Рішення № 78417133, 03.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/4678/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретаря судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»» про стягнення заборгованості, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 24512, 01 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, загальна сума понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню за період з липня по вересень 2018 року, становить 24512,01 грн. Оскільки, ОСОБА_2 «Фірма «Нафтогазбуд» зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодувало, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 08.11.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в обґрунтування якого вказав, що Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не визначено право Пенсійного фонду України звертатись до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Також вважає, що Ужгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області не є належним позивачем у даній справі про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Крім цього зазначає, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій скеровувались не на адресу підприємства, як цього вимагає п. 6.4. Інструкції, а на адресу відокремленого підрозділу, чим порушено положення Інструкції та виключає можливість стягнення заборгованості із ОСОБА_2 «Фірма «Нафтогазбуд». Відповідач зазначає, що з 01.01.2018 року у ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відсутня будь-яка вказівка на відсотковий показник розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що згідно чинного законодавства відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства. Також вказав, що Ужгородським об'єднаним управлінням ПФУ Закарпатської області за період липень - серпень 2018 року надсилались повідомлення керівнику ОСОБА_2 «Фірма «Нафтогазбуд» через відокремлений підрозділ БУ-21, оскільки відокремлені підрозділи юридичної особи, що розташовані поза її місцезнаходженням, здійснюють всі або частину її функцій, здійснюють представництво і захист інтересів юридичної особи. Вказує, що розрахунки за вересня 2018 року надсилались і безпосередньо відповідачу ОСОБА_2 «Фірма «Нафтогазбуд». Просить суд задовольнити позов повністю.

Відповідач заперечив на відповідь позивача з підстав наведених у запереченнях від 30.11.2018 року вх. № 38693. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просить суд відмовити в задоволенні такого в повному обсязі.

Суд заслухав пояснення представника відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Приватне акціонерне товариство «Фірма Нафтогазбуд» зареєстроване як юридична особа 29.12.1993, ідентифікаційний код юридичної особи: 01293961 та відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у складі приватного акціонерного товариства «Нафтогазбуд» функціонує Будівельне управління № 21 ОСОБА_2 «Фірма «Нафтогазбуд» (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Урожайна, будинок 28а).

Суд також встановив, що за час роботи у відповідача право на отримання пільгової пенсії по списку №1 та по списку № 2 отримали такі працівники: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 року у справі № 813/2476/17 та постановою від 06.12.2017 року у справі № 813/3476/17, також відповідними протоколами та довідками.

Призначення пільгових пенсій цим особам відповідачем не оскаржено, доказів зворотного до матеріалів справи не представлено.

Відповідно до пункту 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами звільнення від доказування є обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року (з наступними змінами та доповненнями), платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 цього ж Закону для платників збору об’єктом оподаткування є, зокрема, також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XIІ від 05.11.1991 року (з наступними змінами та доповненнями) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці, за Списком № 1, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі Список № 1, Список № 2).

Вказані Списки затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 461 від 24.06.2016 року.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (далі Інструкція).

Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції).

Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем направлено керівнику ОСОБА_2 «Фірма «Нафтогазбуд» через Будівельне управління № 21 ОСОБА_2 «Фірма «Нафтогазбуд», як відокремленому підрозділу юридичної особи, що розташоване поза її місцезнаходженням, повідомлення та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 за липень-серпень 2018 року. Окрім того, позивачем направлено безпосередньо керівнику ОСОБА_2 «Фірма «Нафтогазбуд» повідомлення та розрахунки за спірний період вересень 2018 року, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з наданими розрахунками, суд встановив, що у спірному періоді з липня по вересень 2018 року Пенсійному фонду підлягало відшкодуванню проведені витрати на виплату та доставку пенсій, призначених по Списку 1 в загальній сумі - 8034,81 грн, призначених по Списку 2 – 16477,20 грн.

Факт понесення витрат позивачем на доставку та виплату пільгових пенсій особам, переліченим у розрахунках, підтверджено довідками про суми виплачених пенсій за липень-вересень 2018 року.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності вказаним Законом, тобто порядок встановлений Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Отже, особи, перелічені у розрахунках, мали право на призначення пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2, територіальним органом Пенсійного фонду України такі їм виплачувались, а відповідач, відповідно, зобов’язаний відшкодовувати витрати, що пов’язані з виплатою та доставкою пільгових пенсій вказаним особам.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем створено заборгованість перед позивачем за липень-вересень 2018 року на загальну суму 24512, 01 грн.

Докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості перед Ужгородським ОУПФ України Закарпатської області по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 24512, 01 грн за період з липня по вересень 2018 року в матеріалах справи відсутні.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачене право Пенсійного фонду України звертатись до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільговий умовах, суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання;

3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;

4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб’єкту владних повноважень законом.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені Законом, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків або недоїмкою. Відповідно до ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з пункту 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених па пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що відповідно до п.6.4. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинні скеровуватись лише на адресу підприємства ОСОБА_2 «Фірма «Нафтогазбуд», оскільки це не впливає на обов’язок відповідача відшкодовувати відповідні витрати. Крім цього, суд зазначає, що відповідні розрахунки отримувались структурним підрозділом БУ-21 та відповідно ним визнавались.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивачем таких витрат не понесено (свідків у справі не залучено, експертизи не проводились), судові витрати з відповідача стягувати не слід.

Керуючись ст.ст. 19-22, 72-77, 242-246, 255, 262, 293, 295 підп. 15.5 п. 15 Перехідних положення КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 144; ЄДРПОУ: 01293961) на користь Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 2; код ЄДРПОУ: 40384233) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по Списку № 1 за період з липня по вересень 2018 року, в сумі 8034 (вісім тисяч тридцять чотири) грн 81 коп., та призначених по Списку 2 за період з липня по вересень 2018 року в сумі 16447 (шістнадцять тисяч чотириста сорок сім) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2018.

Суддя Р.М. Брильовський