Ухвала суду № 78416929, 07.12.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

07 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2560/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Знам'янського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Знам'янський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області внести зміни до актового запису про смерть №34, вчиненого 16.02.2005 р. Дмитрівською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області, а саме у графі "ім'я" зазначено "ОСОБА_2" замість "ОСОБА_2".

Ухвалою судді від 24.09.2018 відкрито провадження у справі та прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання призначено на 23.10.2018 року.

23.10.2018 року сторони в судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх присутності та про підтримання позовних вимог (а.с.21-23).

Ухвалою суду від 23.10.2018 року розгляд справи відкладено до 20.11.2018 року та зобов'язано відповідача надати докази по справі (а.с.25).

20.11.2018 року розгляд справи не відбувся в зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи відкладено на 07.12.2018 року.

07.12.2018 року учасники справи в судове засідання не з'явились, повідомленні належним чином про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.23).

З урахуванням приписів ч.9 ст.205 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

У цій справі спірні правовідносини пов'язані з відмовою відповідача внести зміни до актового запису про смерть через відсутність відповідних первинних документів та відсутність даних які підтверджують ім'я померлого.

Відповідно до ст.49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актом цивільного стану є, зокрема, смерть фізичної особи.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина 1 статті 9 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у частині другій статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

У позовній заяві позивач просила встановити неправильність запису внесеного до актового запису про смерть №34, вчиненого 16.02.2015 р., де у графі "ім'я" зазначено "ОСОБА_2" замість "ОСОБА_2" та зобов'язати відповідача внести до нього зміни.

Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, суд бере до уваги те, що позивач погодилася з рішенням відповідача про відмову внести зміни до відповідного актового запису, оскільки не просить визнати його протиправним та скасувати, при цьому визнавши, що не має первинних документів, які б свідчили про те, що запис про ім'я в акті цивільного стану №34 від 16 лютого 2015 року є неправильним.

Так, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема і факт правильного ім'я померлого.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 14 листопада 2018 року по справі № 425/2737/17 (провадження № 14-408 цс 18).

Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, ЦК України та іншим законом, не є вичерпним (частина 3 статті 270 ЦК України). Позивач звернулася до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про ім'я померлого в актовому записі, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану. У позовній заяві відсутні доводи позивача, щодо неправомірності вказаної відмови відповідача. А вимога позивача зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису є похідною від вимоги встановити неправильність такого запису.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04)) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд вважає можливим закрити провадження у справі.

Відповідно до ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

За таких обставин, враховуючи предметну підсудність спірних правовідносин, суддя дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатила судовий збір у сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1103377529.1 від 08.08.2018 (а.с.3).

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частин 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи наведені норми, суд роз'яснює позивачу, що сплачена сума судового збору буде повернута позивачу за її клопотанням у відповідності до ст.7 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Керуючись ст.132, п.1 ч.1 ст.238, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Знам'янського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Михайла Грушевського, 30) про зобов'язання вчинити певні дії.

Сторонам роз'яснюється, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, та така справа має розглядатись у порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина