення №648/01-06, в якому зазначалось, що в зв?язку з необхідністю, на підставі припису №3 від 07.06.2018 виданого головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаської області Безкровною К.В., в строк до 10.08.2018 надати проектну документацію в повному обсязі, як це передбачається державними будівельними нормами та Порядком розроблення проектної документації на будівництво об?єктів, затвердженого наказом №45 від 16.05.2011 по о?бєкту будівництва «Будівництво житлово-громадського комплексу по АДРЕСА_2». Вказаний лист з повідомленням про проведення позапланового заходу був вручений позивачу 02.08.2018, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши дане повідомлення суд зазначає, що воно не відповідає вимогам закону. По-перше дане повідомлення не містить зазначення дати початку та дати закінчення перевірки, а міститься вимога «в строк до 10.08.2018 надати проектну документацію в повному обсязі». По-друге, в рекомендованому повідомленні про вручення повідомлення №648/01-06 позивачу відсутній підпис позивача, а зазначено лише його прізвище, що викликає у суду сумнів про його достовірність.

Крім того на підтвердження того, що ним не отримано повідомлення №648/01-06 позивачем додано лист ПАТ «Укрпошта» Черкаська дирекція від 08.11.2018 №23-13-С-34072 на його запит щодо отримання ним листа відповідача (штрих код рекомендованого відправлення - 1800196949844). В даному листі ПАТ «Укрпошта» Черкаська дирекція, заначила, що проведеною перевіркою встановлено, що рекомендований лист з повідомленням про вручення №1800196949844, адресований ФОП ОСОБА_1, вручений 02.08.2018 листоношою почтового зв?язку Черкаси 5. Встановити особу, що одержала дане поштове повідомлення та якою учинений підпис у виробничому документі не є можливим: листоноша звільнена. Також було встановлено, що лист одержаний ОСОБА_1 у відділенні поштового зв?язку Черкаси 5 разом з листом №1800197114681.

Також суд звертає увагу, що в повідомленні від 01.08.2018 №648/01-06, підставою для перевірки є припис №3 від 07.06.2018, який виданий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаської області Безкровною К.В., а згідно до наказу на проведення перевірки від 10.08.2018 №123 та направлення на перевірку від 10.08.2018 №110 підставою для перевірки є звернення народного депутата України Купрія В.М. (вх. За №13816-01-2) від 02.08.2018.

У матеріалах адміністративної справи відсутні докази отримання позивачем повідомлення щодо необхідності забезпечення явки позивача для проведення перевірки (надання правової, технічної та іншої документації щодо об'єкту будівництва) впродовж терміну її проведення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи міститься доповідні записки охоронця будівельного майданчика по АДРЕСА_2 ОСОБА_9 та виконроба ОСОБА_10, в якій вони зазначили, що 23.08.2018 у другій половині дня на будівельному майданчику перебував представник архітектурного контролю і розглядав будівництво, про надання документів не звертався.

Таким чином, судом встановлено, що факт недопущення посадових осіб відповідача, який ліг в основу правопорушення, відповідальність за яке передбачена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», не підтверджена жодним доказом. Натомість докази, надані позивачем, підтверджують неправомірність дій відповідача щодо винесення спірної постанови.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, відповідно до п. п. 9, 10 якого про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов?язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб?єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб?єкта містобудування.

У разі відмови суб?єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Відповідно до п. 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995р. № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно з п. 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995р. № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов?язана з?ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб?єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, судом з?ясовано, що відповідачем під час розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не з?ясовано фактичних обставин справи, не встановлено наявності вини суб?єкта містобудування, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб?єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об?єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з тим, матеріали справи підтверджено, що у діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а тому, постанова Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2018 № 34 є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об?єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно та без урахуванням всіх обставин винесено оскаржуване рішення, а тому адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб?єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн, відповідно до платіжного доручення № 56 від 04.10.2018.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позов ФОП ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2018 № 34.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 40950336) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір за подання позову в сумі 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн 00 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10.12.2018.

Суддя В.П. Тимошенко