Рішення № 78416799, 10.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. справа № 0940/2065/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Іван-Франківську про визнання протиправним та скасування розпорядження №203753 від 06.09.2018, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також – позивач, ОСОБА_1В.), 06.11.2018 звернувся в суд з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (надалі по тексту також – відповідач, УПФУ в м. Івано-Франківську) про визнання протиправним та скасування розпорядження №203753 від 06.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідачем протиправно, в порушення вимог пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ, пункту 4 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" зменшено розмір пенсії, шляхом проведення її перерахунку з 01.07.2018 на підставі заяви від 12.07.2018 та прийняття розпорядження №203753 від 06.09.2018. Як зазначає позивач, 02.10.2018, він звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо розміру отримуваної ним пенсії. УПФУ в м. Івано-Франківську листом від 16.10.2018 за №396/М-15 надано відповідь та копії розпоряджень про перерахунки пенсії. Із наданих документів позивачу стало відомо, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії з урахуванням змін до законодавчих актів, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ та листа Пенсійного фонду України від 21.12.2017 за №40960/02-12. В результаті даного перерахунку, як стверджує позивач, розмір його пенсії зменшився, що вважає неприпустимим в розумінні положень пункту 4 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", згідно яких, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. На підставі вказаного просить скасувати розпорядження УПФУ в м. Івано-Франківську №203753 від 06.09.2018, відповідно до якого, розмір пенсії позивача становить 16 306,68 гривень (з обмеженням максимальним розміром – 14 350,00 гривень).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 30.11.2018 із відповідними письмовими доказами (а.с. 26-29, 30-48). У відзиві представник УПФУ в м. Івано-Франківську зазначив про те, що згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2006 позивачу проведено перерахунок пенсії із заробітної плати за 2 останніх роки (з 01.03.2004 по 28.02.2006) виходячи із фактично одержуваної зарплати, без обмеження максимальним розміром з врахуванням вимог законодавства щодо порядку проведення такого перерахунку. На виконання даного рішення суду такі перерахунки пенсії позивачу проводились кожних 2 роки згідно довідок про заробітну плату за останні роки виходячи із фактично одержуваної зарплати без обмеження максимальним розміром, при цьому коефіцієнт заробітку становив 16,387. Пенсія позивачу виплачувалась з обмеженням десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011. В подальшому відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за 2 останні роки з січня 2018 року та винесено розпорядження №203753 від 04.09.2018, згідно якого розмір нарахованої пенсії позивача становив 75 304,52 гривень. Також, 06.09.2018 УПФУ в м. Івано-Франківську, на підставі поданої позивачем чергової заяви від 12.07.2018 про перерахунок пенсії розпорядженням №203753 від 06.09.2018 здійснено перерахунок пенсії позивача з 1 липня 2018 року, згідно якого основний розмір пенсії позивача становить 16 261,83 гривень. Такі дії по визначенню розміру пенсії позивача, відповідач обґрунтовує положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017. Водночас, відповідач посилається на лист Пенсійного фонду України від 21.12.2017 за №40960/02-12, згідно якого Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надано роз’яснення про те, що рішення суду необхідно виконувати в межах покладених судом зобов’язань, а починаючи з 11.10.2017 розрахунок розміру пенсії здійснити відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017. При цьому, відповідач зауважив, що зміни в законодавстві не призвели до заниження розміру пенсій, а навпаки – до її збільшення, що спростовує факт звуження прав позивача на пенсійне забезпечення. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши відзив на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 01.07.1988 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи, як інваліду війни, у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 30).

12.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2006 у справі №2-а-556/2006. До вказаної заяви долучено довідку про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням №1387 і довідкою №1519 про проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині А2777 та отримання грошового забезпечення (а.с. 37, 38, 39).

Так, згідно резолютивної частини постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2006 у справі №2-а-556/2006, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії з 01.03.2006, виходячи із фактично одержуваного розміру зарплати позивача за період з 01.03.2004 по 28.02.2006 без обмеження максимальним розміром та виплатити у зв’язку з цим різницю суми, між отриманою та перерахованою пенсією у відповідності до законодавства з 01.03.2006; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у випадку проведення наступних перерахунків, передбачених законодавством, проводити позивачу перерахунок із заробітної плати за два останніх роки виходячи із фактично одержуваної позивачем зарплати без обмеження максимальним розміром з урахуванням вимог чинного законодавства (а.с. 31-32).

В матеріалах справи також наявна ухвала Івано-Франківського міського суду від 30.10.2007 про роз’яснення постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2006 у справі №2-а-556/2006, із змісту якої слідує роз’яснення наступного змісту. Судом вирішено зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача, виходячи з фактично одержуваного розміру зарплати позивача за період з 01.03.20014 по 28.02.2006, тобто заробітку, який отримав останній за вказаний період за місцем праці, без обмеження максимальним розміром. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у випадку проведення наступних перерахунків, передбачених законодавством, проводити позивачу перерахунок із заробітної плати за два останніх роки виходячи із фактично одержуваної позивачем зарплати, - заробітку, який отримав останній за вказаний період за місцем праці за відомістю із врахуванням утримання обов’язкових внесків до бюджету та державних цільових фондів, без обмеження максимальним розміром, та з врахуванням вимог чинного законодавства, тобто вимог законодавства щодо порядку проведення такого перерахунку (а.с.33-34).

Відповідач вказує на набрання такої постанови і ухвали суду законної сили, оригінали яких знаходяться в матеріалах пенсійної справи позивача.

Як з’ясовано судом та не заперечується відповідачем, позивач неодноразово (кожні два роки) звертався до УПФУ в м. Івано-Франківську із заявами про перерахунок пенсії у зв’язку із збільшенням його заробітку, і такий перерахунок, як вважає відповідача, здійснювався органом пенсійного фонду відповідно до вищезазначеної постанови Івано-Франківської міського суду від 15.11.2006 у справі №2-а-556/2006.

При цьому пенсія позивачу фактично виплачувалася з обмеженням її максимального розміру, встановленого Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 та у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

04.09.2018 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську прийнято розпорядження №203753, відповідно до якого проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та здійснено нарахування пенсії в розмірі 75 254,52 гривень, з обмеженням максимальним розміром до виплати з 01.01.2018 по 01.07.2018 в сумі 13 730,00 гривень, а з 01.07.2018 в сумі 14 350,00 гривень (а.с. 10, зворотній бік а.с. 10).

В той же час, відповідачем 06.09.2018 прийнято розпорядження за тим самим номером №203753, згідно якого нарахований розмір пенсії позивача визначено 16 261,83 гривень, з обмеженням максимальним розміром щодо виплати 14 350, 00 гривень (а.с.11).

Позивач, 02.10.2018 звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації про розмір отримуваної пенсії у 2017 і 2018 роках, на що УПФУ в м. Івано-Франківську листом від 16.10.2018 за №396/М-15 надано відповідь.

Вказаним листом повідомлено позивача, що з 11.10.2017 внесено зміни до законодавчих актів у відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ, тому рішення суду необхідно виконувати в межах покладених судом зобов’язань, а починаючи з 11.10.2017 розрахунок розміру пенсії здійснити відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017. Окрім того, зазначено, що з 1 липня 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії згідно поданої ним заяви від 12.07.2018 і даних персоніфікованого обліку за 2000-2018 роки у відповідності із внесеними змінами, в результаті чого максимальний розмір пенсії позивача становить 14 350,00 гривень (а.с. 8).

Позивач, не погоджуючись із розпорядженням УПФУ в м. Івано-Франківську від 06.09.2018 за №203753, яким визначено розмір нарахованої пенсії 16 261,83 гривень, звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та службі в органах внутрішніх справ, визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ (надалі по тексту також – Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Положеннями статті 44 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону з 04.04.2006) визначено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби, які пропрацювали після призначення пенсії по інвалідності не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за їх заявою новий розмір пенсії з урахуванням заробітку, що визначається в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". На таких же умовах провадиться перерахунок пенсії, призначеної у мінімальному розмірі у зв’язку з відсутністю заробітку.

В разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться новий перерахунок пенсії за його заявою. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Розміри пенсій особам з числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, які одержують пенсію в органах Пенсійного фонду України, підлягають перерахунку у випадку, передбаченому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

До 04.04.2006 стаття 44 Закону №2262-ХІІ мала наступну редакцію, ту яку застосував суд у справі №2-а-556/2006, а саме: пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби, які пропрацювали після призначення пенсії по інвалідності не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за їх заявою новий розмір пенсії з урахуванням заробітку, що визначається в порядку, передбаченому Законом України "Про пенсійне забезпечення". На таких же умовах провадиться перерахунок пенсії, призначеної у мінімальному розмірі у зв'язку з відсутністю заробітку.

В разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться новий перерахунок пенсії за його заявою. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Виходячи з аналізу наведеної правової норми, слід відмітити, що пенсіонери з числа військовослужбовців строкової служби мають право на встановлення за їх заявою нового розміру пенсії, у разі якщо пропрацювали після призначення пенсії по інвалідності не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, при цьому новий розмір пенсії встановлюється з урахуванням заробітку, що визначається в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" до 04.04.2006, а після цієї дати – Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Станом на 2006 рік і 2018 рік порядок визначення заробітної плати (доходу, заробітку) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV (далі по тексту також – Закон №1058-ІV).

Так, згідно частини 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що статтею 40 Закону №1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, в тому числі пенсій пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби, які пропрацювали після призначення пенсії по інвалідності не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію .

Згідно частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Наведені норми кореспондуються з положеннями частини третьої статті 27 Закону №1058-IV.

Судом уже зазначено, що ОСОБА_1 з 01.07.1988 отримує пенсію по інвалідності у відповідності до Закону №2262-ХІІ, і, як стверджує відповідач, на виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2006 у справі №2-а-556/2006 останньому з 01.03.2004 по 28.02.2006 проведено перерахунок пенсії, виходячи із фактично одержуваної позивачем за 2 останніх роки заробітної плати (а.с.31-32).

При здійсненні перерахунку, виплата пенсії позивача обмежувалася максимальним її розміром, відповідно до норм частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (тимчасово, по 31 грудня 2017 року – 10 740,00 гривень), про що свідчать розпорядження №230 на перерахунок пенсії з 01.10.2017, розпорядження №203753 від 06.09.2018, розпорядження №203753 від 04.09.2018, які містяться в матеріалах справи (а.с.9, 10, 11).

Як зазначив відповідач у відзиві на позов, перерахунок пенсії позивачу до 06.09.2018 проводився кожних два роки, виходячи із заробітної плати виключно за останні два роки фактично одержуваний ОСОБА_1 зарплати, згідно поданих довідок про заробітну плату, при цьому коефіцієнт заробітку позивача становив 16,387 (а.с.26-29).

При здійсненні перерахунку відповідач для обчислення пенсії позивачу не виконував вимоги статті 40 Закону №1058-ІV в частині вираховування його заробітної плати (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, або також заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.

УПФУ в м. Івано-Франківську 06.09.2018 винесено розпорядження №203753, згідно якого визначено розмір пенсії позивача: основний розмір пенсії (обрахований в розмірі 80 відсотків від заробітку 12 522,50 гривень) – 10 018,00 гривень, підвищення інваліду війни 2 групи – 580,80 гривень, надбавка за заслуги – 435,60 гривень, підвищення згідно статті 21 військового Закону – 2 504,50 гривень, підвищення пенсіонерам, які працюють в гірських населених пунктах – 2 717,78 гривень, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інваліду війни ІІ групи – 50,00 гривень. В загальному нараховано пенсію позивачу в розмірі 16 261,83 гривень, до оплати з врахуванням обмеження максимальним розміром – 14 350,00 гривень (а.с. 11).

З наведеного слідує, що відповідач, здійснюючи 06.09.2018 перерахунок пенсії позивачу на підставі заяви останнього від 12.07.2018, виходив із заробітку за період з 01.07.2000 по 30.06.2018, тобто у відповідності до вимог статті 44 Закону №2262-ХІ і статті 40 Закону №1058-ІV, в тому числі із врахуванням довідок, поданих ОСОБА_1 із заявою від 12.07.2018 .

Позивач, в обґрунтування протиправності такого розпорядження, посилається на вимоги пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ, пункту 4 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", водночас вказуючи на невиконання відповідачем постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2016 у справі №2-а-556/2006.

Суд не може погодитися з такими доводами позивача, виходячи з наступного.

По-перше, згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2006 у справі №2-а-556/2006 зобов’язано УПФУ в м. Івано-Франківську, зокрема, у випадку проведення наступних перерахунків, передбачених законодавством, проводити ОСОБА_1 перерахунок із заробітної плати за два останніх роки виходячи із фактично одержуваної позивачем зарплати без обмеження максимальним розміром з урахуванням вимог чинного законодавства.

В той же час, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30.10.2007 надано роз’яснення вказаного рішення суду, згідно якого зобов’язано відповідача проводити перерахунок пенсії із заробітної плати за два останні роки виходячи із фактично одержуваної позивачем зарплати, - заробітку, який отримав останній за вказаний період за місцем праці за відомістю з врахуванням утримання обов’язкових внесків до бюджету та державних цільових фондів, без обмеження максимальним розміром та з врахуванням вимог чинного законодавства, тобто, вимог законодавства щодо порядку проведення такого перерахунку.

Судом уже зазначалось вище, що порядок перерахунку пенсій військовослужбовців строкової служби, які пропрацювали після призначення пенсії по інвалідності не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, визначений положеннями статті 44 Закону №2262-ХІІ, які містять обов’язкову умову при здійсненні такого перерахунку – врахування заробітку, що визначається в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, на переконання суду, УПФУ в м. Івано-Франківську безпідставно здійснювався перерахунок пенсії позивачу, виходячи із фактично одержуваної позивачем виключно за 2 останніх роки заробітної плати, оскільки ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30.10.2007 чітко надано роз’яснення постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2006 у справі №2-а-556/2006, а саме: зобов’язати УПФУ в м. Івано-Франківську проводити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за два останніх роки, виходячи із заробітку, який отримав останній за вказаний період за місцем праці за відомістю з врахуванням утримання обов’язкових внесків до бюджету та державних цільових фондів, без обмеження максимальним розміром та з врахуванням вимог чинного законодавства, тобто вимог законодавства щодо порядку проведення такого перерахунку.

Суд констатує, що ні постановою Івано-Франківського міського суду від 15.11.2006 у справі №2-а-556/2006, ні ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30.10.2007 щодо роз’яснення судового рішення не обмежено відповідача в застосуванні - "з врахуванням вимог чинного законодавства" - статті 40 Закону №1058-ІV, якою регламентовано порядок визначення заробітку пенсіонера для обчислення розміру пенсії, в тому числі перерахунок якої здійснюється за правилами статті 44 Закону №2262-ХІІ, в редакції як до 04.04.2006, так і після цієї дати.

А тому, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті розпорядження №203753 від 06.09.2018, згідно якого позивачу нараховано пенсію у розмірі 16 261,83 гривень, керувався нормами чинного законодавства та діяв на виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2006 у справі №2-а-556/2006.

По-друге, норми пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ і пункту 4 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", на які посилається позивач, передбачають, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Суд зазначає, що наведена норма, перш за все визначає основну умову – проведення перерахунку пенсії саме за нормами Закону №1058, після чого у разі зменшення розміру пенсії внаслідок такого перерахунку, підлягає виплаті пенсія в раніше встановленому розмірі.

Проте, суд звертає увагу, що пенсія позивачу призначена у відповідності до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і відповідно перерахунок пенсії позивача, як уже зазначалось судом, здійснено органом пенсійного фонду за правилами статті 44 Закону №2262, згідно положень якої тільки заробіток, який враховується при встановленні нового розміру пенсії, визначається в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, норми пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ, якими доповнено пункт 4 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та на які посилається позивач в обґрунтування протиправності розпорядження №203753 від 06.09.2018, не стосуються спірних правовідносин, та не можуть застосовуватись судом при вирішенні даного спору.

Слід відмітити, що позивачем не наведено суду жодних інших аргументів та не подано доказів на їх підтвердження, зокрема, щодо неправильного визначення формули розрахунку заробітної плати чи заробітку (окремих складових такої формули) для обчислення пенсії, безпідставності проведення перерахунку чи не виконання відповідачем постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2016 у справі №2-а-556/2006.

В чому саме полягає невиконання чи не вірне виконання відповідачем постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2016 у справі №2-а-556/2006 ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначив.

Відтак, оцінюючи наведені сторонами аргументи, аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов переконливого висновку про те, що розпорядження УПФУ в м. Івано-Франківську №203753 від 06.09.2018, яким встановлено розмір пенсії позивача 16 261,83 гривень, відповідає змісту резолютивної частини постанови Івано-Франківського міського суду від 15.11.2016 у справі №2-а-556/2006 та ухвали про роз’яснення даної постанови, оскільки перерахунок пенсії позивачу здійснено за правилами статті 44 Закону №2262, з урахуванням заробітку, визначеного відповідно до Закону №1058.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як свідчать встановлені в суді обставини, відповідач, приймаючи 06.09.2018 рішення про перерахунок пенсії позивачу, діяв на підставі закону, обґрунтовано, із урахування усіх обставин, які маю значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах.

З наведених підстав, суд вважає доводи ОСОБА_1 безпідставними та необґрунтованими, а позовні вимоги про скасування розпорядження №203753 від 06.09.2018, такими, що не підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.

Згідно вимог абзацу 2 частини 5 статті 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вказаної правової норми свідчить, що основною умовою для стягнення судових витрат з іншої сторони на користь особи, є понесення таких витрат особою.

Суд не стягує з відповідачів витрати по сплаті судового збору так як останні позивачем фактично не понесені.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись частиною 2 статті 9, статтями 241-246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), вул. Угорницька, 12А/19, м. Івано-Франківськ, 76002.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (ідентифікаційний код юридичної особи 20550895), вул. Незалежності, буд. 44, м. Івано-Франківськ, 76000.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2