Рішення № 78412831, 27.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2018Справа № 910/14308/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 29 741,73 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 27.11.2018,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач, Укрзалізниця) про стягнення 29 741,73 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання умов договору № 07175/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018 про надання послуг відповідачем було доставлено позивачу порожні вагони з порушенням встановленого Статутом залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів терміну доставки. У зв'язку з вказаним, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 29 741,73 грн за несвоєчасну доставку порожніх вагонів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14308/18, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та встановлено сторонам строки для подання заяв, клопотань, відзиву та відповіді на відзив.

15.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду надійшли документи для долучення до матеріалів справи від позивача та клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 судове засідання у справі було призначено на 27.11.2018.

20.11.2018 від Укрзалізниці через канцелярію суду надійшов відзив на позов.

Надалі відповідач через канцелярію суду 22.11.2018 подав до суду клопотання про зменшення суми штрафу вдвічі, або у розмірі, визначеному на розсуд суду.

23.11.2018 через канцелярію суду позивачем була подана відповідь на відзив.

27.11.2018 до початку судового засідання через канцелярію суду від Укрзалізниці надійшла письмова заява, в якій відповідач повідомив про те, що Товариством до Господарського суду міста Києва була подана позовна заява про стягнення 11 027,92 грн штрафу за несвоєчасну доставку порожніх вагонів.

Ухвалою суду від 27.11.2018 судом була виправлена допущена в ухвалах суду описка, а саме щодо суми, заявленої до стягнення.

Під час судового засідання 27.11.2018 представник Товариства надав пояснення по суті заявленого позову та просив його задовольнити, посилаючись на обставини та факти, викладені в позові та відповіді на відзив.

Представник Укрзалізниці в призначеному судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на первісний позов.

Відповідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль", як замовником, та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", як перевізником, був укладений договір про надання послуг №07175/ЦТЛ-2018 (далі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1), перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі -УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно (пункт 1.2), надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п.1.3), договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018 (пункт 12.1).

Судом встановлено, що у період з 27.04.2018 по 10.06.2018 відповідач на адресу позивача доставив порожні вагони згідно залізничних накладних №№: 44583797, 41059437, 41045311, 158338, 41158320, 41158379, 41158361, 41158353, 41296351, 41111360, 41113622, 41113630, 41113648, 41261793, 41359589, 41371758, 41359597, 41365982, 41365990, 41366006, 41366014, 41366022, 41366030, 41366055, 41362591, 41362609, 41423757, 41423575, 41423666, 41423674, 41423708, 41423617, 41390626, 41559477, 41509662, 45853322, 41697418, 41697434, 41940883, 41940891, 41940909, 46521597, 46522140, 46522033, 42308726, 42268995, 46522124, 46521605,46522074, 46522090, 46522181, 46521563, 46521514, 46521548, 46521555, 42303917, 42303925, 42300186, 42300178, 42300194, 42300236, 42300244, 42300251, 42308734. Копії вказаних залізничних накладних наявні в матеріалах справи.

Позивач стверджує, що відповідачем неналежно виконано умови договору в частині несвоєчасної доставки порожніх вагонів, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 29 741,73 грн.

Заперечення відповідача проти позову фактично зводяться до непогодження останнього їх розміром нарахованого штрафу, у зв'язку із чим Укрзалізниця просить суд застосувати положення статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу вдвічі, або у розмірі на розсуд суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У силу приписів статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (частина 1 статті 313 ГК України).

Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Частинами 1, 2, 5 статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000. № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в МЮ України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць" (пункт 2.1. Правил).

Згідно з пунктом 2.4. наведених Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до пункту 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до статті 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України № 01-06/420/2012 від 04.04.12, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно пунктом 8 Правил видачі вантажів оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Відповідно до розрахунку позивача, загальна сума штрафу за несвоєчасну доставку порожніх вагонів складає 29 741,73 грн.

Пунктом 130 Статуту передбачено, що пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Відповідно до пунктів в) пункту 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної.

Відповідно до календарних дат прибуття вказаних вагонів на станції призначення згідно залізничних накладних №№ 44583797, 41059437, 41045311, 158338, 41158320, 41158379, 41158361, 41158353, 41296351, 41111360, 41113622, 41113630, 41113648, 41261793, 41359589, 41371758, 41359597, 41365982, 41365990, 41366006, 41366014, 41366022, 41366030, 41366055, 41362591, 41362609, 41423757, 41423575, 41423666, 41423674, 41423708, 41423617, 41390626, 41559477, 41509662, 45853322, 41697418, 41697434, 41940883, 41940891, 41940909, 46521597, 46522140, 46522033, 42308726, 42268995, 46522124, 46521605,46522074, 46522090, 46522181, 46521563, 46521514, 46521548, 46521555, 42303917, 42303925, 42300186, 42300178, 42300194, 42300236, 42300244, 42300251, 42308734, вагони доставлено відповідачем із порушенням встановленого пунктом 41 Статуту залізниць України терміну доставки.

Згідно з пунктом 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 865/5086, про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки, повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, які завіряється підписом працівника станції.

Як вбачається із залізничних накладних №№ 44583797, 41059437, 41045311, 158338, 41158320, 41158379, 41158361, 41158353, 41296351, 41111360, 41113622, 41113630, 41113648, 41261793, 41359589, 41371758, 41359597, 41365982, 41365990, 41366006, 41366014, 41366022, 41366030, 41366055, 41362591, 41362609, 41423757, 41423575, 41423666, 41423674, 41423708, 41423617, 41390626, 41559477, 41509662, 45853322, 41697418, 41697434, 41940883, 41940891, 41940909, 46521597, 46522140, 46522033, 42308726, 42268995, 46522124, 46521605,46522074, 46522090, 46522181, 46521563, 46521514, 46521548, 46521555, 42303917, 42303925, 42300186, 42300178, 42300194, 42300236, 42300244, 42300251, 42308734, вказані відмітки відсутні. Таким чином порушення термінів доставки вагонів сталося внаслідок вини відповідача, як перевізника.

Відповідач належними та допустимими доказами не спростував наведеного позивачем.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми штрафу, суд вважає його таким, що є арифметично вірним, відповідає приписам Статуту залізниць України, Правилам обчислення термінів доставки вантажу та матеріалам справи.

Крім того, суд вважає зазначити наступне.

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги загальний розмір штрафу, суд дійшов висновку про відсутність підстав зменшення розміру штрафу.

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 29 741 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення відповідача та третіх осіб не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 29 741,73 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" (02002, місто Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 4-А; ідентифікаційний код 36240675) штраф у розмірі 29 741,73 грн (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок одну гривню 73 копійки) та судовий збір в розмірі 1 762,00 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07.12.2018.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ