Рішення № 78417838, 04.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 р. № 520/9381/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Халіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати у місячний строк, з дня набрання законної сили судового рішення по даній справі, ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 29.03.2000р.) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківської області для подальшої передачі у власність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.08.2017 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківської області для подальшої передачі у власність.

Відповідач, листом від 13.09.2017 року повідомив, що на даний час Головним управлінням формуються списки громадян та переліки земельних ділянок, які їм заплановано передати в межах норм безоплатної приватизації, за результатами проведення земельних торгів в 4 кварталі поточного року.

У зв'язку з неотриманням дозволу позивач звернувся за захистом своїх прав до суду та Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву, з урахуванням висновків суду.

На виконання постанови суду, відповідач листом від 11.05.2018 повторно відмовив у наданні дозволу з підстави, що земельна ділянка не включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у другому кварталі 2018 року.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року відкрито провадження по вказаній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з посиланням на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відповідно наданого відзиву зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки відповідачем встановлено, що земельна ділянка, яка зазначена в графічних матеріалах не включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані власність громадянам у ІІ кварталі 2018 року, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.03.2018 №72. Зазначеним наказом земельна ділянка, стосовно якої громадянин ОСОБА_3 бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою не передбачена, як така, яка може бути передана у власність громадянам у ІІ кварталі 2018 року на території Харківської області.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 16.08.2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області листом №М-23239/0/6-21366/0/21-17 від 13.09.2017 повідомлено, що процедура приватизації земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації визначена статтею 118 Земельного кодексу України. З 2014 року по даний час триває реформа децентралізації, метою якою є створення спроможних об'єднаних територіальних громад, ключове місце в досягненні якої займає саме децентралізація земельних відносин - перехід повноважень щодо розпоряджень землями сільськогосподарського призначення державної власності від територіальних органів Держгеокадастру до органів місцевого самоврядування, для чого Верховною Радою України заплановано прийняття низки законів.

Важливість підготовчого етапу переходу повноважень, який вимагає негайного створення умов для майбутньої фінансової спроможності об'єднаних громад через результативне проведення земельних торгів з продажу права оренди на землю з подальшою реалізацією прав громадян в межах норм безоплатної приватизації в розрахунку 25 відсотків від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано у кварталі, що передував у проточному кварталі.

На даний час Головним управлінням формуються списки громадян та переліки земельних ділянок, які їм заплановано передати в межах норм безоплатної приватизації, за результатами проведення земельних торгів в 4 кварталі поточного року.

Не погодившись з зазначеним, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив суд зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківської області для подальшої передачі у власність.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року по справі № 820/5219/17 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 16.08.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, з урахуванням висновків суду.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду набрала законної сили - 05.03.2018 року.

Судом встановлено, 19.04.2018 року на виконання постанови суду від 13.12.2017 року позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківської області для подальшої передачі у власність.

11.05.2018 року відповідач листом №М-5129/0-4051/0/95-18 відмовив позивачу у наданні відповідного дозволу та вказало, що земельна ділянка, яка зазначена у графічних матеріалах не включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІ кварталі 2018 року, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.03.2018 №72.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (ч.2 ст.116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. (ч.3 ст. 116 ЗК України).

Пунктом "б" частини 2 статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з ч.1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 29.09.2016 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за вих. № 1391/29521.

Так, підпунктом 13 пункту 4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до положень частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 4 статті 121 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Судом встановлено, що єдиною підставою для відмови відповідачем в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства слугував той факт, що земельна ділянка, яка зазначена у графічних матеріалах не включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІ кварталі 2018 року, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.03.2018 №72, який прийнято на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413.

Отже, відповідач фактично відмовив у наданні дозволу з тих же самих підстав. При цьому зазначений наказ не є нормативно-правовим актом, генеральним планом населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемою землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектом землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, наведена підстава відмови не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України. До того ж у зв'язку із затвердженням постановою КМУ від 07.06.2018 року №413 Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними зміни до Земельного кодексу України не вносилися, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.04.2018 року по справі №814/1961/17 (провадження №К/9901/45903/18).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова відповідача, викладена в листі №М-5129/0-4051/0/95-18 від 11.05.2018 року, щодо повторного розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і викладена в ньому позиція, не містить визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а отже, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в порушення статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено факту правомірності відмови у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У вирішенні питання про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківської області для подальшої передачі у власність за заявою від 19.04.2018 р. на зауваження відповідача про фактичне втручання в його дискреційні повноваження, суд зазначає, що, як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 р. на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Оскільки судовим розглядом встановлено неправомірність відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивачем були виконані всі можливі умови, визначені законом, для прийняття позитивного рішення відповідачем, а відповідач у спірних правовідносинах реалізував свої дискреційні владні повноваження шляхом прийняття рішення про відмову надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою, то в даному випадку належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківської області для подальшої передачі у власність.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності відмови у наданні дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, 1-й під'їзд, 6,7 поверх, буд.5, м. Харків, 61022, код 39792822) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківської області для подальшої передачі у власність.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, 1-й під'їзд, 6,7 поверх, буд.5, м. Харків, 61022, код 39792822) суму сплаченого судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин