Ухвала суду № 78415092, 07.12.2018, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5703/18

Провадження №: 2/314/1954/2018

У Х В А Л А

іменем України

07.12.2018 м.Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Беспалько Т.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Українська Страхова Компанія «Княжна Вієнна ОСОБА_3» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну, моральну шкоду та судові витрати.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін по справі, якщо та відомі.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не надано відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

На виконання п. 8 ч. 3ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У відповідності до вимог ч.2, ч.4, ч.5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем не виконані вимогист. 95 ЦПК України щодо порядку засвідчення поданих до суду письмових доказів: не підтверджено відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, із зазначенням відповідності копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

На виконання п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України до позовної заяви не додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст. 1167 Цивільного кодексу України. Зокрема, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

В даному випадку, позивачем у позовній заяві не наведено підстав відшкодування моральної шкоди визначених ч. 2 ст. 1167 ЦПК України, у зв'язку з чим, позивачеві у позовній заяві слід визначити вину відповідача, як підставу для відповідальності за завдану моральну шкоду.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 5 Постанови № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювана; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, з аналізу вище зазначених норм, вбачається, що у позові не зазначено та не долучено доказів, наявність підстав для звільнення від доказування, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням її заподіювача, вини останнього в її заподіянні; причетності до вказаного відповідача.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Українська Страхова Компанія «Княжна Вієнна ОСОБА_3» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків пять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений судом строк позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Д.Беспалько

07.12.2018