Рішення № 78416916, 10.12.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м.Кропивницький Справа № 1140/2926/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51900, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, надалі - позивач) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 39808965, надалі - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами №КР1667/333/НП/АВ/СПТД-ФС від 22.08.2018р.

Ухвалою суду від 01.11.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 28.11.2018р.

В судове засідання сторони не з'явились, у зв'язку з чим ухвалою суду від 28.11.2018р. розгляд справи відкладено на 06.12.2018р. (а.с.78).

06.12.2018р. сторонами подано заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку з чим подальший розгляд справи, на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, здійснюється у письмовому провадженні (а.с.86,87).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що посадовим особами відповідача прийнято оскаржувану постанову з підстав неможливості проведення інспекційного відвідування.

На погоджуючись з діями відповідача, позивач вказує на процедурні порушення, які на його думку, були допущені посадовими особами відповідача, а саме: неправильне застосування абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, порушення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, порушення Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, протиправність дій відповідача та оскаржуваної постанови, порушення порядку накладення штрафу, фальсифікація документів.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідачем 20.11.2018р. подано відзив на позов, яким вимоги позивача не визнаються та вказується, що прийняття оскаржуваного рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим ПКМУ від 26.04.2017р. №295, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим ПКМУ від 17.07.2013р. №509 (а.с.68-73).

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовою особою відповідача, 25.07.2018р. на ім'я заступника керівника відповідача подано службову записку про те, що 25.07.2018р. в ході проведення роз'яснювальної роботи за адресою: м. Олександрія, вул. Червоноармійська, встановлено, що в магазині «Мясний», де здійснює підприємницьку діяльність позивач, виконувала роботу продавця гр. ОСОБА_2 телефонній розмові з позивачем вказаний факт підтверджено, але провести перевірку неможливо через проживання позивача в іншому населеному пункті (а.с.47).

26.07.2018р. на ім'я заступника керівника відповідача складено службову записку про те, що посадові особи відповідача в ході інформаційно-роз'яснювальної роботи встановили, що в магазинах «М'ясний», де здійснює підприємницьку діяльність позивач, встановлено факт використання найманої праці без оформлення трудових правовідносин, у зв'язку з чим рекомендовано здійснити інспекційне відвідування (а.с.49).

26.07.2018р. заступником керівника відповідача видано наказ №959, яким доручено провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у позивача, в термін з 26.07.2018р. по 27.07.2018р. (а.с.50).

На підставі вищевказаного наказу складено направлення на проведення інспекційного відвідування від 26.07.2018р. №959/02.17 (а.с.51).

Направлення на перевірку було вручено особі, яка здійснювала розрахункові операції, що підтверджується особистим підписом на зворотному боці направлення.

26.07.2018р. посадовими особами відповідача було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування магазинів «М'ясний» за адресою: м. Олександрія, вул. 50-років Жовтня та вул. Червоноармійська.

Інспекційне відвідування не було проведено, про що було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР1667/333/НП/АВ від 26.07.2018р. (а.с.52,53).

Причини, з яких інспекційне відвідування неможливо провести, відображені у вищевказаному акті, крім того посадовими особами відповідача складено вимогу про надання документів від 26.07.2018р. №КР1667/333/ПД, якою зобов'язано позивача, в строк до 06.08.2018р. надати документи згідно переліку зазначеному у вимозі (а.с.54).

Факт про намагання провести інспекційне відвідування підтверджується особистими пояснення осіб, які були присутні в магазинах «М'ясний» за адресою: м. Олександрія, вул. 50-років Жовтня та вул. Червоноармійська (а.с.56,57).

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів направлені на адресу позивача, що підтверджується накладною №2800005679765 та фіскальним чеком №3000398352 (а.с.55).

Вищевказані документи направлялись за адресою місця проживання позивача (АДРЕСА_3), яка зазначена в роздруківці Детальної інформації про фізичну особу та яка була актуальною на момент виникнення спірних правовідносин (а.с.76,77), а тому, документи надані позивачем на підтвердження проживання за адресою: АДРЕСА_2, судом не можуть бути враховані станом на час розгляду справи, оскільки, як вбачається з паспорту позивача зміна місця проживання відбулась 05.09.2018р., тобто після виникнення спірних правовідносин (звор. бік а.с.33).

Доказів виконання вимоги про надання документів позивачем не надано.

06.08.2018р. посадовими особами відповідача повторно здійснено спробу проведення інспекційного відвідування магазинів «М'ясний» за адресою: м. Олександрія, вул. 50-років Жовтня та вул. Червоноармійська.

Інспекційне відвідування не було проведено, про що було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР1667/333/НП від 06.08.2018р. (а.с.58,59). Причини, з яких інспекційне відвідування неможливо провести, відображені у вищевказаному акті.

Вказаний акт був направлений за адресою місця проживання позивача, що підтверджується накладною №2800005485081 та фіскальним чеком №3000398352 від 06.08.2018р. (а.с.60).

На підставі службової записки від 07.08.2018р. (а.с.61), відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР1667/333/НП/АВ/СПТД від 10.08.2018р. (а.с.62).

Телефонограмою від 10.08.2018р. №53 позивача було сповіщено про розгляд справи про накладення штрафу, яка відбудеться 22.08.2018р. (а.с.74).

22.08.2018р. відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КР1667/333/НП/АВ/СПТД-ФС, якою, відповідно до ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим ПКМУ від 17.07.2013р. №509 та на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, до позивача застосовано штраф в розмірі 372300 грн. (а.с.63,64).

Постанова направлена на адресу позивача (а.с.65,66).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За змістом ч. 4 ст. 2 вказаного Закону заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р., Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 Кодексу законів про працю України встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 5 п. 5 Порядку 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Пунктами 8 -12 Порядку № 295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта надсилається органам або посадовій особі, яким підпорядкований об'єкт нагляду, для вжиття заходів з усунення перешкод у здійсненні державного нагляду.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013р., передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Згідно абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків), - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Дослідженні судом письмові докази, які містяться в матеріалах справи, послідовність дій відповідача та їх фіксування письмовими документами, повністю спростовують доводи позивача щодо протиправності дій відповідача під час намагання провести інспекційне відвідування, а тому застосування штрафу за невиконання законних вимог посадових осіб відповідача є правомірним.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51900, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 39808965), про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник