Ухвала суду № 78417866, 10.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про застосування заходів процесуального примусу

10 грудня 2018 р. Справа № 2040/6575/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши у письмовому провадженні питання про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Давидової Олени Миколаївни, треті особи: Інженер-землевпорядник Рибянець Андрій Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІК", Південноміська рада Харківського району Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Давидової Олени Миколаївни, треті особи: Інженер-землевпорядник Рибянець Андрій Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІК", в якому просить суд визнати незаконним, протиправним та скасувати Рішення № РВ-6301480152018 від 06.02.2018 Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Давидової Олени Миколаївни про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за заявою ОСОБА_1 на підставі технічної документації з землеустрою.

Позивачем через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду 22.11.2018 подано заяву про відвід судді Котеньова О.Г., ухвалою від 05.12.2018 зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід та передано справу у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Заяву про відвід від 22.11.2018 залишено без задоволення ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2018.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 поновлено провадження у справі зі стадії, на якій його було зупинено.

В ухвалі від 06.12.2018 судом встановлено, що заява про відвід обґрунтована доводами про 1) подання до органу правопорядку повідомлення з приводу вчинення суддею Котеньовим О.Г. кримінального правопорушення за ознаками ст.ст. 364 та 375 КК України та обізнаністю суддею з подією такої подачі у зв'язку з існуванням в Україні "телефонного права" між посадовими і службовими особами органів державної влади; 2) задоволенням заяви про самовідвід з причини дружніх стосунків суддею Грицюком П.П. ухвалою від 04.01.2018 р. по справі №809/23/18; 3) задоволенням заяви про самовідвід з причини позитивних взаємовідносин суддею Кузьмичем С.М. ухвалою від 12.07.2018 р. по справі №876/5355/18; 4) існуванням негативних взаємовідносин між позивачем та суддею Котеньовим О.Г.; 5) не поданням суддею Котеньовим О.Г. заяви про самовідвід, що є порушенням п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки.

Ухвала з питання відводу судді від 06.12.2018 мотивована тим, що доводи заяви про відвід не підтверджені ані належними аргументами, ані відповідними доказами.

При цьому суд зауважив на загальновідомості тих обставин, що подання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення є обов'язком кожного добропорядного, доброчесного, сумлінного та законослухняного громадянина.

Ухвалою суду від 06.12.2018 встановлено, що відвід судді від участі у справі за цією підставою об'єктивно матиме маніпулятивний характер та штучно призведе до обрання особою найбільш сприятливих (за будь-якими власними чи-то уявними, чи-то реальними міркуваннями або уподобаннями) умов розгляду ініційованого спору, що прямо суперечить приписам ст. 31 КАС України.

У повідомленні про втручання у діяльність судді, надісланому 05.12.2018 на адреси Вищої ради правосуддя, Генерального прокурора України, Ради суддів України (до відома) та Голови Харківського окружного адміністративного суду (до відома) вказано, що у тексті заяви про відвід позивач неодноразово посилається на необхідність заявлення суддею самовідводу.

Враховуючи, що заява про відвід мотивована посиланням на подане позивачем в порядку ст.214 КПК України повідомлення про вчинене проти позивача кримінальне правопорушення, фактично у заяві та у доданих до неї документах ОСОБА_1 посилається на необхідність заявлення самовідводу суддею, у повідомленні про втручання у діяльність судді зроблено висновок, що ОСОБА_1 здійснюється тиск на суд шляхом подання заяви до правоохоронних органів та втручання у здійснення правосуддя з метою постановлення рішення про задоволення заяви про самовідвід, що свідчить про намір позивача змінити склад суду, який розглядає її справу.

Суд зазначає, що заява про відвід подана через канцелярію суду 22.11.2018, того ж дня позивач звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинене щодо неї кримінальне правопорушення з боку судді Котеньова О.Г., про що свідчить підпис прокурора організаційно-методичного відділу Бужанової І.О. із зазначенням дати 22.11.2018 та штамп прийняття заяви на особистому прийомі.

Тобто, позивачем самостійно створено обставини, що стали підґрунтям для подання заяви про відвід судді із посиланнями на необхідність заявлення суддею самовідводу.

Відповідно до приписів ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зокрема, правом на відвід судді учасники справи можуть скористатися у порядку та за процедурою, визначеною ч.3 ст.39 КАС України, відповідно до якої відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як встановлено судом, підстава, яку заявник вважав достатньо обґрунтованою для заявлення відводу судді, а саме наявність заяви до правоохоронних органів про вчинення щодо ОСОБА_1 кримінального правопорушення, виникла за безпосередньої участі позивача, що нею не заперечувалось у самій заяві про відвід.

Зазначені обставини свідчать про намір позивача маніпулятивно змінити склад суду, визначений за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами ст.31 КАС України, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ, що підтверджується Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2018.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Зазначені дії позивача можна кваліфікувати як зловживання процесуальними правами на підставі п.2 ч.2 ст.45 КАС України, а саме як вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Відповідно до ч.4 ст.45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

У відповідності до ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведені приписи норм процесуального законодавства, вчинення порушення позивачем 22.11.2018, а також достатність наявних в матеріалах справи доказів для вирішення зазначеного питання та процесуальну поведінку сторін, суд приходить до висновку про розгляд питання щодо застосування до позивача заходів процесуального примусу негайно після поновлення провадження у справі у порядку письмового провадження.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.5 ч.1 ст. 145 КАС України).

Пунктом 2 частини 1 статті 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч.5 ст. 149 КАС України).

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07 липня 1989 року).

У рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04 Суд констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм.

Позивачу у підготовчому засіданні 30.10.2018 роз'яснено зміст статті 45 КАС України, зокрема, про обов'язок учасників судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами та те, що зловживання процесуальними правами не допускається. Однак позивачем вчинено дії, що підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, що має наслідком застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Враховуючи, що зловживання процесуальними правами позивачем здійснено вперше, суд приходить до висновку про стягнення мінімального розміру штрафу, визначеного законом.

З урахуванням того, що позивач, ОСОБА_1, допустила зловживання процесуальними правами, а саме вчинила дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, зокрема, щодо зміни складу суду, що встановлено ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2018, суд приходить до висновку про застосування до позивача заходів процесуального примусу, а саме стягнення з позивача в дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 528,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 31, 39, 44, 45, 144, 149, 294, 373 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) штрафу в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн 60 коп.

Стягувачем визначити Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795), боржником - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, дата народження 17.04.1971).

Роз'яснити позивачу, що в силу вимог ч.6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.

Строк пред'явлення ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено та підписано 10 грудня 2018 року.

Суддя О.Г. Котеньов