Рішення № 78417081, 28.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3459/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кухар Н.А.,

секретар судового засідання Шавель М.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Приватного підприємства «Захід – Бетон - Буд» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0010141414 від 18.06.2017 року –

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Захід – Бетон - Буд» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона,1, код ЄДРПОУ 38287359) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, вул. Стрийська,35), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0010141414 від 18.06.2017 року, № НОМЕР_1 від 18.06.2018 року та № 02279551308 від 18.06.2018 року.

Ухвалою від 10 серпня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Представником позивача було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 24.09.2018 року, у якій позивач просив розглядати адміністративний позов виключно стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0010141414 від 18.06.2017р.

Протокольною ухвалою від 06.11. 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення - рішення від 18.06.2017 № НОМЕР_2 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем у всупереч вимогам законодавства, оскільки відповідачем під час проведення планової податкової перевірки не взято до уваги усі представлені до перевірки первинні документи та зроблено безпідставні висновки про порушення позивачем податкового законодавства. Також позивач покликається на те, що у спірному податковому повідомленні-рішенні невірно зазначено дату його складення, дата складення не відповідає дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду письмовий відзив, у якому просив у задоволені позову відмовити, оскільки податкове повідомлення - рішення від 18.06.2017 № НОМЕР_2 є правомірним та таким, що прийняте з дотриманням вимог законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу ГУ ДФС у Львівській області від 23.04.2018 року №2541 була проведена документальна виїзна планова перевірка Приватного підприємства «Захід-Бетон-Буд», ЄДРПОУ 3887359 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

04.06.2018 року ПП «Захід-Бетон-Буд» отримало Акт податкової перевірки від Головного управління ДФС у Львівській області №1386/13-01-14-14/38287359 від 04.06.2018 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «Захід-Бетон-Буд» ЄДРПОУ 38287359 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.»

На підставі висновків Акта перевірки Головне управління ДФС у Львівській області винесло податкове повідомлення- рішення форми «Р» від 18.06.2017 р. №0010141414, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 155397,50 грн., у тому числі за податковим зобов’язанням – 124318 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 31079,50 грн.

Актом перевірки встановлено наступне.

Перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017р. встановлено його заниження всього на 690 000грн., а саме:

На порушення п.п.134.1.1 п134.1 ст.134 Податкового кодексу від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ПП «Захід-Бетон-Буд» занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» всього на 690 653 грн., в тому числі за 2016рік на 690 653 грн.

Перевіркою відображених показників у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2016 рік в загальній сумі 4 733 00 грн. на підставі таких документів: журнали проведень по бухгалтерських рахунках 131 «Знос основних засобів», 203 «Паливо», 207 «Запасні частини», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками», 79 «Фінансові результати», 93 «Витрати на збут», головні книги, аналізи рахунків, договори, доручення, рахунки-фактури, акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні на придбання товарно-матеріальних цінностей, дані складського обліку по місцях зберігання ТМЦ, товаро-транспортні накладні, подорожні листи, авансові звіти, банківські документи встановлено завищення задекларованих за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017 р. ПП «Захід-Бетон-Буд» суму 690 653 грн., в т.ч. 2016 рік на суму 690 653 грн.

Підприємством здійснюються придбання пального для господарських потреб, сума витрат по придбанні пального відображається в складі витрат ПП «Захід-Бетон-Буд в рядку 2180 «Інші операційні витрати», згідно бухгалтерського проведення Дт 93 Кт 203 в сумі 2 475 602 грн.

Суму витрат, що понесені на придбання паливно-мастильних матеріалів, віднесено до складу витрат відповідно до накладних на придбання, актів списання пального, подорожніх листів та відображено наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 203 Кт 63 – оприбутковано пальне; Дт 93 Кт 203 – списано пальне на витрати на збут; Дт 79 Кт 93 – відображено витрати на збут в складі фінансового результату.

Однак, згідно наданих первинних документів (актів списання пального, подорожніх листів) встановлено, що ПП «Захід-Бетон-Буд» фактично списано паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 1 784 949грн., а до складу інших операційних витрат віднесено суму 2 475 602 грн., відповідно до бухгалтерського проведення Дт 93 Кт 203.

Відповідно перевіркою встановлено завищення підприємством показників у рядку 2180 Звіту про фінансові результати за 2016 рік «Інші операційні витрати» на загальну суму 690 653 грн., що призвело до заниження рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» всього на 690 653 грн., в т.ч. за 2016 рік на 690 653 грн., скільки до перевірки підприємством не надано документів, що підтверджують суму відображених завищених показників у рядку 2180 Звіту про фінансові результати за 2016 рік «Інші операційні витрати» на суму 690 653 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (частина 1 статті 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

За змістом частин 1 та 2 статті 9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) містить наступні нормативні положення щодо порядку формування валових доходів та витрат.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.п. 134.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат. Пунктом 138.4. вказаної статті визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей формування валових витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому товари/послуги, вартість яких відображається в податковому обліку, мають придбаватися чи реалізовуватися з метою здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що основним видом господарської діяльності позивача є виробництво та продаж товарного бетону. Для господарських потреб протягом періоду, що перевірявся, позивачем придбавались паливно-мастильні матеріали, які були ним використані для здійснення своєї господарської діяльності. Придбання та використання паливно-мастильних матеріалів для здійснення своєї господарської діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копіями договорів поставки та договорів купівлі-продажу, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та подорожніх листів.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем здійснювалось списання палива на підставі первинних документів (акти списання палива, товаро-транспортні накладні, подорожні листи) за 2016 рік на загальну суму 2 475 602,00 грн., копії яких долучено позивачем до матеріалів справи.

Твердження відповідача про те, що під час перевірки позивачем не було надано первинних документів на списання пального на суму 690 653,00 грн., в результаті чого було становлено розбіжність між даними бухгалтерського обліку та даними фінансової звітності суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до даних, наведених в Додатку 4 до Акта перевірки №1386/13-01-14-14/38287359 від 04.06.2018 року «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ПП «Захід-Бетон-Буд» (ЄДРПОУ - 38287359)» посадовими особами контролюючого органу охоплено перевіркою договори, товарні накладні на реалізацію та придбання, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, первинні документи бухгалтерського обліку за вибірковим порядком. Відповідачем не надано суду доказів звернення до позивача з додатковими вимогами щодо надання документів на підтвердження факту списання пального на суму 690 653,00 грн. В той же час, позивачем додано до матеріалів справи копії первинних документів на підтвердження підставності своїх позовних вимог

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що факт списання паливно-мастильних матеріалів за період 2016р. на загальну суму 2 475 602,00 грн. підтверджено первинними документами встановленої форми (наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, подорожних листів, актів списання палива), які оформлені із урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій.

В свою чергу, контролюючий орган формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем валових витрат та податкового зобов’язання з податку на прибуток, а викладені в акті податкової перевірки від 04.06.2018 року висновки про порушення позивачем п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України не ґрунтуються на дослідженні наданих до перевірки первинних документів.

Також суд бере до уваги ту обставину, що податкове повідомлення – рішення №0010141414 від 18.06.2017 року не відповідає вимогам «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012 року, оскільки в податковому повідомленні-рішенні невірно зазначено дату його складення, оскільки податкова перевірка проводилась у травні 2018 року, а спірне податкове повідомлення-рішення датоване 18.06.2017 року.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0010141414 від 18.06.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог сплачений позивачем судовий збір у сумі 2330,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0010141414 від 18.06.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (місцезнаходження: (вул. Стрийська,35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 39462700) на користь Приватного підприємства «Захід-Бетон-Буд» (м. Львів вул. Джорджа Вашингтона, 1, ЄДРПОУ 38287359) судовий збір в сумі 2330 (дві тисячі триста тридцять ) гривень 96 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції із врахуванням п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 грудня 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.