Ухвала суду № 78413178, 27.11.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11522/18

Провадження №1-кс/219/2940/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М., за участю секретаря Волохіної Г.С., прокурора Шабаліна С.В., заявника ОСОБА_1, захисник Світанько Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2018 року заявник ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна. В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим відділом Бахмутського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області проводилося розслідування кримінального провадження № 12017050150001374 за ч.1 ст. 194 КК України від 05 червня 2017 року за повідомленням ОСОБА_3 про те, що вона, як голова Садового товариства «Машинобудівельник» здійснює демонтаж та продаж майна товариства. 05 червня 2017 року слідчий Форбатюк Я.І. провів огляд місця події - насосної Садового товариства «Машинорбудівельник», склав протокол в ході якого вилучив належній їй на праві власності 3 газові балони, пристрій для різання металу з різаком металу з різаком та шлангами, два редуктори, а також труби та інші речі товариства. Їй була вручена копія протоколу огляду. В ході подальшого досудового розслідування слідчий Барнич Р.Я. звертався до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку у її квартирі та про надання тимчасового доступу до документів Садового товариства «Машинобудівельник» за адресою с. Червона Гора, дачна ділянка № 512. За клопотанням слідчого Барнича Р.Я. судом було прийнято дві ухвали від 24 червня 2017 року, якими був наданий дозвіл на проведення обшуку та на надання тимчасового доступу до документів СТ «Машинобудівельник». На підставі ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області у її квартирі 29 липня 2017 року було проведено обшук. Їй була вручена копія протоколу обшуку. В подальшому за клопотанням слідчого судом була прийнята ухвала від 01 серпня 2017 року по справі № 219/8322/17, провадження № 1-кс/219/1853/2017 про арешт майна, в тому числі на належні їй на праві власності 3 газові балони, пристрій для різання металу з різаком та шлангами, два редуктори, а також труби та інші речі товариства. В подальшому слідчий СВ Бахмутського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області капітан поліції Друпп А.І. 07 липня 2018 року виніс постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України відносно неї. У п. 4 зазначеної постанови слідчий вказав про те, що питання щодо арештованого в ході проведення досудового розслідування майна, вирішити у встановленому КПК України порядку. Вона, як власник і володілець майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна, яке належить їй на праві власності: 3 газові балони, пристрій для різання металу з різаком та шлангами, два редуктори, у зв'язку з закриттям кримінального провадження. Інше майно, на яке накладено арешт належить СТ «Машинобудівельник», головою товариства є ОСОБА_5.

23 жовтня 2018 року на адресу суду надійшло уточнене клопотання ОСОБА_1, в якому вона просить слідчого суддю скасувати арешт її майна, який накладений ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2017 року по справі № 219/8322/17, провадження № 1-кс/219/1853/2017. Виконання рішення суду покласти на слідчий відділ Бахмутського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області, за яким рахується арештоване майно.

Заявник та представник заявника в судовому засіданні наполягали на задоволені клопотання та зняття арешту з майна, яке належить ОСОБА_1, а саме те, що вказано у її клопотанні.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту, оскільки ОСОБА_1 не надала достатніх та переконливих доказів того, що це майно дійсно належить їй і вона має право просити слідчого суддю зняти з нього арешт.

Відповідно до загальних положень Кримінального процесуального кодексу України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, що знайшло також свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників провадження та вивчивши матеріали за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2017 року, яка набула законної сили 13 червня 2017 року, накладено арешт на тимчасово вилучені 05 червня 2017 року в ході огляду місця події, проведеного на відкритій ділянці місцевості, на якій знаходиться насосна станція, з лівої сторони якої знаходиться вулиця Первомайська міста Бахмут, а з правої - вулиця Молодіжна села Кузьминівка Бахмутського району, речі: гвинтовий замок; шість окремих частин (труб): один відрізок довжиною 196 см та діаметром 22 см, другий відрізок довжиною 201 см, третій відрізок довжиною 198 см, четвертий відрізок довжиною 218 см, п'ятий відрізок довжиною 269 см, шостий відрізок довжиною 240 см; дві шланги, зв'язані між собою клейкою стрічкою, на одному кінці шланги мається пристрій для різання металу; газовий балон; два кисневі балони, які належать Садовому товариству «МАШИНОБУДІВЕЛЬНИК», тобто тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлено власника права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Згідно ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2017 року, накладено арешт на майно, вилучене 29 липня 2017 року в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1, та яке належить ОСОБА_1, а саме на: прибуткові касові ордера за 2017 рік - 2 шт.; акт перевірки виконаного об'єму робіт від 01 червня 2009 року з додатками, всього на 4 арк.; протокол загальних зборів від 14 травня 2017 на 2 арк.; протокол звітно-виборних зборів СТ «Машинобудівельник» від 28 травня 2017 року, з копіями документів, всього на 7 арк.; копію довідки № 22034595 на 1 арк.; список діючих членів СТ «Машинобудівельник», на 2 арк.; копію списку членів СТ «Машинобудівельник», присутніх на загальних зборах 14 травня 2017 року на 2 арк.; протокол № 66 від 15 квітня 2013 року з додатками, протоколами, копіями документів, всього на 8 арк.; протоколи №№ 61, 62, 63, 64, 65, 71, 72, 73, 74, всього на 9 арк.; договір підряду № 153312 від 15 березня 2012 року, з додатками, всього на 4 арк.; договір підряду (про надання послуг) № 060312 від 06 березня 2012 року на 2 арк.; договір підряду із ОСОБА_6 від 01 квітня 2013 року на 1 арк.; договір підряду із ОСОБА_7 від 30 листопада 2012 року на 1 арк.; договір підряду з ОСОБА_8 від 18 грудня 2012 року на 1 арк.; трудовий контракт із ОСОБА_6 від 01 березня 2013 року на 1 арк.; книгу обліку членів СТ «Машинобудівельник» - 1 шт.; журнал обліку матеріально-технічних цінностей СТ «Машинобудівельник» з записами на 2 арк.; книгу обліку членів СТ «Машинобудівельник» сірого кольору - 1 шт.; товарні чеки та квитанції за 2016-2017 роки, всього на 58 арк. (шт.); прибуткові касові ордери за 2016 рік, всього на 117 арк.; прибуткові касові ордери на 2017 рік, всього на 63 арк.; об'єктний кошторис № 2-1 на будівництво насосної станції, станом цін на 25 липня 2011 року, з додатками, всього на 9 арк.; звіти ДПІ за 2016 рік, 3 арк.; документи, чеки, накладні по пластиковому водоводу, всього на 66 арк.; документи по демонтажу водоводу в 2012 році, на 5 арк.; звітність ЄСВ за 2016-2017 роки, всього на 142 арк.; листи з чорновими записами на 7 арк.; протоколи зборів СТ «Машинобудівельник» за період з 2011 року по 2017 рік, з додатками, всього на 88 арк., на час проведення досудового розслідування, тобто тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, заборонено відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Відповідно до постанови слідчого Бахмутського ВП ГУ Національної поліції в Донецькій області Друппа А.І., про закриття кримінального провадження від 07 липня 2018 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150001374 від 05 червня 2017 року, закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. Відомості про прийняте рішення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також у постанові зазначено, що питання щодо арештованого в ході проведення досудового розслідування майна, вирішити у встановленому КПК України порядку.

З листа слідчого Бахмутського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області Друппа А.І. від 12 жовтня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомляється про те, що по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150001374 від 05 червня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, 07 липня 2018 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження, в порядку п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, про що їй 11 жовтня 2018 року було повідомлено та вручено постанову про закриття кримінального провадження. Також вона повідомляється про те, що надати їй копії вказаних нею у заяві документів та також повідомити про факт вилучення документів вказаних в заяві, тим самим надати їй доступ до матеріалів кримінального провадження, не надається можливим. Крім вищезазначеного повідомляється про те, що вказані нею в заяві речі, а саме: пристрій для різання металу (різак) зі шлангами, 2 балони (заправлені киснем) на 1 балон (заправлений газом пропан), 2 редуктори до кисневого та пропанового балону, відповідно до матеріалів кримінального провадження мають невстановленого власника, оскільки будь-які документи, які підтверджують право власності на дані предмети в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї ж Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Слід зауважити на те, що відповідно до статті 17 даної Декларації то, кожна людина має право володіти майном як одноосібно, так і спільно з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою, зокрема, передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. За положеннями частин 2, 3 зазначеної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів; у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої забороняється безпідставне посягання на право приватної власності, яке набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, та кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Отже, ч. 1 ст. 174 КПК України, надано вичерпний перелік осіб, що мають право подавати клопотання про скасування арешту майна.

Звертаючись до слідчого судді із вказаним клопотанням заявником не надано передбачених законом даних про те, що вона на теперішній час є власником майна, з якого просить зняти арешт та яке зазначене у її клопотанні та на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2017 року.

Вказані обставини є самостійною підставою для відмови в задоволені клопотання про скасування арешту майна, що не позбавляє права власника майна звертатись з таким клопотанням у відповідності до норм діючого КПК України.

Аналізуючи вищевикладене, з урахуванням принципу верховенства права, законності, рівності усіх перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя робить висновок про те, що клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту вилученого майна, необґрунтоване, не доведене, що підтверджується вищевикладеними письмовими доказами у цій ухвалі, та дає законні підстави слідчому судді відмовити у задоволені клопотання в повному обсязі на підставі аналізу діючого законодавства України та вищевикладених доказів, якими встановлено, що на сьогоднішній день ані заявник, ані її представник не надали ніяких документів, що ОСОБА_1 є власником, володільцем майна, чи представником підозрюваного чи представником юридичної особи відносно якої здійснюється кримінальне провадження і має право як така, що не була присутня при розгляді питання про арешт звертатись з клопотанням про його скасування.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зберігаючи об'єктивність та неупередженість, додержуючись принципу верховенства права, забезпечуючи права і свободи людини, які є головним обов'язком держави, та які є невідчужуваними та непорушними, приходить до висновку, що у задоволені даного клопотання належить відмовити за його безпідставністю на підставах викладених вище у даній ухвалі.

Слідчим суддею встановлено, що у відповідності до вимог статей 2, 8, 9, 12, 223 КПК України на сьогоднішній день прокурором та слідчими під час проведення досудового розслідування було додержано принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свобода визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, тобто були дотримані гарантовані Конституцією України ОСОБА_1 її права, що підтверджується вище переліченими судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Керуючись статтями 3, 8, 21, 41 Конституції України, статтями 13, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 7, 8, 17 Загальної декларації прав людини, статтями 8, 9, 12, 174, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2017 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.М.Медінцева