Рішення № 78417582, 26.11.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2190/18

26 листопада 2018 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" до Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 компанії "ОСОБА_2 України" НАК "Нафтогаз України" в якому просило суд визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3 про стягнення з боржника основної винагороди ВП №57085891 від 11.10.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3 перебувало виконавче провадження ВП №57085891 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області №921/412/17-г/7, виданого 03.01.2018 року. У зв’язку з досягненням згоди з ОСОБА_5 "Тернопільгаз" на добровільне погашення заборгованості, 11.10.2018 року відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Позивач вказує, що в даному випадку примусового виконання рішення не відбулось, а відтак, в порушення чинної, на момент винесення спірного рішення, редакції ч.2 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" 11.10.2018 року приватним виконавцем безпідставно винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №57085891. За таких підстав, вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 14 листопада 2018 року.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в судовому засіданні 14 листопада 2018 року було оголошено перерву до 26 листопада 2018 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені в позовній заяві та відповіді на відзив і просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог ОСОБА_5 "Тернопільгаз". Свою правову позицію відповідач виклав у відзиві на позовну заяву. Зокрема, у відзиві зазначено, що частина 3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені частинами 1 та 2 ст.27 названого Закону та аналогічних до них норм ч.ч.1-6 ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень і рішень інших органів» та ч.1 ст.19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, який затверджено постановою КМУ №643 від 08.09.2016 – не можуть застосовуватись.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 08.11.2018 на адресу суду надійшли пояснення від третьої особи, в яких зазначено, що фактичного стягнення суми коштів у повному обсязі за виконавчим документом не відбулося, а відповідач забезпечив часткове стягнення з позивача заборгованості. При цьому з цієї суми було стягнуто основну винагороду у відповідному розмірі до стягнутої суми, отже винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 11.10.2018 року №57085891 – є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступне.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2017 року у справі №921/412/17-г/7, задоволено позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_5 "Тернопільгаз" на користь ДК "ОСОБА_2 України" 16 474 432,74 грн. інфляційних втрат за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору №06/110-1998 на купівлю-продаж природного газу, 1 946 556,69 грн. 3% річних розрахованих від сум основного боргу, що виникли на підставі договору №06/110-1998 на купівлю-продаж природного газу, судовий збір у розмірі 240 000 грн. 00 коп. за подання позовної заяви та 264 000,00 грн. судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

На виконання вказаної постанови Господарським судом Тернопільської області видано наказ від 03.10.2018 №921/412/17-г/7.

Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3, 27.08.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №57085891 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2018 року у справі № 921/412/17-г/7.

В межах відкритого виконавчого провадження №57085891 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно якої постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках у банківських установах: а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_5 "Тернопільгаз" у межах суми звернення стягнення з врахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 19 906 078,40 грн. В ході поведения виконавчих дій приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3, списано з рахунків товариства 9 075 129, 85 грн.

Відповідно до поданої заяви стягувана ДК "ОСОБА_2 України" від 08.10.2018 року про повернення виконавчого документа без виконання в зв’язку з досягненням згоди з ОСОБА_5 "Тернопільгаз" на добровільне погашення заборгованості, приватним виконавцем винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 11.10.2018 року ВП №57085891.

Як зазначено у Постанові про повернення виконавчого документа, в ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем стягнуто та перераховано стягувану ДК "ОСОБА_2 України" заборгованість в сумі 8 247 819,91 грн., та стягнуто 10% основної винагорди приватного виконавця в сумі 824 819, 91 грн., та витрат виконавчого провадження у розмірі 2490,03 грн. Залишок заборгованості за виконавчим документом, що підлягає поверненню стягувану з врахуванням проведених стягнень становить 9 848 169,52 грн.

У відповідності до Ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12 вересня 2018 року суму заборгованості у розмірі 9 848 169,52 грн., розстрочено терміном на 2 місяці із сплатою суми боргу стягувану ДК "ОСОБА_2 України" частинами.

Однак, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3В, одночасно з винесенням Постанови про повернення виконавчого документа стягувану, винесено Постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 11.10.2018 року ВП №57085891 в сумі 984816,91 грн.

Також Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_6 від 12.10.2018 року ВП 57426258, накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_5 "Тернопільгаз", у банківській установі ПАТ "Мегабанк" м.Харків, МФО:351629, р/р НОМЕР_1, р/р 26006193106, р/р 26007192106, р/р 26008191106.

ОСОБА_5 "Тернопільгаз" вважає, що постанова про стягнення основної винагороди від 11.10.2018 року ВП №57085891 в сумі 984816,91 грн. є протиправною та такою, що підлягає до скасування, відтак звернулось до суду з даною позовною заявою.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення наступних законодавчих актів, та робить висновки по суті спору.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесеного на підставі них спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі – Закон №1404-VІІІ ).

У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону № 1404-VІІІ).

За приписами ч.5 ст.26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

При цьому, згідно ч.7 ст.31 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У відповідності до ч.3 ст.31 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 року N 643, визначено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

При цьому, згідно ч.4, 5 ст.31 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від суми фактичної стягнутої ним, а не від суми зазначеної у виконавчому документі.

Згідно із п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження ВП №57085891 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2018 року № 921/412/17-г/7, про: стягнення з ОСОБА_5 "Тернопільгаз" на користь ДК "ОСОБА_2 України" 16 474 432,74 грн. інфляційних втрат за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору №06/110-1998 на купівлю-продаж природного газу, 1 946 556,69 грн. 3% річних розрахованих від сум основного боргу, що виникли на підставі договору №06/110-1998 на купівлю-продаж природного газу, за період з 29.06.2014 р. по 26.04.2017 р. включно.

Разом з цим, судом з’ясовано, що у зв’язку з поданням стягувачем заяви від 08.10.2018 року про повернення виконавчого документа без виконання в зв’язку з досягненням згоди з ОСОБА_5 "Тернопільгаз" на добровільне погашення заборгованості, приватним виконавцем винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 11.10.2018 року ВП №57085891, на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404.

За імперативними правилами ч.3 ст.40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.4 ст.42 Закону №1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору (ч.3 ст.45 Закону №1404).

Відповідно до п.21 розд.ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Тобто, відповідно до наведеної законодавчої норми у постанові про закінчення виконавчого провадження, виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Тим самим законодавчі норми вказують, що основна винагорода приватного виконавця стягується лише з суми, яка фактично стягнута на користь стягувача.

Окрім того, у відповідності до ч.2 ст.27 Закону №1404 (в редакції від 22.08.2018, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Як вже зазначалось, 11.10.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3В винесено постанову ВП №57085891 про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 984816,91 грн., розрахованої із суми боргу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що постанову про повернення виконавчого документа від 11.10.2018 року по ВП №57085891 винесено на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання у зв’язку з досягненням згоди з ОСОБА_5 "Тернопільгаз" на добровільне погашення заборгованості.

Так, Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12 вересня 2018 року у справі №921/412/17-г/7 заяву ОСОБА_5 "Тернопільгаз" про розстрочення виконання рішення суду задоволено та розстрочено виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 року у справі №921/412/17-г/7 щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь ОСОБА_4 компанії "ОСОБА_2 України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишок суми заборгованості у розмірі 9 848 169,52 грн., зі сплатою такої в наступному порядку: до 15.11.2018р. – 4 924 084,76 грн., до 05.12.2018р.– 4 924 084,76 грн.

Встановлені обставини свідчать, що 11.10.2018 року у ВП №57085891 виконавцем прийнята постанова про повернення виконавчого документа на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", однак фактичного стягнення по виконавчому документу на повну суму заборгованості не відбулося.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскаржене спірне рішення прийнято не на підставі, не у спосіб визначеному законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин для прийняття рішення, не пропорційно, що свідчить про його невідповідність критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України та обумовлює необхідність його скасування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішень у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю. Постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3(65082, м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 19, оф. 1, посвідчення приватного виконавця №0044 від 06.06.2017 р, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), ВП №57085891 від 11 жовтня 2018 р. про стягнення з боржника основної винагороди визнати протиправною та скасувати.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3 (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 19, оф. 1, посвідчення приватного виконавця №0044 від 06.06.2017 р, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, р/р 26223054300199, МФО 328704, банк: АТ КБ "Приватбанк") на користь приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (46006, м. Тернопіль, вул. Чернівецька 54, р/р 26004414032 в АТ "ОСОБА_7 Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 03353503) судовий збір в сумі 14 772 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 25 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.