Рішення № 7841595, 09.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.10                                                                                 Справа № 8/7

За позовом Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски»», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Намрекні», м. Лисичанськ Луганської області, -

про стягнення 3622 грн. 37 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.

при секретарі судового засідання Провоторовій О.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Ситайло Н.В. - юрисконсульт 2 категорії, - довіреність № 75 від 31.12.09 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

збитків у сумі 3622,37 грн., які йому заподіяв відповідач шляхом неналежного виконання умов договору №265-ТЕ транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів, укладеного між сторонами 08.05.09 року,

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 22 січня до 09 лютого 2010 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання, призначеного на 09.02.10 року, представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4, 22 та 81-1 ГПК України, з огляду на що його судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі та заявив клопотання про розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні, за відсутності відповідача, –на підставі наявних у справі доказів (вих. №03 від 09.02.10 року).

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, явку свого повноважного представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

05.01.10 року за вих. №7 та 26.01.10 року за вих. №98 судом на юридичну адресу відповідача (м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 354) спрямовано ухвали суду про призначення справи до слухання.

Оператором поштового зв’язку обидва поштові відправлення повернуто до суду з доданням довідок про те, що адресат за вказаною адресою відсутній.

Даних про інше місцезнаходження відповідача у справі немає.

За таких обставин маються достатні підстави дійти висновку про те, що судом вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

Розглянувши вищезгадане клопотання представника позивача, враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4-3,22,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд цього спору по суті за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

08.05.09 року між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено договір №265-ТЕ транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів, відповідно до якого клієнт доручає, а експедитор приймає на себе обов’язки від свого імені та за рахунок клієнта здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав (п.1.1).

Вид та найменування вантажу, заявленого до перевезення згідно з даним договором, а також пункти відправлення та призначення вантажу зазначаються в протоколі погодження договірної ціни, який є його невід’ємною частиною (п.1.2).

Експедитор зобов’язаний: інформувати клієнта про вартість перевезення вантажів по території України, країн СНД та інших держав, повідомляти клієнта про зміну вартості, а також про зміни по заповненню документів на перевезення (п.2.1.5); надавати клієнту акт виконаних робіт (п.2.1.8); у разі необхідності –відступати від вказівок клієнта за обставин, оговорених у п.2.1.10 договору.

Клієнт зобов’язаний: здійснювати своєчасно оплату згідно умов договору, а також відшкодовувати витрати, які поніс експедитор, виконуючи надане йому клієнтом доручення (п.2.2.3); сплачувати експедитору витрати, пов'язані з перевіркою вантажів митними та іншими контролюючими органами, інші витрати, нараховані залізницею, при наявності документального підтвердження (п.2.2.9); щомісячно підписувати двосторонній акт виконаних робіт (п.2.2.11); для надання послуг за цим договором надавати експедитору відповідне доручення, яке є його невід’ємною частиною (п.2.2.15).

Вартість послуг за договором узгоджується сторонами, про що складається та підписується протокол погодження договірної ціни, який є його невід’ємною частиною. Розмір плати експедитору входить до загальної вартості транспортно-експедиційного обслуговування, яка зазначена у протоколі погодження договірної ціни (п.3.1).

У разі несплати клієнтом платежів згідно пунктам 2.2.3, 2.2.9 та 2.2.10 договору експедитор вправі притримувати вантаж, що знаходиться у його володінні, до моменту сплати експедитору відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, при цьому усі витрати, пов’язані з простоєм вагонів/контейнерів, сплачує клієнт (п.8.5) (а.с.9-14).

Як стверджує позивач, 05.05.09 року відповідач подав на його адресу заявку на експедирування позивачем однієї платформи для трьох двадцятифутових контейнерів на 06.05.09 року, за маршрутом слідування вантажу «станція Рубіжне Донецької залізниці –станція Епєр’єшке Угорської залізниці».

Факт відправки вантажу залізницею та експедирування його позивачем підтверджено наданою ним до справи залізничною накладною за №51337197, якою супроводжувалася залізнична платформа №94747607, відправник вантажу –ТОВ «Намрекні», одержувач –Haz Kft»(а.с.15-17).

З метою належного виконання своїх зобов’язань в якості експедитора, позивач (замовник) 09.12.08 року уклав з Державним територіально-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця»(залізниця) договір №614/1-0-ЮІ про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, відповідно до якого залізниця зобов’язується здійснювати перевезення та надавати додаткові послуги замовнику за умови попередньої оплати ним тарифу, зборів запланованих перевезень та послуг (п.2.1).

Відповідно до п.3.3.1 до обов’язків замовника сторони віднесли обов’язок здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів авансом у сумах, відповідних до обсягу запланованого перевезення на рахунок залізниці (а.с.54-55).

28.06.09 року Державною митною службою України в особі митного пункту «Чоп-залізничний» Чопської митниці було складено протокол №0666/30501/09 про порушення митних правил, з якого вбачається, що 26.06.09 року у складі вантажного потягу №4502 на ділянку «Експорт»ст. Батьово митного пункту «Чоп-залізничний»Чопської митниці заїхала залізнична платформа №94747607, яка містила 3 вантажні контейнери (№UZUU-000446, №UZUU-010160 та №UZUU-0042976), поставлені дверима один до одного, що унеможливило їх митний огляд та викликало потребу направлення цієї платформи з контейнерами на спеціалізований контейнерний майданчик ДП УДЦТС «Ліски»ст. Чоп, - для проведення розвороту контейнерів та поглибленого митного огляду вантажу.

В ході митного огляду у відправлених ТОВ «Намрекні»виробах було виявлено приховані товари (контрабанду) - сигарети у блоках.

Вищезазначені дії містять ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 352 Митного кодексу України.

У зв’язку з затримкою вищезгаданої платформи з контейнерами на станції Чоп Львівської залізниці на період з 15 год. 00 хв. 28.06.09 року до 16 год. 00 хв. 29.06.09 року було складено акти загальної форми №1229 та №1230 (а.с.20-21).

Відповідно до п.2.2.10 вищезгаданого договору №614/1-0-ЮІ від 09.12.08 року Львівська залізниця за затримку контейнерів для митного огляду стягнула з накопичувального рахунку Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски»»грошові кошти у сумі 3622,37 грн., що позивачем документально підтверджено (а.с.56).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовився підписати акт виконання робіт і звірки взаєморозрахунків за договором №265-ТЕ від 08.05.09 року на суму 3622,37 (а.с.57) та оплатити виставлений йому позивачем рахунок №ECF-002612 від 20.08.09 року (а.с.53); претензію позивача від 23.09.09 року за №1389 на таку ж суму він залишив без задоволення, хоча і отримав її (а.с.22-24).

Сукупність цих обставин стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач позов не оспорив та не спростував.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як сказано у ст.11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, між іншим, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

          Згідно ст. 22 ЦКУ особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

          Частинами 1-2 статті 1166 Цивівльного кодексу України встановлено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

          Суд вважає доведеним, що збитки у заявленій позивачем до стягнення сумі спричинені з вини відповідача; такий висновок є документально підтвердженим.

          Відповідач його не спростував.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на особу, яка порушила вимоги закону та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,22,1166,1172,1187 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,75 та 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Намрекні», ідентифікаційний код 35259423, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Свердлова, 354 Луганської області, - на користь Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски»», ідентифікаційний код 01069755, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Довбуша, 22, - збитки у сумі 3622 (три тисячі шістсот двадцять дві) грн. 37 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 09.02.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –11 лютого 2010 року.

Суддя А.П. Середа