
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2018 року № 367/1559/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: Громадська організація городницького добровільного товариства "Ірпінський городник", про визнання протиправним та скасувати рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Гр. ОСОБА_2 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області від 06.02.2018 та зобов'язати прийняти рішення, яким відвести їй земельну ділянку.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03.03.2018 адміністративний позов передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
До Київського окружного адміністративного суду даний адміністративний позов надійшов 17.05.2018.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Позивачка та представник відповідача надали суду заяви, в яких просили розглядати справу за їх відсутності у порядку письмового провадження.
На підставі ст. 194, ст. 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, гр. ОСОБА_2 02.11.2017 звернулася до Ірпінської міської ради Київської області із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим оформленням права власності (цільове призначення - будівництво та обслуговування садового будинку, господарських будівель і споруд) садово - огородньої земельної ділянки.
Також у заяві від 02.11.2017 зазначила, що з 1994 року є членом громадської організації «Ірпінський городник» і користується земельною ділянкою у цій організації. Неодноразово зверталася до керівника громадської організації городницького добровільного товариства «Ірпінський городник» Пацюк Л.В. з проханням видати довідку стосовно її членства в указаній організації та указанням інформації, з якого часу і якою земельною ділянкою користується.
До заяви від 02.11.2017 додала: копію паспорта та ідентифікаційного коду, копію посвідчення постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, копію пенсійного посвідчення інваліда ІІ групи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС, інформацію з реєстру юридичних осіб.
Не отримавши відповіді на свою заяву від 02.11.2017, позивачка звернулася до відповідача із заявою від 15.12.2017 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим оформленням права власності (цільове призначення - будівництво та обслуговування садового будинку, господарських будівель і споруд).
До заяви було додано: копію паспорта та ідентифікаційного коду, копію посвідчення постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, копію пенсійного посвідчення інваліда ІІ групи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС, викопіювання з картографічного матеріалу.
Рішенням сорок сьомої сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради Київської області від 06.02.2018 № 3246-47-VІІ «Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в м. Ірпінь, згідно додатку № 1» позивачці було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в м. Ірпінь, оскільки зазначена земельна ділянка знаходиться за межами міста Ірпінь.
Не погоджуючи із зазначеним рішенням відповідача, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. б ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Нормою ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.
Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) ведення водного господарства;
б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;
в) індивідуального дачного будівництва.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Як слідує з матеріалів справи, позивачка, подаючи заяву від 15.12.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим оформленням права власності (цільове призначення - будівництво та обслуговування садового будинку, господарських будівель і споруд), зазначила бажану земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.
Відповідно до Публічно-кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 відноситься до державної форми власності та має цільове призначення « 01.05 для індивідуального садівництва».
Крім того, як зазначив представник відповідача у відзиві на позовну заяву, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 знаходиться поза межами м. Ірпеня відповідно до викопіювання Формування території м. Ірпінь.
За таких обставин суд доходить висновку, що Ірпінською міською радою правомірно прийнято оскаржуване рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у власність, оскільки вона знаходиться за межами міста Ірпеня та відноситься державної форми власності, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення, яким відвести гр. ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 з подальшим оформленням права власності, суд зазначає, що дана вимога є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 06.02.2018.
Відтак, відмова у задоволенні первинної позовної вимоги є підставою для відмови у задоволенні й похідної від неї вимоги.
Щодо витребування від Громадської організації городницького добровільного товариства "Ірпінський городник" довідки, в якій було б зазначено з якого часу, на якій правовій підставі та якими земельними ділянками користується член громадської організації ОСОБА_2, суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт того, що позивачка є членом Громадської організації городницького добровільного товариства "Ірпінський городник" та користувалася земельною ділянкою.
Крім того, суд звертає увагу, що Громадська організація городницького добровільного товариства "Ірпінський городник" залучена до участі у справі в якості третьої особою без самостійних вимог.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що спір між фізичною особою та юридичною особою щодо витребування певних документів розглядається у порядку цивільного судочинства (ст. 19 ЦПК України).
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись частиною другою статті 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивачки є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.
Судовий збір під час звернення до суду не сплачено, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому питання про розподіл судового збору у даній справі судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 205, 241, 245, 246, 257, 259-262, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.
Судове рішення № 78416830, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 30.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 367/1559/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: