Рішення № 78417283, 10.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5598/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

29.10.2018 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 01.08.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.07.2018 ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 5362 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1, на підставі якого 31.07.2018 о 16:00 год. співробітниками податкового управління здійснено вихід за адресою здійснення господарської діяльності підприємцем: АДРЕСА_1, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1». Однак підприємець відмовив у допуску посадових осіб до перевірки, у зв'язку із чим складено відповідний акт. В подальшому, 01.08.2018 о 15:50 начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого позивач просить підтвердити в даному адміністративному позові.

Ухвалою судді від 02.11.2018 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання на 26.11.2018 о 11:30 год.

22.11.2018 до суд від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовну заяву просив залишити без розгляду, зважаючи на пропущення позивачем спеціального строку на звернення до суду із даними вимогами, який в силу ч.5 ст.270 КАС України не може бути поновленим.

Судове засідання, призначене на 26.11.2018, відкладено за клопотанням представника позивача на 06.12.2018 о 11:00 год.

30.11.2018 до суду від представника ГУ ДФС в Одеській області надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої 02.08.2018 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 1540/3890/18 заяву ГУ ДФС в Одеській області про підтвердження в порядку ст. 283 КАС України обґрунтованості арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 залишено без розгляду, у зв'язку із чим податкове управління вимушено було звернутись із даним адміністративним позовом в загальному порядку. Посилання представника позивача на приписи п.94.10, пп.94.19.1 п.94.19, п.94.21 ст.94 ПК України в аспекті можливості підтвердження судом обґрунтованості адміністративного арешту протягом 96 годин є помилковими, оскільки вказана стаття ПК України стосується розгляду судом подання про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна і є особливим видом провадження, тоді як дана справа розглядається за загальними правилами позовного провадження, не зважаючи на предмет спору - підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та, не наполягаючи на залишенні позову без розгляду, в задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та / або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, на підставі пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Поповим В. видано наказ від 27.07.2018 № 5362 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1

На підставі пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України та наказу від 27.07.2018 № 5362 ГУ ДФС в Одеській області видано направлення на проведення перевірки від 31.07.2018 №№ 2457, 2458.

З огляду на матеріали справи, 31.07.2018 о 16:00 год. співробітники податкового органу прибули за адресою здійснення господарської діяльності підприємцем: АДРЕСА_1, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», проте співробітникам управління було відмовлено у допуску до фактичної перевірки, про що складені акт про відмову отримання наказу про проведення фактичної перевірки та ознайомлення з направленнями на проведення фактичної перевірки від 31.07.2018 № 905/15-32-40-02, акт відмови від допуску до перевірки від 31.07.2018 № 907/15-32-40-02, акт відмови від підпису акту відмови від допуску до перевірки від 31.07.2018 № 906/15-32-40-02.

На підставі викладеного заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області Попов В. звернувся в порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків до начальника ГУ ДФС в Одеській області Мілютіна Г.В., зазначивши у зверненні в якості підстави для застосування арешту - факт відмови від проведення фактичної перевірки та пославшись на положення пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України.

За результатами розгляду вищезазначеного звернення начальником ГУ ДФС в Одеській області Мілютіним Г.В. о 15:50 годині 01.08.2018 прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ОСОБА_1 за місцем фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності: АДРЕСА_1, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що вищезазначене рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків підтвердженню не підлягає, а в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з наступним.

Провадження у справах, порушених за заявою органів доходів і зборів, поданою на підставі статті 283 КАС України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального.

Це провадження є спеціальним видом провадження, в якому суд не вирішує публічно-правовий спір, а здійснює контроль за рішеннями чи діями органу доходів і зборів, які впливають або можуть вплинути на права та інтереси осіб (насамперед, платників податків) у публічних правовідносинах.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Судом встановлено, що 02.08.2018 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ГУ ДФС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1, яка ухвалою від 02.08.2018 залишена без розгляду (справа № 1540/3890/18).

В подальшому ГУ ДФС в Одеській області оскаржило зазначену ухвалу, в результаті чого ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 - без змін.

У зв'язку із вищевикладеним ГУ ДФС в Одеській області звернулося з тими самими вимогами до суду 29.10.2018 в загальному порядку позовного провадження.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п.94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Відповідно до пп.94.19.1 п.94.19 ст.94 припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, справа N 1-17/2005).

Диспозиція правової норми п.94.10 ст.94 ПК України містить дозвіл (прескрипцію - нормативне твердження про те, як повинно бути) податковому органу, якому ця норма адресована, звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд спроможний такий арешт підтвердити. Недотримання вищеозначеного строку, який в силу абз.2 п.94.10 ст.94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 22.05.2018 по справі № 820/2040/17, провадження № К/9901/30940/18, в якій зазначено, що станом на час звернення контролюючого органу до суду строк у 96 годин, протягом якого має бути перевірена судом обґрунтованість рішення керівника про накладення арешту на майно платника податків, сплинув, що, в свою чергу, згідно з пунктом 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, свідчить про припинення адміністративного арешту, накладеного рішенням податкового органу.

Таким чином, враховуючи, що як на час розгляду справи, так і на час звернення позивача із даними вимогами до суду адміністративний арешт майна платника податків - ФОП ОСОБА_1, застосований рішенням від 01.08.2018, є припиненим в силу закону, суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки заявлені з порушенням приписів законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.12.2018.

Суддя І.В. Завальнюк

.