Ухвала суду № 78416870, 05.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 грудня 2018 року м. Київ 810/2591/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП Національної поліції рядової Кучеренко Дар'ї Геннадіївни, інспектора патрульної поліції роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП Національної поліції капітана Свідерка Андрія Івановича, Державної казначейської служби України в особі Головного управління ДКС України у Одеській області, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_5, про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП Національної поліції рядової Кучеренко Дар'ї Геннадіївни, інспектора патрульної поліції роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП Національної поліції капітана Свідерка Андрія Івановича, Державної казначейської служби України в особі Головного управління ДКС України у Одеській області, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_5, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції рядової Кучеренко Дар'ї Геннадіївни щодо огляду та тимчасового затримання транспортного засобу марки Пежо 307, номерний знак НОМЕР_2, який 13 травня 2018 року знаходився у його володінні та під його керуванням;

- визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції капітана Свідерка Андрія Івановича по притягненню його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 14 травня 2018 серія ЕАА № 401838, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.;

- закрити провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 122 ч.3 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення;

- відшкодувати майнову шкоду, завдану протиправними діями Інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції рядової Кучеренко Дар'ї Геннадіївни шляхом стягнення з Державної казначейської служби України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 37567646) на його користь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1969,55 грн..

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 відкрито провадження у справі та передано за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області. В ухвалі про передачу за підсудністю суддя зазначає, що оскільки спір виник у зв'язку з притягненням позивача до адміністративної відповідальності, то в даному випадку неможливо застосувати ч. 3 ст. 21 КАС України. Отже, даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним у порядку адміністративного судочинства.

Після надходження справи до Броварського міськрайонного суду, суддя Селезньова Т.В. 11.10.2018 прийняла ухвалу якою передала на розгляд дану справу до Київського окружного адміністративного суду за предметною юрисдикцією цьому суду. В ухвалі від 11.10.2018 суддя Селезньова Т.В. зазначила, що 16.08.2018, не вступаючи у спір щодо підсудності, прийняла дану адміністративну справу до свого провадження. Зазначає, що розмежування предметної юрисдикції, місцевим загальним судам як адміністративним предметно підсудними є лише позовні вимоги, викладені в пунктах 3,4 та 5 позовної заяви, а саме - вимоги з приводу оскарження дій відповідача-2 інспектора Свідера А.І. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та постанови про накладення адмін.стягнення за ч.3 ст.122 КУпАП. Натомість позовна вимога, зазначена у пункті 2 позовної заяви: вимога про визнання протиправними дій відповідача-1 інспектора Кучеренко Д.Г. (тобто іншого відповідача і іншої посадової особи) щодо огляду та затримання (вилучення та евакуації) транспортного засобу, - є виключно і безумовно предметно підсудною окружному адміністративному суду. Дана позовна вимога не є адміністративним позовом з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 286 КАСУ), тому ніяким чином не може бути визначено предмету підсудність даної позовної вимоги місцевому загальному суду і розгляд такої позовної вимоги даним судом був би явним перевищенням повноважень суду, що є неприпустимим. Суддя зазначає, що позовна заява, в якій об'єднані декілька позовних вимог, частина з яких однозначно предметно підсудна окружному адміністративному суду, в цілому предметно підсудна окружному адміністративному суду, і не може бути розглянута місцевим загальним судом. Тому дана ухвала Броварського міськрайонного суду - про передачу справи на розгляд окружному адміністративному суду за предметною юрисдикцією згідно ч.3 ст.21 КАС України не є спором про підсудність (в розумінні ч.1 ст.30 КАС України).

До Київського окружного адміністративного суду адміністративна справа надійшла 30.11.2018 та після автоматичного розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Лиска І.Г.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з приводу рішень та дій суб'єктів владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення майнової шкоди, заподіяної протиправними діями службових осіб суб'єкта владних повноважень.

Позивач в позовній заяві вказує на те, що 13.05.2018 відповідачем-1 у відсутність позивача було здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу марки Пежо 307, номерний знак НОМЕР_2, який у вказаний день знаходився у володінні позивача та під його керуванням. На думку відповідача-1 транспортний засіб суттєво заважав та наражав на небезпеку інші транспортні засоби та учасників дорожнього руху. В подальшому 14.05.2018 відповідач-2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правовопорушення склав постанову серія ЕАА №401838 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 510 грн.. Позивач стверджує, що відповідач-1 дорожню ситуацію не проаналізувала та прийняла рішення про тимчасове затримання та евакуацію транспортного засобу на спеціальний майданчик, чим порушила приписи ч.1,3 ст.2652 КУпАП та п.2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках.

Виходячи з вищевикладеного суд може дійти висновку, що дії відповідача-1 та відповідача-2 вчинені при складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення передбачені КУпАП.

Таким чином, позовна вимога позивача про визнання протиправними дії відповідача-1 щодо огляду та тимчасового затримання транспортного засобу марки Пежо 307, номерний знак НОМЕР_2, стосується адміністративної справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за результатами розгляду якої відповідачем-2 складено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому адміністративному суду, таку справу розглядає апеляційний адміністративний суд.

Щодо вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Як встановлено суддею Лапієм С.М. в ухвалі суду від 05.07.2018 про передачу справи за підсудністю, позивач, визначаючи підсудність даної справи за Київським окружним адміністративним судом, посилається на ч. 3 ст. 21 КАС України, оскільки одна з позовних вимог, а саме, стягнення майнової шкоди з Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, підсудна окружному адміністративному суду.

Однак суд звертає увагу, що в даному випадку Державна казначейська служба України виступає як розпорядник бюджетних коштів.

Як зазначає сам позивач, жодними діями, бездіяльністю чи рішеннями ДКС України не порушено його права, при цьому, на його думку, його права порушені діями інспекторів при притягненні до адміністративної відповідальності, які в подальшому призвели до майнової шкоди.

Тобто, спір виник у зв'язку притягненням позивача до адміністративної відповідальності.

Отже, суд доходить висновку, що в даному випадку неможливо застосувати ч. 3 ст. 21 КАС України.

Частина 1статті 20 КАС України містить виключний перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам, зокрема, з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 20 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що ухвалою судді Лапія С.М. від 05.07.2018 питання, що до визначення предметної підсудності даного адмінітсратвиного плзову вирішено та адміністратвина справа №810/2591/18 пердано за підсудністю до Броварського міськрайоного суду Київської області. Таким чином суд констатує факт того, що суддя Броварського міськрайонного суду Київської обалсті Селезньова Т.В. вступила у спір, щодо підсудності оскільки ухвала судді Лапія С.М. набрала законної сили і у відповідності до ст.30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Суд зазначає, що у даній справі позивачем оскаржуються дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлю, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства, передбаченої ст.19 КАС України.

Крім того, суд зазначає, що позивачем з моменту подачі позову до суду не було змінено позовні вимоги, розгляд яких відносився б до юрисдикції окружних адміністративних судів. Також суд повторно наголошує, що ухвала судді Лапія С.М. від 05.07.2018 про передачу справи за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області набрала законної сили. Даною ухвалою визначено предметну юрисдикцію даної адміністративної справи, а тому даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним у порядку адміністративного судочинства.

Згідно із ч.ч. 6, 8 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що даний позов не підсудний Київському окружному адміністративному суду та вважає за необхідне передати його на розгляд до суду, юрисдикція якого поширюється на місто Бровари Київської області, а саме - Броварському міськрайонному суду Київської області.

Суд також звертає увагу, що згідно ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 29, 30, 172, 243, 248, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

1. Адміністративну справу 810/2591/18 передати за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.

2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.