Рішення № 78413208, 06.12.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження 2-о/225/814/2018

Єдиний унікальний номер судової справи 225/6884/18

РІШЕННЯ

іменем України

(повне)

"06" грудня 2018 р. м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Скиба М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Солодкої Є.В.,

представника заявника ОСОБА_1,

представник заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Торецька Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1), який діє в інтересах ОСОБА_3 (мешкає за адресою: м.Торецьк, смт.Новгородське, вул.Єсеніна, 7/42), заінтересована особа - Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: м. Торецьк, вул. Дружби, 26) про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 звернулася в інтересах ОСОБА_3 до Дзержинського міського суду Донецької області, заінтересована особа Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що заявник ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_4, який 18 грудня 2017 року помер. Весь час перебування у зареєстрованому шлюбі, заявник разом із чоловіком мешкала однією сім’єю, у тому числі на момент його смерті. Зазначені обставини знайшли своє юридичне підтвердження в рішенні Дзержинського міського суду Донецької області від 18 червня 2018 року по справі №225/2403/18, яким встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання однією сім’єю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із чоловіком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у тому числі на момент смерті останнього, яка сталася 18.12.2017 року, за адресою: Луганська область, м.Зоринськ, вул.Угільна, буд.32.

Після юридичного підтвердження факту проживання однією сім’єю заявник звернулася 20.08.2018 року до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з питанням призначення їй пенсії по втраті годувальника (після смерті чоловіка ОСОБА_4М.). Торецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначені пенсії № 309 від 30 серпня 2018 року через відсутність документу, що засвідчує факт перебування на утриманні померлого годувальника. Вищевказане стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Заявник в судове засідання не прибула, однак надала до суду заяву в якій просить розглянути справу у її відсутність, на задоволені заявлених вимог наполягає.

Представник заявника в судовому засіданні наполягав на задоволені заявлених вимог.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

28.11.2018 року в судовому засіданні судом були допитані в якості свідків ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Мати з батьком все життя проживали разом у ІНФОРМАЦІЯ_5. Батько отримував великий заробіток, мати – значно менший та все життя жили на батькові кошти. Батько отримував пенсію та регрес, останнім часом, на тимчасово непідконтрольній органам дрежавної влади України території, мати також отримувала пенсію але дохід у неї був значно менший ніж у батька. За час життя батька, мати знаходилась на його утриманні. Стан здоров’я матері погіршився за життя батька, лікування проходила за кошти батька. На теперішній час мати проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. З батьками не мешкає з 1989 року однак до 2014 року їздила до батьків у гості раз на місяць – точно, та після 2014 року – раз на рік або раз на півроку. Востаннє була на похованні батька та на 40 днів після смерті батька.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є онукаю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Бабуся з дідусем жили разом у м.Зоринськ Луганської області. Бабуся більше 10 років хворіє, її лікування відбувалось на заощадження дідуся. Пенсію, останнім часом, вони отримували на тимчасово непідконтрольній органам дрежавної влади України території, однак дідусь отримував значно більшу пенсію ніж бабуся. До 2014 року їздила до них раз на півроку, після 2014 року стала відвідувати їх рідше. Дідусь забезпечував себе, бабусю та надавав фінансову допомогу дітям та онукам. З бабусею разом стали проживати з квітня 2018 року. Бабуся переїхала до них у смт.Новгородське. Свідок зазначила, що вона також проживає в смт.Новгородське разом із чоловіком, оскільки у нього там житло. Про забезпечення дідусем бабусі їй повідомив дідусь за життя, а після його смерті дізналась це від заявниці.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що дана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Разом з тим, відповідно до ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства; сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу.

У відповідності до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії паспорту громадянина України серії ЕК № 765143, виданого 24 лютого 1998 року Перевальським РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8.

Згідно копії паспорту громадянина України серії ЕМ № 182939, виданого 11 травня 1999 року Перевальським РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб 06.11.1967 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії VІІІ-УР №453827 від 06.11.1967 року.

У період часу з 2014 по 2015 року заявник разом із чоловіком були вимушені неодноразово змінювати місце свого проживання з причин проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №919028863 та №919028870 від 23.12.2014 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 та перемістилися з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_2.

На теперішній час у відповідності до копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000518824 від 19 квітня 2018 року ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8 та фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_9.

З листа Пенсійного фонду України в м.Сєвєрдонецьку Луганської області №641/к-5 від 23.11.2018 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку з 12.11.2014 року та отримувала пенсію за віком. ОСОБА_3 було призупинено виплату пенсії з 01.03.2016 року. За поновленням пенсії ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду в м.Сєвєродонецьку Луганської області не зверталась. Станом на 01.02.2016 року розмір пенсії складав 1257,76 грн.

Згідно запиту №3489 від 10.02.2018 року пенсійна справа ОСОБА_3 була надіслана до УПФУ м.Дзержинська Донецької області (нині Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області).

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10, перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку з 12.11.2014 року та отримував пенсію за віком. З 01.03.2016 року ОСОБА_4 було призупинено виплату пенсії. За поновленням пенсії ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду в м.Сєвєродонецьку Луганської області не звертався. На місяць смерті розмір пенсії ОСОБА_4 складав 10881,18 грн.

З довідки Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №5458 від 08.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_3, що проживає за адресою85297, АДРЕСА_3, знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ м.Дзержиньк Донецької області і отримує пенсію за віком, вересень 2018 року у розмірі 1740,65 грн.

З копії свідоцтва про смерть серії ІІ-НО №034439 від 26 квітня 2018 року вбачається, що ОСОБА_4 помер 18 грудня 2017 року.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 18 червня 2018 року по справі №225/2403/18, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання однією сім’єю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із чоловіком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у тому числі на момент смерті останнього, яка сталася 18.12.2017 року, за адресою: Луганська область, м.Зоринськ, вул.Угільна, буд.32.

20.08.2018 року заявник звернулася до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою для переходу на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

З тексту листа Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №3497/04 від 07 вересня 2018 року вбачається, що заявнику відмовлено у переході на пенсію по втраті годувальника на підставі рішення №309 від 30.08.2018 року.

З тексту рішення №309 про відмову в призначені пенсії по втраті годувальника від 30.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_3 відмовлено у призначені пенсії у зв’язку з втратою годувальника, оскільки остання не надала документ про перебування членів сім’ї на утриманні померлого годувальника.

Аналізуючи викладене вбачається, що ОСОБА_3 постійно проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_4 і вела з ним спільне господарство за адресою: Луганська область, м.Зоринськ, вул.Угільна, буд.32.

З огляду на викладене, судом встановлено, що обставини, викладені заявником у заяві в обґрунтування своїх вимог є підтвердженими письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, а також враховуючи, що встановлення факту перебування на утриманні має для заявника юридичне значення і потрібне для оформлення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 315-319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1), який діє в інтересах ОСОБА_3 (мешкає за адресою: м.Торецьк, смт.Новгородське, вул.Єсеніна, 7/42, РНОКПП НОМЕР_1), заінтересована особа - Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: м. Торецьк, вул. Дружби, 26, ЄДРПОУ 42170475) про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Зоринськ Перевальського району Луганської області (Україна), громадянка України, перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11 (Україна), до дня його смерті, яка сталася 18.12.2017 року в місті Зоринськ Перевальського району Луганської області (Україна).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Повний текст рішення складено 07.12.2018 р.

Суддя М.М. Скиба