Рішення № 78411865, 30.11.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/591/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк", вул. Дегтярівська, 27Т, м. Київ, 04119;

адреса для листування: Харківське шоссе, 49, м. Київ, 02096

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 212 949 739, 55 грн.

за участю:

Від позивача: Гончар Микола Святославович - представник, довіреність № 86 від 15.03.2018.

Від відповідача: Білан Н.М. - представник, довіреність № 8 від 03.01.2018

встановив: Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 358-2012 від 09.10.2012 у сумі 212949739,55 грн, з яких: 72758998,58 грн - заборгованість за кредитом, 41844097,31грн - заборгованість за процентами, 10786615,49 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 5282084,48 грн -пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 7411831,03 грн - заборгованість по 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту, 960105,13 грн - заборгованість по 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 64702706,51 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту, 9203301,02 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 358-2012 від 09.10.2012.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в заявленій до стягнення сумі та просить суд задовольнити їх в повному обсязі без урахування висновку судово-економічної експертизи № 9151/У від 30.08.2018 за умови чинності договорів про внесення змін до кредитного договору № 358-2012.

Позивач вважає, що Договори про внесення змін до Кредитного договору є нікчемними в силу Закону і висновок експерта за умови чинності договорів про внесення змін до кредитного договору № 358-2012 не може прийматися судом до уваги.

Також позивач не погоджується з результатами судово-економічної експертизи в частині визначення заборгованості по 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та суми інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за умови нікчемності Договорів про внесення змін до кредитного договору № 358-2012 від 09.10.2012, вважає суму остінніх заниженою з огляду на те, що експерт помилково здійснив розрахунок суми заборгованості 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту виходячи із суми 41844097,31 грн, а не із суми 72758998,58 грн.

Свої доводи та заперечення позивач виклав письмово у довідці по справі (т. 3, а.с. 208-209).

Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання рішення позивач покладається на розсуд суду.

Позиція відповідача.

11.09.2018, через канцелярію суду, від відповідача надійшла заява про часткове визнання позовних вимог та відстрочку виконання рішення (№142 від 11.09.2018; вх. № 13565/18, том 3 а.с. 119-121).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подану заяву; позовні вимоги визнає частково в сумі 33162921,73 грн, з урахуванням висновку судового експерта за умови чинності договорів про внесення змін до кредитного договору № 358-2012, а саме:

25097975,88 грн - заборгованість за процентами;

3131070,31 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту;

811048,19 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів;

4122827,35грн - інфляційні нарахування за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.

Також відповідач просить суд про відстрочку виконання рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №358-2012 від 09.10.2012 терміном на один рік.

В обгрунтування відстрочки виконання рішення відповідач посилається на складне фінансове становище ТОВ "Зорі Прикарпаття", при цьому зазначає, що одномоментне стягнення вплине на сумарну вартість обігових коштів наслідком чого може стати неплатоспроможність товариства, неспроможність здійснення господарської діяльності, що призведе до неможливості виконання рішення суду в повному обсязі. На підтвердження своїх доводів надав Звіт ТОВ "Аудиторської фірми "Аудит-Стандарт" про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур, щодо аналізу фінансової звітності ТОВ "Зорі Прикарпаття" станом на 30.06.2018 року.

Розгляд судом заяв, клопотань. Процесуальні дії вчинені судом.

Позовну заяву ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" (вх.№ 6645/17 від 20.06.2017) прийнято судом до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 05.07.17 (ухвала про порушення провадження у справі від 21.06.2017).

03.07.2017, представник відповідача надіслав клопотання вих. № 82 від 03.07.17 (вх. № 10422/17 ) про відкладення розгляду справи; суд задоволив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 09.08.2017.

20.07.2017 від ТОВ "Зорі Прикарпаття" надійшло клопотання №88 від 18.07.2017 (вх. № 7660/17) про зупинення провадження у справі. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що господарським судом м. Києва відкрито провадження по справі №910/10798/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправним та скасування повідомлення. Під час судового розгляду у справі №910/10798/17 можуть бути встановлені обставини, що впливають чи можуть вплинути на предмет спору, подання і оцінку доказів у даній справі.

Вищезазначене клопотання відповідача судом задоволено та зупинено провадження у справі № 909/591/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду м. Києва № 910/10798/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправним та скасування повідомлення (ухвала від 09.08.2017).

07.03.2018, представник відповідача через канцелярію суду, подав клопотання вих. № 18 від 02.03.2018 (вх. № 3330/18 від 07.03.18) про призначення судово-економічної експертизи по справі № 909/591/17.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2018 поновлено провадження у справі № 909/591/17; ухвалено справу № 909/591/17 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 04.04.2018.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2018 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз"; провадження у справі зупинено. На вирішення судово-економічної експертизи поставлені наступні питання: чи підтверджуються документально розрахунки сум заборгованості, додані до позовної заяви, щодо нарахування Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" згідно умов кредитного договору № 358-2012 від 09.10.2012 станом на 13.01.2017; суми заборгованості по процентах; суми заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту; суми заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів; 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту; 3 % за несвоєчасну сплату процентів; інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту; інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів.

14.05.18 судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" надіслано до суду клопотання вих. №285 від 10.05.18 (вх. №6931/18 від 14.05.18) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2018 провадження у справі поновлено; клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2018 клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів задоволено, долучено до матеріалів справи докази, додані позивачем до заяви про долучення документів до матеріалів справи, матеріали справи № 909/591/17 (Том 2) надіслано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" для продовження проведення судової економічної експертизи, провадження у справі зупинено.

03.09.18 на адресу суду повернулись матеріали справи №909/591/17 з висновком судово-економічної експертизи № 9151 від 30.08.2018; ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2018 провадження у справі поновлено.

У зв'язку з виявленням експертом технічної помилки при здійсненні розрахунків у зазначеному вище висновку, 11.09.2018, на адресу суду надіслано висновок судово-економічної експертизи № 9151/У від 30.08.2018 за результатами судово-економічної експертизи у справі № 909/591/17, в якому технічна помилка виправлена та відкориговані висновки (пояснення експерта том 3, а.с. 2).

У супровідному листі до вищевказаного висновку (вих. № 557 від 06.09.2018; вх.№ 13724/18, том 3, а.с. 1) директор НІСЕ ОСОБА_5 просить суд повернути висновок судового експерта від 30.08.2018 № 9151.

Згідно приписів п. 2.5.12. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, вилучення зі справи документів (крім процесуальних, які виготовлені судом) допускається тільки після закінчення провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, висновок судового експерта від 30.08.2018 № 9151 не повернутий на адресу ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз", а долучений до матеріалів справи разом з додатками (том 2, а.с. 95-202).

02.10.2018, позивач електронною поштою надіслав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вих. №08/13263 від 02.10.2018; вх.№ 14850/18, том 3, а.с. 153-161).

Суд відмовив у прийнятті до розгляду вищезазначеної заяви позивача з огляду на те, що остання не підписана електронним цифровим підписом, відсутні докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи про що складений акт відповідальних працівників суду, тобто заява про збільшення розміру позовних вимог не відповідає вимогам ГПК України, Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та положенням Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2018 підготовче провадження у справі № 909/591/17 закрито. Розгляд справи по суті призначено на 24.10.2018.

05.10.2018, через канцелярію суду, від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вих. №08/13263 від 02.10.2018; вх.№ 15043/18, том 3, а.с. 171-175), яка не прийнята судом до розгляду з огляду на те, що відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

22.10.2018, відповідач надіслав суду клопотання вих. № 182 (вх.№ 16306/18) про відкладення розгляду справи; суд задоволив клопотання відповідача та постановив ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати ) про відкладення розгляду справи на 14.11.2018, проте в цей день судове засідання не відбулося - судове засідання призначено на 30.11.2018 (ухвала від 14.11.2018).

14.11.2018, позивач, електронною поштою, надіслав суду довідку по справі без електронного цифрового підпису( т. 3, а.с. 208-209).

В силу приписів частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи повинні бути скріплені електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Крім цього, відповідно до пункту 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

З огляду на вищевикладене, довідка по справі не відповідає вимогам вказаних норм ГПК України, Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", положенням Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Розгляд справи по суті завершений 30.11.2018.

Обставини справи, встановлені судом.

09.10.2012 між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор) та ТОВ "Луцьк-Металопостачсервіс" (позичальник) укладено кредитний договір № 358-2012 із подальшими змінами і доповненнями (договір про внесення змін №1 від 28.12.2012, договір про внесення змін №2 від 19.02.2013, договір про внесення змін №3 від 28.02.2013, договір про внесення від 15.04.2013, договір про внесення змін №4 від 15.05.2013, договір про внесення змін №6 від 18.06.2013, договір про внесення змін №7 від 16.07.2013, договір про внесення змін №8 від 15.08.2013, договір про внесення змін №9 від 16.09.2013). 04.10.2013 між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор), ТОВ "Луцьк-Металопостачсервіс" (позичальник) та ТОВ "Зорі Прикарпаття" (новий позичальник) укладено договір про внесення змін № 10 до кредитного договору № 358-2012 від 09.10.2012, відповідно до умов якого здійснюється заміна сторони позичальника в договорі, у зв'язку із чим всі права та обов'язки позичальника за договором, які існують на момент укладення даного договору про внесення змін, переходять від позичальника до нового позичальника з моменту вступу даного договору про внесення змін в силу. Відповідно до пункту 1.1. статті 1 кредитного договору №358-2012 кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 150000000,00 (сто п'ятдесят мільйонів гривень), а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити процентну ставку за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки зазначені цим договором. Пунктом 1.2. статті 1 договору сторони погодили, що процентна ставка за користування кредитом 16% річних. 04.10.2013 між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (Кредитор) та ТОВ " Зорі Прикарпаття" (Позичальник) укладено договір про внесення змін №11 до кредитного договору №358-2012 від 09.10.2012, в якому сторони домовились викласти пункт 1.2. Статті 1 "Предмет договору" в наступній редакції: "1.2. Процентна ставка за користування кредитом 25% (двадцять п'ять процентів) річних". Відповідно до п. 1.3. статті 1 договору, кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 10 квітня 2014 р. включно. Згідно п.2.2 ст.2 договору проценти за користування кредитом нараховується щомісячно виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці методом факт/факт. За умовами п.2.3 ст.2 договору проценти нараховується на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховується як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується). Відповідно до п. 2.4. ст. 2 договору проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок № 2909388001183 не пізніше 15 числа календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту. Пунктом 8.1. ст. 8 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором кредитор має право припинити надання кредитних коштів за цим договором, скасувати ліміт кредитування та вимагати дострокового повного погашення заборгованості позичальника за кредитом разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (у тому числі, прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору. Пунктом 14.4. ст. 14 договору встановлено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання. У відповідності до п. 15.4. ст. 15 Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань. У зв'язку із заборгованістю ТОВ "Зорі Прикарпаття" за кредитним договором № 358-2012 від 09.10.2012 ПАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк" звернулося з позовом до господарського суду Івано-Франківської області.

За період з 16.12.2013 по 31.10.2014 між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор) та ТОВ " Зорі Прикарпаття " (позичальник) було укладено також ряд договорів про внесення змін до кредитного договору № 358-2012 від 09.10.2012, а саме: від 16.12.2013, від 15.01.2014, від 17.02.2014, від 17.03.2014, від 01.04.2014, від 30.04.2014, від 16.06.2014, від 15.07.2014, від 15.08.2014, від 28.08.2014, від 15.09.2014, від 15.10.2014, від 31.10.2014 (згідно умов яких сторони домовились, в тому числі про зменшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку користування кредитом, відстрочення сплати процентів за користування кредитом (том 1, а.с. 90-101, а.с. 254). Про вказані зміни до кредитного договору, позивач не зазначає у позовній заяві, оскільки на підставі п. 6, п. 7 ч. 3, ч. 5 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вважає їх нікчемними, про що відповідачу надіслано відповідне повідомлення від 28.08.2015р. за вих. № 11/2-27199, з вимогою негайного (в день отримання) виконання зобов'язань за кредитним договором. 18.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" звернулося з позовом в господарський суд м. Києва до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення, викладеного у формі повідомлення №11/2-27199 від 28.08.2015 про нікчемність договорів про внесення змін до кредитного договору № 358-2012 від 09.10.2012. 19.09.2017 господарським судом м. Києва винесено рішення по справі № 910/10798/17, яким позов ТОВ "Зорі Прикарпаття" до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної М.А. про визнання протиправним та скасування повідомлення задоволено повністю.

30.11.17, Київським апеляційним господарським судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М.А. залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.

19.04.2018, Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду винесено постанову по справі № 910/10798/17, якою касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 - без змін.

Як вбачається із розрахунку позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 358-2012 від 09.10.2012 становить 212949739,55 грн, з яких: 72758998,58 грн - заборгованість за кредитом; 41844097,31 грн - заборгованість за процентами; 10786615,49 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 5282084,48 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 7411831,03 грн - заборгованість по 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту; 960105,13 грн - заборгованість по 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 64702706,51 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту; 9203301,02 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.

Зважаючи на значну суму позову - 212949739,55 грн, складні розрахунки та складність обчислення для якого необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерії, економіки та ведення банківських розрахунків та обліку, а також те, що умови Кредитного договору №358-2012 від 09.10.2012 в частині розміру кредитних коштів, процентів за їх користування та періодів їх застосування, строків погашення кредиту та нарахованих процентів змінювалися сторонами неодноразово, шляхом укладення Договорів про внесення змін до кредитного договору, що також впливає на складність проведення розрахунків за клопотанням відповідача призначено судово-економічну експертизу.

За результатами судово-економічної експертизи на адресу суду надіслано висновок судово-економічної експертизи № 9151 від 30.08.2018.

Зазначений вище висновок судового експерта не є належним доказом у справі, тобто не досліджується судом і не приймається до уваги, оскільки у зв'язку з виявленою технічною помилкою при проведенні розрахунків, директор НІСЕ ОСОБА_5, просить суд повернути останній та вважати висновки в ньому недійсними (лист вих. № 557 від 06.09.2018; вх.№ 13724/18, том 3, а.с. 1); висновок судово-економічної експертизи № 9151 від 30.08.2018 долучений до матеріалів справи разом з додатками (том 2, а.с. 95-202).

11.09.2018, на адресу суду надіслано висновок судово-економічної експертизи №9151/У від 30.08.2018 за результатами судово-економічної експертизи у справі № 909/591/17, в якому технічна помилка виправлена та відкориговані висновки.

Так, висновком судового експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 9151/У від 30.08.2018 надано наступні роз'яснення з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору від 09.10.2012 № 358-2012 (т.3, а.с. 3-80), які судом визнано обгрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

По першому питанню:

документально підтверджується відсутність простроченої заборгованості станом на 13.01.2017 р. у частині заборгованості за тілом кредиту згідно умов Кредитного договору від 09.10.2012 р. № 358-2012, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Зорі Прикарпаття", оскільки термін сплати кредиту ще не настав.

По другому питанню:

документально підтверджується наявність станом на 13.01.2017 р. простроченої заборгованості у частині заборгованості за процентами у розмірі 25097975,88 грн. згідно умов договору від 09.10.2012 р. № 358-2012, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Зорі Прикарпаття».

По третьому питанню:

документально підтверджується відсутність заборгованості по пені станом на 13.01.2017 р. за несвоєчасне погашення кредиту у частині заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту згідно з умовами договору від 09.10.2012 р. № 358-2012, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Зорі Прикарпаття", оскільки кінцевий термін погашення кредиту ще не настав.

По четвертому питанню:

документально підтверджується наявність станом на 13.01.2017 р. простроченої заборгованості ТОВ "Зорі Прикарпаття", у частині заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів згідно з умовами договору від 09.10.2012 р. № 358-2012, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Зорі Прикарпаття" у розмірі 3131070,31 грн, за умови, що пеня підлягає нарахуванню протягом періоду з 15.07.2016 р. по 13.01.2017 р. (періоду, що використаний у розрахунку ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк").

По п'ятому питанню:

документально підтверджується відсутність станом на 13.01.2017 р. простроченої заборгованості ТОВ "Зорі Прикарпаття" у частині 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту згідно з умовами договору від 09.10.2012 р. № 358-2012, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Зорі Прикарпаття", оскільки термін сплати за тілом кредиту ще не настав.

По шостому питанню:

документально підтверджується наявність станом на 13.01.2017 р. простроченої заборгованості ТОВ "Зорі Прикарпаття" у частині заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів згідно з умовами договору від 09.10.2012 р. № 358-2012, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Зорі Прикарпаття" у розмірі 811048,19 грн. за період з 13.01.2014 р. по 13.01.2017 р. (період, що використаний у розрахунку ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк").

По сьомому питанню:

документально підтверджується відсутність станом на 13.01.2017 р. заборгованості ТОВ "Зорі Прикарпаття" у частині інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту згідно з умовами договору від 09.10.2012 р. № 358-2012, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Зорі Прикарпаття", оскільки термін погашення кредиту ще не настав.

По восьмому питанню:

документально підтверджується наявність станом на 13.01.2017 р. заборгованості ТОВ "Зорі Прикарпаття" згідно з умовами Кредитного договору від 09.10.2012 р. № 358-2012, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Зорі Прикарпаття" у частині інфляційних збитків за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 4122827,35 грн, за умови, що інфляційні збитки за несвоєчасне погашення процентів підлягають нарахуванню протягом періоду з 13.01.2014 р. по 13.01.2017 р. (період, що використаний у розрахунку ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк").

Таким чином, згідно висновку судового експерта за результатами проведеної судово-економічної експертизи № 9151/У від 30.08.2018 (з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору від 09.10.2012 р. № 358-2012), документально підтверджується 33162921,73 грн. заборгованості відповідача перед позивачем, з яких:

25097975,88 грн - заборгованість за процентами;

3131070,31 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту;

811048,19 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту;

4122827,35 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем без урахування договорів про внесення змін до кредитного договору від 09.10.2012 р. № 358-2012.

Як зазначалося вище, позивач заперечує результати судово-економічної експертизи в частині визначення заборгованості по 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та суми інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за умови нікчемності Договорів про внесення змін до кредитного договору № 358-2012 від 09.10.2012.

За наведених обставин, 30.11.2018, в судовому засіданні судом ретельно досліджено висновок судового експерта за результатами проведеної судово-економічної експертизи № 9151/У від 30.08.2018 разом з додатками до нього. При цьому, судом встановлено, що експертом, дійсно, допущено описку в 3 абзаці на 47 сторінці Висновку (том 3, а.с. 49), а саме: замість суми простроченої заборгованості у розмірі 72758998,58 грн, зазначена сума 41844097,31 грн. Проте, розрахунки експертом проведені правильно, що підтверджується додатками (таблицями) в яких тіло кредиту (база для нарахування) при всіх розрахунках визначено вірно - 72758998,58 грн .

З огляду на вищевикладене, при дослідженні висновку судового експерта за результатами проведеної судово-економічної експертизи № 9151/У від 30.08.2018 разом з додатками до нього судом встановлено, що експертом допущено суто технічну описку, яка жодною мірою не вплинула на здійснення розрахунків.

Норми права та мотиви, якими керувався суд при прийнятті рішення.

Порядок укладення, зміни, розірвання та виконання кредитного договору регулюється нормами ЦК України, Господарського кодексу України (далі ГК - України), Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативними актами, прийнятими Національним банком України, який є центральним органом державного управління (ст. 2 Закону України "Про Національний банк України") та видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Відповідно до ст.ст. 47, 49, ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).

Згідно ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору (ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При розгляді справи судом встановлено, що у червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення, викладеного у формі повідомлення №11/2-27199 від 28.08.2015 про нікчемність договорів про внесення змін до кредитного договору № 358-2012 від 09.10.2012.

19.09.2017, господарським судом м. Києва винесено рішення по справі № 910/10798/17 - позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; скасувати рішення ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни викладене у формі повідомлення №11/2-27199 від 28.08.2015 про нікчемність договорів про внесення змін до кредитного договору №358-2012 від 09.10.2012, які були у кладені між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Зорі Прикарпаття", а саме: договору про внесення змін від 16.12.2013; договору про внесення змін від 15.01.2014; договору про внесення змін від 17.02.2014; договору про внесення змін від 17.03.2014; договору про внесення змін від 01.04.2014; договору про внесення змін від 30.04.2014; договору про внесення змін від 16.06.2014; договору про внесення змін від 15.07.2014; договору про внесення змін від 15.08.2014; договору про внесення змін від 28.08.2014; договору про внесення змін від 15.09.2014; договору про внесення змін від 15.10.2014; договору про внесення змін від 31.10.2014.

30.11.2017, Київським апеляційним господарським судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М.А. залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.

19.04.2018, Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду винесено постанову по справі № 910/10798/17, якою касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 - без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевикладене, станом на час подання позовної заяви по справі № 909/591/17 договори про внесення змін до кредитного договору №358-2012 від 09.10.2012 є чинними, тобто термін сплати кредиту ще не настав.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що банком (позивачем), належним чином виконано зобов'язання за кредитним договором. Відповідач в свою чергу доказів належного виконання зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів суду не надав, отже є правові підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.

При встановленні розміру пені, 3 % річних, інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, судом досліджено та перевірено розрахунок позивача та висновок судово-економічної експертизи № 9151/У від 30.08.2018 (т.3, а.с. 3-80)

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Здійснивши оцінку висновку судово-економічної експертизи № 9151/У від 30.08.2018, господарський суд вважає, що висновок судового експерта відповідає вимогам ст. 98 ГПК України і відповідно до ст.ст. 76, 77, 86, 104 ГПК України є належним доказом у справі, підстави для відхилення висновку експерта відсутні.

Визначені судовим експертом суми заборгованості за процентами, пені, інфляційних втрат та річних, нарахованих за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, є обгрунтованими, узгоджуються із іншими доказами.

Заперечення позивача нечинності договорів про внесення змін до кредитного договору № 358-2012 від 09.10.2012 є помилковими, оскільки обставини щодо відсутності підстав для надіслання повідомлення від 28.08.2015 №11/2-27199 про нікчемність вищевказаних договорів вже є встановленими судовим рішенням у справі № 910/10798/17, що набрало законної сили. Дослідження та встановлення цих обставин повторно господарським судом в межах розгляду даної справи є порушенням принципу "правової визначеності".

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує встановлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення" (пункт 40 мотивувальної частини Рішення від 3 квітня 2008 року).

Оскільки в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, господарський суд вважає безсумнівними встановлені рішенням господарського суду у справі №910/10798/17 фактичні обставини, причому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які не потребують додаткового доведення зазначених обставин та фактів.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що позивачем здійснено розрахунок заборгованості відповідача без урахування договорів про внесення змін до кредитного договору від 09.10.2012 № 358-2012, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 33162921,73 грн, визначеній у висновку судово-економічної експертизи № 9151/У від 30.08.2018 (з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору від 09.10.2012 р. № 358-2012): 25097975,88 грн - заборгованість за процентами; 3131070,31 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 811048,19 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів; 4122827,35 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасну сплату процентів по кредиту. В решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Розгляд заяви про відстрочку виконання рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" № 142 від 11.09.2018 (вх. № 13565/18 від 11.09.2018) про відстрочку виконання судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що подана заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочки.

Відповідно до п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з винятковими (об'єктивними, непереборними) та виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання заявнику відстрочки виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки як для відповідача (боржника) при виконання рішення у встановлений строк так і для позивача (стягувача) при затримці виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано в судовому засіданні, відповідач знаходиться у складному фінансовому становищі, що підтверджується наявним в матеріалах справи Звітом ТОВ "Аудиторської фірми "Аудит-Стандарт" про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур, щодо аналізу фінансової звітності ТОВ "Зорі Прикарпаття" станом на 30.06.2018 року (том 3, а.с. 122-129).

В поточному році, крім сум списання відповідач має зобов'язання з погашення 140667 тис. грн. короткострокових кредитів банків та з обслуговування інших поточних зобов'язань підприємства на загальну суму 103414 тис. грн. Тому, негайне стягнення заборгованості суттєво вплине на фінансово-господарську діяльність Товариства та може призвести до його стійкої неплатоспроможності, наслідком чого може стати припинення господарської діяльності, що в свою чергу унеможливить виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що негайне виконання рішення господарського суду ускладнюється внаслідок скрутного фінансового становища та наявності грошових зобов'язань перед іншими кредиторами, а тому відстрочення виконання рішення суду надасть відповідачу можливість продовжувати здійснювати господарську діяльність, поліпшити показники платоспроможності та фінансової стійкості товариства, що в подальшому забезпечить сплату заборгованості.

В даному випадку, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховуючи інтереси обох сторін, та те, що Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 474 від 15.02.2018 продовжено строк здійснення ліквідаційної процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" на два роки до 19.03.2020, вважає що з метою реального виконання рішення суду, доцільним є задоволення заяви № 142 від 11.09.2018 (вх. № 13565/18 від 11.09.2018) про відстрочку виконання рішення суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №358-2012 від 09.10.2012 до 30.11.2019.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 123 ГПК України встановлює що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із проведенням експертизи.

Ухвалою від 21.06.2017, судом відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Станом на день подання позовної заяви (20.06.2017), при ціні позову 212949739,55 грн. судовий збір становив 240000 грн. (максимальна ставка судового збору встановлена на момент подання позову).

Згідно з приписами статті 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати по оплаті судової експертизи (призначеної ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2018 - 39109 грн.), слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Судовий збір слід стягнути в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 75-78, 86, 98, 104, 123, 129, 236-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 358-2012 від 09.10.2012 у сумі 212949739,55 грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття", вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 35129580) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119 (код ЄДРПОУ 19017842) - 25097975,88(двадцять п'ять мільйонів дев'яносто сім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень вісімдесят вісім копійок) заборгованості за процентами, 3131070,31 (три мільйона сто тридцять одну тисячу сімдесят гривень тридцять одну копійку) пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 811048,19 ( вісімсот одинадцять тисяч сорок вісім гривень дев'ятнадцять копійок) 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів, 4122827,35 (чотири мільйона сто двадцять дві тисячі вісімсот двадцять сім гривень тридцять п'ять копійок) інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відстрочити виконання рішення суду до 30.11.2019.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття", вул. В.Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 35129580) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір") - 37368 (тридцять сім тисяч триста шістдесят вісім гривень ) судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" , вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119 (код ЄДРПОУ 19017842) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: 101 "Судовий збір") - 202632 (двісті дві тисячі шістсот тридцять дві гривні) судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119 (код ЄДРПОУ 19017842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття", вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 35129580) - 33019,73 (тридцять три тисячі дев'ятнадцять гривень сімдесят три копійки) витрат за проведення судової експертизи, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.12.2018.

Суддя Л. М. Неверовська