Рішення № 78417901, 10.12.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2644/18

РІШЕННЯ

іменем України

10 грудня 2018 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди та премії до державних професійних свят та ювілейних дат, які враховуються при обчислені пенсії, з яких сплачено страхові внески.

Ухвалою від 06 серпня 2018 року Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху. Вказав, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме вказавши яку саме відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивач просить визнати протиправною, з якого часу і на підставі чого позивач просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії.

На виконання ухвали ОСОБА_1 надіслав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 10.05.2018 №1123/Д-8, та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди та надбавки за вислугу років, грошової винагороди та премії до державних професійних свят та ювілейних дат, які враховуються при обчислені пенсії, з яких сплачено страхові внески з моменту подачі заяви від 26.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 26.11.2013 року йому призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника згідно із законом України "Про державну службу". Вказує, що звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку його пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди та надбавки за вислугу років, грошової винагороди та премії до державних професійних свят та ювілейних дат, які враховуються при обчислені пенсії. Листом від 10.05.2018 року № 1123/Д-8 відповідач відмовив в перерахунку пенсії. Вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправною, тому звернувся до суду з вказаним позовом.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що за документами пенсійної справи позивач отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до закону України "Про державну службу" №3723-Х1І від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-ХІІ) з 26.11.2013 р. у розмірі 70% від заробітної плати померлого годувальника. Вказує, що в постанові Волочиського районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Харцизьку Донецької області, управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 року, суд вказав, що пенсія має особистісний характер, позивач отримує пенсію в розмірі, призначеному ОСОБА_2, та не має права вимагати перерахунку призначеної їй пенсії. Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, суд вирішив питання щодо права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням 40% винагороди, яку отримувала його дружина. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 26.11.2013 року отримує пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до Закону №3723-ХІІ, в сумі 2478,78 грн, у розмірі 70% від заробітної плати померлого годувальника - ОСОБА_2.

В травні 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо перерахунку його пенсії. До вказаної заяви додав довідку про складові заробітної плати ОСОБА_2 №19611/05-012-6 від 17.12.2012 року та розшифровку до неї за період з липня 1993 року по червень 1995 року.

Листом від 10.05.2018 року №1123/Д-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Вказало, що постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (в редакції, що діяла та була чинна на час призначення пенсії) встановлено, що розмір виплат, крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років, що включається в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Розрахунок пенсії позивача наступний: 3184,27 грн заробітна плата для обчислення пенсії х 70% обчислення пенсії у зв'язку із втратою годувальника - 1930,05 грн (основний розмір пенсії), 66,43 грн - підвищення дітям війни, 179,36 - індексація, разом - 2474,78 грн. Підстав для обчислення пенсії з урахуванням матеріальної допомоги немає. Повідомило, що визначити складові заробітної плати, з якої проведено обчислення розміру пенсії у зв'язку із втратою годувальника, за електронною справою немає можливості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Положеннями абзаців 10,11 статті 37 закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі Закон №3723-XII), який діяв на час існування спірних правовідносин, передбачено, що у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.

Отже, розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначається у відсотках від розміру заробітної плати померлого годувальника, з якої сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія ОСОБА_2 була призначена як державному службовцю відповідно до Закону №3723-XII.

Статтею 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі статтями 1 та 2 закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року №108/95-ВР (далі Закон №108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. До структури заробітної плати, входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Порядок обчислення заробітної плати при проведенні перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було визначено постановою Кабінету Міністрів України № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року (далі - Постанова № 865).

Пунктом 1 Постанови № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

Згідно з листом Управління пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області від 05.03.2014 року №21(4)Д-14-01-03, наданим позивачем до матеріалів справи, заробітна плата годувальника врахована на підставі довідки Державної податкової інспекції в м.Харцизьку від 11.03.2008 року, що знаходиться в матеріалах пенсійної справи годувальника, відповідно до якої розмір заробітної плати складає 3184,27 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 закону України "Про пенсійне забезпечення", в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, сім'ям пенсіонерів пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж заробітку, з якого обчислювалась пенсія годувальника.

Відповідно до електронної пенсійної справи, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, пенсія по втраті годувальника позивачу призначена з заробітної плати годувальника в розмірі 3184,27 грн. Отже, розмір пенсії позивачу визначений з урахуванням вимог частини 1 статті 74 закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою від 02 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року, Волочиський районний суд Хмельницької області в задоволенні позову про перерахунок пенсії ОСОБА_1 відмовив, вказав, що позивач не має права на перерахунок пенсії.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відсутність права позивача на перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди та надбавки за вислугу років, грошової винагороди та премії до державних професійних свят та ювілейних дат годувальника не потребує доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди та надбавки за вислугу років, грошової винагороди та премії до державних професійних свят та ювілейних дат.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач довів правомірність відмови, тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 грудня 2018 року

Позивач:ОСОБА_1 (вул. Інститутська, 12/1, к. 426,Хмельницький,Хмельницька область,29001 Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя ОСОБА_3