Рішення № 78416768, 10.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. справа № 0940/2074/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

07.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу у розмірі 90% сум грошового забезпечення, відповідно до абзацу 2 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу з вересня 2005 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% сум грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992. У листопаді 2018 року позивач дізнався про перерахунок йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 зменшено основний розмір пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення. Вважає дії відповідача щодо перерахунку пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення протиправними, а тому звернувся з відповідним позовом до суду.

09.11.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.11.2018. Проти заявлених позовних вимог відповідач заперечив з підстав, наведених у відзиві (а.с.19-22). Суду пояснив, що відповідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Таким чином, позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення. Постановою Kабінету Mіністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103) врегульовано питання перерахунку пенсій, в тому числі і колишнім працівникам органів внутрішніх справ. Так, відповідно до п.3 Постанови №103 з 1 січня 2016 р. підлягають перерахунку пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Так, на виконання вказаних приписів ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС в Івано-Франківській області про розмір грошового забезпечення, пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивачу у розмірі 70% грошового забезпечення з січня 2016 року. При цьому, в порівнянні з попереднім розміром пенсії, розмір пенсії позивача збільшився. Крім того, вимоги позивача про застосування при нарахуванні пенсії норм закону, які діяли з 01.01.2016, та норм закону які діяли на момент призначення пенсії є порушення принципу дії закону в часі. Таким чином, перерахунок пенсії проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову просив відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши та оцінивши подані докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1, колишньому працівнику органів внутрішніх справ, з вересня 2005 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за №2262-ХІІ від 09.04.1992, що підтверджується пенсійним посвідченням №7858 (а.с.10), висновком про призначення пенсії 01.09.2005 (а.с.12) та протоколом про перерахунок пенсії від 29.03.2008 за пенсійною справою №007858 (а.с.13).

В квітні 2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено перерахунок пенсії позивачу у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 на підставі довідки Ліквідаційної комісії про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Наведені обставини підтверджуються протоколом за пенсійною справою № 00-7858 від 01.04.2018 (а.с.13)

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 ознайомився із своєю пенсійною справою і дізнався про перерахунок його пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2016 в розмірі 70% грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні вказаного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Приписами ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" N 2262-XII від 09.04.1992.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 N45, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон), у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми (абзац 2 пункту 3 Постанови №103).

Матеріали справи свідчать, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 р. органом пенсійного фонду здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії, виходячи із 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Вказана обставина підтверджується протоколом за пенсійною справою № 00-7858 від 01.04.2018 (а.с.11), який свідчить, що перерахунок пенсії здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в розмірі 70% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016.

Відповідно до ст.13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Суд зазначає, що позивачу у 2005 році була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, про що свідчить висновок про призначення пенсії від 20.09.2005 (а.с.12) протокол про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 007858 від 07.11.2007 (а.с.13). Вказана обставина сторонами не заперечується.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 8 липня 2011 року, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Таким чином, з 01.10.2011 положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

Крім того, відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" №1166-VІІ від 27.03.2014, який набрав чинності 01.04.2014 було внесено зміни до в ч.2 ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (на підставі якої позивачеві обраховується пенсія), де цифри " 80" замінили на цифри " 70" (максимальний розмір пенсії).

Вказане і слугувало підставою для проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% грошового забезпечення.

З цього приводу суд зазначає, що згідно із ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Згідно із ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України N 1-рп/99 від 09.02.1999, зі змісту якого слідує, що ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому зміни, внесені до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Відтак, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.

Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).

Відтак, суд відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

А тому відповідач, здійснивши перерахунок пенсії позивачу в розмірі 70% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою № 00-7858 від 01.04.2018, діяв протиправно. Відтак, позовні вимоги в цій частині належить задовольнити. Також, з огляду на зазначене підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2016 в розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стосовно розподілу судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. А тому підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань сума сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 6-14, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 в розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 76008);

Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Лучко О.О.