Рішення № 7841549, 09.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.10 Справа № 8/4

За позовом Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Первомайської міської ради, м. Первомайськ Луганської області,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Первомайськ Луганської області, -

про стягнення 2515 грн. 18 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Провоторовій О.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Портненко І.В. - головний спеціаліст управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва, - довіреність №1 від 12.01.2010 року;

від відповідача - представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

заборгованості з орендної плати у сумі 2461,21 грн. та пені у сумі 53,97 грн., нарахованих позивачем у звязку з неналежним виконанням ним умов договору оренди комунального майна №4, укладеного 01.08.06 року між Первомайським підприємством побутового обслуговування «Сервіс»(далі Первомайське ППО «Сервіс») та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1);

судових витрат.

Суд уточнив прізвище відповідача.

Так, позивачем у тексті позовної заяви (вих. №1050 від 16.12.09 року) його прізвище вказано як «ОСОБА_1». Однак, згідно наявним у справі доказам (а.с. 7-12,14,20-22) правильним написанням прізвища відповідача є «ОСОБА_1», - що і належить відобразити у подальшому викладі цього рішення.

22.01.10 року позивач у судовому засіданні подав уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 2461,21 грн. та пеню у сумі 44,56 грн., - а всього 2505,77 грн. з вищезазначених підстав.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, а тому вказана заява прийнята судом.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено з 22 січня до 09 лютого 2010 року

До початку судового засідання, призначеного на 09.02.10 року, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, з огляду на що його задоволено судом.

У судовому засіданні він позов (з урахуванням внесених до нього змін) підтримав у повному обсязі.

Відповідач взяв участь у взаємо звіренні розрахунків; однак, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не зявився, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Представник заявив усне клопотання про вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4-3,22, 43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті цьому судовому засіданні, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.08.06 року між Первомайським ППО «Сервіс»(орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір №4 оренди комунального майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування приміщення площею 79,0 кв.м, оціночною вартістю 23984,24грн., яке перебуває на балансі орендодавця та знаходиться у будівлі, яка знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Куйбишева, 28 (п.1.1).

Орендна плата сторонами встановлена на рівні 2398,44 грн. на рік (п.3.1), або 199,87 грн. за перший місяць оренди, яка повинна бути сплачена орендарем не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.1.1).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені за кожен день прострочення (включаючи день оплати) (п.3.3).

Орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату (п.5.2).

За невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність, встановленому чинним законодавством України (п.9.1).

Договір діє з 01.08.06 року по 31.12.07 року (п.10.1). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення терміну його дії впродовж одного місяця, він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах, які були передбачені цим договором (п.10.6).

28.04.07 року сторони уклали додаткову угоду №4 до цього договору, якою визначили розмір орендної плати з 01.04.07 року на рівні 405,00 грн. та продовжили дію договору на 1 рік 5 міс.

18.05.07 року Первомайською міською радою прийнято рішення №15/7 «Про передачу нежитлових будівель та приміщень на баланс управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва», - відповідно до якого нежитлові приміщення, у т.ч. те, що є предметом цього спору, передано на баланс управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва міської ради.

27.08.07 року сторони уклали додаткову угоду №5, згідно якій орендодавцем майна є Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Первомайської міської ради.

30.07.09 року сторони за основним договором уклали додаткову угоду №11, відповідно до якої визначили, що договір діє з 01.08.06 року по 15.10.09 року.

У звязку з несплатою відповідачем орендної плати за користування орендованим приміщенням за період з червня по вересень 2009 року включно, орендодавець нарахував борг у сумі 2170,48 грн. та спрямував на адресу орендаря претензію від 14.10.09 року за вих. №7, яку орендар отримав особисто (підтверджено матеріалами справи).

Як вбачається з розрахунку суми позову, наданого до справи, орендар (відповідач) не вжив заходів до погашення боргу; крім того, він не сплатив орендну плату за жовтень 2009 року, у звязку з чим сума основного боргу склала 2461,21 грн., на яку позивач, керуючись п.3.3 договору, нарахував пеню за період з липня по листопад 2009 року у сумі 44,56 грн., - а всього він просить стягнути з відповідача 2505,77 грн.

Відповідач шляхом участі у взаємозвірці стану розрахунків за договором повністю підтвердив наявність такого боргу перед позивачем, що підтверджується актом звірення розрахунків від 21.01.10 року станом на ту ж дату.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ), він є обовязковим до виконання сторонами (ст.629 ЦКУ).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (ч. 1 ст.759 ЦКУ; ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі ЗУ №2269-ХІІ).

Згідно частині 1 статті 762 (та ст. 797 ЦКУ) за користування майном, у т.ч нерухомим, з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 та ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Отже, уклавши вищезгаданий договір, сторони взяли на себе низку зобовязань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що орендар в період з червня 2009 року по жовтень 2009 року не вносив орендну плату.

Орендар ці доводи не спростував.

Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань щодо сплати орендної плати за користуванням орендованим майном, - тобто істотної умови договору оренди, підтверджено матеріалами справи та доведено позивачем.

Відповідач не довів суду правомірність своєї відмови від сплати орендної плати у спірній сумі, - тобто припустився порушення зобовязання.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 29 ЗУ №2269-ХІІ, за невиконання зобовязань за договором оренди в односторонньому порядку сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором, - на чому і наполягає позивач по цій справі.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу для стягнення пені встановлено річний термін.

Позивач в частині визначення суми пені дотримався вищезгаданих вимог чинного законодавства.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі (з урахуванням їх уточнення) з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

Відповідно до ст.ст.44,47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі стягнутого боргу як на сторону, яка порушила вимоги закону, умови договору та з вини якої спір доведено до суду; в іншій частині судові витрати покладаються на позивача, а саме: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню:

державне мито у сумі 101,62 грн.;

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,12 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16, 203,509,526,527,530,611-613, 623-625,629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2,18,19 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна», керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Первомайської міської ради, ідентифікаційний код 26410899, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Куйбишева, 28 Луганської області, - основний борг орендної плати у сумі 2461 (дві тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 21 коп., пеню у сумі 44 (сорок чотири) грн. 56 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 101 (сто одна) грн. 62 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 (двісті тридцять пять) грн. 12 коп.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3.Решту судових витрат покласти на позивача.

Відповідно до ст.85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні 09.02.10 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у десятиденний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 лютого 2010 року.

Суддя А.П.Середа