Рішення № 78410805, 20.11.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9253/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі - Рибачик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, в якому просить суд стягнути з ПрАТ «Рівнеазот» на його користь заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 12 087,61 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 19 544,88 грн. та компенсацію втрати частини доходів в зв»язку з невчасною виплатою заробітної плати в сумі 1 581 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що працював на ПАТ «Рівнеазот» (на теперішній час ПрАТ «Рівнеазот»). Наказом № 594-ВК від 28.03.2018 року був звільнений з роботи за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв»язку з невиконанням власником законодавства про працю.

При звільненні з роботи йому був проведений розрахунок, згідно якого заборгованість перед ним становила 12 087,61 грн, який він по сьогоднішній день не отримав.

Посилаючись на вимоги статті 115 та 117 КЗпП України та положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ), просить суд стягнути з ПрАТ «Рівнеазот» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні за лютий-червень 2017 року в розмірі 12 087,61 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 19 544,88 грн. та компенсацію втрати частини доходів в зв»язку з невчасною виплатою заробітної плати в сумі 1 581,40 грн.

Представник ПрАТ «Рівнеазот» Філонік Я.І. подав суду відзив на позовну заяву, вказавши, що позовну заяву ОСОБА_1 вважає необґрунтованою і позов не визнає з підстав, наведених у відзиві, в якому не погоджується з сумою середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 19 544,88 грн, надавши свій розрахунок заборгованості, а саме: середній заробіток з 03.04.2018 року по 18.05.2018 року становить 17 560,26 грн. (31 роб. днів Х 566,46 грн.) та посилається на відсутність вини відповідача щодо несвоєчасного виконання своїх зобов"язань перед позивачем по виплаті заробітної плати. Вказує на те, що ПрАТ «Рівнеазот», порушуючи строки розрахунку зі звільненими працівниками, діє у стані крайньої необхідності, що обумовлюється наявністю заборгованості РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» перед ПрАТ «Рівнеазот» за утримання очисних споруд, призупинення дії антидемпінгових мит на імпорт російських добрив Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі тощо.

Крім того, представник відповідача посилається на те, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ПрАТ «Рівнеазот» є платником єдиного внеску, що разом із нормами п. 1 ст. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачають можливість звернення позивача до органів зайнятості населення звільнення для отримання грошової допомоги по безробіттю.

20.11.2018 року представником позивача - ОСОБА_3 через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області подано заяву, в якій уточнила позовні вимоги ОСОБА_1 та просить суд стягнути з ПрАТ «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні в розмірі 12 087,61 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 03.04.2018 року по 20.11.2018 року в розмірі 90 057,60 грн. та компенсацію втрати частини доходів в зв»язку з невчасною виплатою заробітної плати в сумі 1 581 грн. 40 коп. та розгляд справи проводити у її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином. 29.10.2018 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником ПрАТ «Рівнеазот» за довіреністю Я.І. Філонік подано заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги пiдлягають до задоволення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на ПАТ «Рівнеазот» (на теперішній час ПрАТ «Рівнеазот»).

Наказом № 594-ВК від 28.03.2018 року позивач був звільнений з роботи за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням у зв»язку з невиконанням власником законодавства про працю. При звільненні з роботи йому не було виплачено вчасно заробітну плату та на день звільнення йому належало до виплати 12 087,61 грн. Відтак, враховуючи що виплата сум належних позивачу при звільненні з вини ПрАТ «Рівнеазот» не проведена, тому він має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Вказані обставини представником відповідача в частині заборгованості заробітної плати не заперечуються, про що свідчить відзив відповідача на позовну заяву.

За змістом ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Відповідно до довідки про суми, які належать до виплати при звільненні №1562, виданої ПрАТ «Рівнеазот» від 10.05.2018 року, заборгованість по нарахованій, але невиплаченій ОСОБА_1 заробітній платі з лютого 2017 року по червень 2017 року становить 12 087,61 грн.

Враховуючи те, що у сторін відсутній спір з приводу розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а також те, що тяжке матеріальне становище відповідача та відсутність у відповідача коштів, не виключає його відповідальності за не проведення розрахунку з позивачем при звільненні у встановлені законом строки, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 12 087,61 грн.

Відтак, враховуючи що виплата сум належних позивачу при звільненні не відбулася і по сьогоднішній день з вини ПрАТ «Рівнеазот» позивач має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до абз. 1 п. 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки, наданої ПрАТ «Рівнеазот» № 2061 від 30.08.2018 року середньогодинна заробітна плата (за відпрацьовані години) становить 70,8073 грн.

За встановлених по справі обставин суд визнає обґрунтованими та доведеними уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України у розмірі 90 057 грн. 60 коп.

Посилання представника відповідача на відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця дає підстави для висновку про те, що не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідно до роз»яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Що стосується вини відповідача, суд враховує, що саме на відповідача покладається обов»язок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні. Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

Посилання представника відповідача на те, що ПрАТ «Рівнеазот», порушуючи строки розрахунку зі звільненими працівниками, діє у стані крайньої необхідності, суд визнає недоречним.

Вчинення дій у стані крайньої необхідності передбачає вчинення їх для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Обставини, які б свідчили про дії відповідача у стані крайньої необхідності представником відповідача не наведені і судом такі обставини не встановлені.

Крім того, доводи представника відповідача про справляння податків і зборів при стягненні середнього заробітку на увагу не заслуговують, адже відповідно до роз'яснень, даних в абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормами п. 171.1 ст. 171 та 14.1.180 ст. 14 Податкового Кодексу України та ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування врегульовано порядок утримання податків з будь-яких виплат на користь громадян України, і суди не є суб'єктами, уповноваженими надавати тлумачення вимог чинного законодавства.

Оскільки, суд не є податковим агентом, тому обов'язок відрахувати зазначені податки і збори закон покладає на роботодавця.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановлено ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до вимог ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено ст. 3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Згідно наданого розрахунку розмір компенсації втрати частини доходів заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати за лютий-червень 2017 року становить 1 581,40 грн.

Таким чином, судом встановлено факт заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі у сумі 12 087,61 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 90 057,60 грн. та компенсація втрати чатини доходів в розмірі 1 581,40 грн., які підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що судові витрати, щодо стягнення заробітної плати необхідно стягнути з відповідача в прибуток держави.

Керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задоволити.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» (33017, м. Рівне -17, код ЄДРПОУ - 05607824) на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні в розмірі 12 087 (дванадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 61 коп.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» (33017, м. Рівне -17, код ЄДРПОУ - 05607824) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.04.2018 року по 20.11.2018 року в розмірі 90 057 (дев»яносто тисяч п»ятдесят сім) грн. 60 коп. та компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 1 581 (одна тисяча п»ятсот вісімдесят одна) грн. 40 коп.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» (код ЄДРПОУ - 05607824) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» (код ЄДРПОУ - 05607824) в дохід держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду О.Я.Тимощук