Рішення № 78410812, 03.10.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18604/17

провадження № 2/753/1930/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

представники відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 р. ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, відповідач) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Позов обґрунтований такими обставинами. Позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1, яка 27.07.2017 була залита водою. Причиною залиття став порив гнучкої підводки на сантехнічному обладнанні санвузла у ванній кімнаті вищерозташованої квартири АДРЕСА_2, яка належить відповідачу. В результаті залиття у квартирі позивача було пошкоджено шпалери на стінах і стелі в житловій кімнаті, коридорі та ванній кімнаті. Внаслідок залиття квартира позивача потребує термінового ремонту, оскільки через сирість у ній стало неможливо проживати. Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження вартість ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі позивача становить 12 264,52 грн., витрати на проведення експертизи склали 4 000 грн. Окрім майнових збитків позивачу заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 20 000 грн. Моральна шкода виразилась у негативних емоціях, переживаннях та душевних стражданнях, яких позивач та члени його родини зазнали у зв'язку з пошкодженням майна та неможливістю нормального користування ним, порушенні звичного способу їх життя та необхідністю докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених у відзиві. На обґрунтування заперечень послались на те, що заявлена позивачем до відшкодування сума матеріальної шкоди є завищеною, а покладений позивачем на обґрунтування розміру шкоди висновок експертного будівельно-технічного дослідження складений з порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичних рекомендацій, а тому є недопустимим доказом. Порушення виявились у тому, що відповідач не повідомлялась про обстеження об'єкту дослідження, у зв'язку з чим не мала можливості надати свої пояснення та заперечення, у висновку не зазначено про те, що експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зношення квартири позивача, у якому постійно проживає п'ять осіб, є досить суттєвим, а позивач не надав доказів реальної вартості втраченого майна і понесення будь-яких витрат на ремонт квартири та доказів завдання йому моральної шкоди. Проведене стороною відповідача власне маркетингове дослідження ринку ремонтно-будівельних робіт та вартості матеріалів дає підстави вважати, що ймовірна вартість ремонту становить 7 183 грн. До того ж Акт про залиття не містить підпису одного з членів комісії, а тому є недопустимим доказом.

Заслухавши учасників справи та дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Однокімнатна квартира АДРЕСА_1. належить на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_2, його дружині ОСОБА_6 та трьом їх дітям ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в рівних долях (а.с. 45).

27.07.2017 мав місце факт залиття вищевказаної квартири водою, внаслідок чого було пошкоджено опоряджувальні покриття стелі та стін житлової кімнати, коридору та ванної кімнати, що підтверджується Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (холодного водопостачання) від 01.08.2017, складеним комісією житлово-експлуатаційної дільниці № 202 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (а.с. 42).

Згідно з даними вищевказаного Акту залиття сталося внаслідок пориву гнучкої підводи на сантехнічному обладнанні санвузла у ванній кімнаті вищерозташованої квартири АДРЕСА_2.

Одноособовим власником вищевказаної квартири є відповідач ОСОБА_3 (а.с. 46).

З пояснень представника ОСОБА_4 - дочки відповідача, вбачається, що її мати у належній їй квартирі не проживає. Представник відповідача наполягала, що на момент залиття у квартирі мешкав її племінник, натомість позивач стверджував, що у квартирі мешкали і мешкають квартиранти.

Однак вказана обставина не має жодного правового значення для розгляду цієї справи, оскільки тягар утримання майна закон покладає на власника (частина 4 статті 319, частина 1 статті 322 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1166 ЦК України, яка визначає підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За загальним правилом, встановленим частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82 ЦПК України).

Представниками відповідачів визнається як факт, так і причини залиття квартири позивача, а відтак є доведеним і факт заподіяння позивачу внаслідок вказаного залиття майнової шкоди.

Згідно з приписами статті 1192 ЦК України, яка встановлює способи відшкодування шкоди, суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підтвердження розміру майнової шкоди позивачем надано Висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 03.08.17 від 21.08.2017, відповідно до якого вартість ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з усуненням пошкоджень, спричинених залиттям квартири АДРЕСА_1 у цінах станом на 19.08.2017 становить 12 264,52 грн. (а.с. 10- 20).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Висновок експертного будівельно-технічного дослідження складений з врахуванням даних, отриманих під час огляду квартири позивача. У висновку експерт Лиценко М.В., який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічної експертизи, стаж експертної роботи з 2012 р., керуючись Методикою по визначенню причин залиття з урахуванням нових технологій та визначенню матеріальної шкоди за його наслідками, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, СОУ ЖКГ 75.11-35077234. 0015:2009 «Правила визначення фізичного зносу житлових будинків», ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», ДСТУ Б Д. 1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» та низкою інших діючих ДСТУ, провів ідентифікацію об'єкта дослідження, встановив характер та обсяг ушкоджень, визначив обсяг і номенклатуру робіт з відновлювального ремонту квартири, перелік необхідних складових та матеріалів та вартість відновлювального ремонту.

Представники відповідача клопотали про відхилення вищевказаного висновку з наведених вище підстав, проте експертного висновку, який би спростовував висновки експерта Лиценко М.В., вони не надали.

За таких обставин суд відкидає доводи представників відповідача про неправильність висновку експерта і покладає замовлений позивачем експертний висновок в обґрунтування свого рішення вважаючи його належним, допустимим і достатнім доказом розміру завданих позивачу збитків.

Отже зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону суд вважає обґрунтованими і доведеними вимоги ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в сумі 12 264,52 грн.

При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди суд керується положеннями статті 23 ЦК України, яка закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди визначаючи, що моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна, та статті 1167 цього Кодексу, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З огляду на встановлені обставини суд вважає доведеним, що винні неправомірні дії відповідача спричинили позивачу душевні страждання, викликані пошкодженням належного йому майна, та зумовили зміни у звичному способі його життя, оскільки він разом з родиною змушений проживати у пошкодженій водою квартирі та витрачати час, зусилля та власні кошти на збирання необхідних документів та звернення до адвоката і до суду, щоб довести порушення своїх прав.

З урахуванням наведеного суд визнає обґрунтованою компенсацію завданої позивачу моральної шкоди в сумі 5 000 грн. вважаючи, що такий розмір моральної шкоди є цілком розумним і справедливим.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлені позивачем вимоги підлягали оплаті судовим збором в загальному розмірі 1 280 грн. (640 грн. - за вимогу майнового характеру, 640 грн. - за вимогу немайнового характеру).

Зайво сплачена позивачем сума судового збору становить 960 грн., і позивач не позбавлений права подати заяву про її повернення.

Також позивачем понесені витрати на оплату вартості експертного будівельно-технічного дослідження в сумі 4 000 грн. (а.с. 9).

Оскільки позов про відшкодування майнової шкоди задовольняється повністю, а про відшкодування моральної шкоди - на ? частину від розміру заявлених вимог (5 000х100/20 000), суд рахує справедливим покласти на відповідача усі судові витрати, пов'язані з відшкодуванням майнової шкоди (640 грн. + 4000 грн.), та ? судового збору, сплаченого за вимогу про відшкодування моральної шкоди, що становить 160 грн. (640/4).

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, в сумі 12 264 гривні 52 копійки, моральну шкоду в сумі 5 000 гривень та судові витрати в сумі 4 800 гривень, а усього 22 064 гривні 52 копійки.

Позивач: ОСОБА_2, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_3, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_3, рнокпп НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне судове рішення складене 15.10.2018.