Рішення № 78409717, 07.11.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5223/17

Номер провадження 2/570/485/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1

позивачки ОСОБА_2

представника позивачки, адвоката ОСОБА_3

відповідачки ОСОБА_4

представника відповідачки, адвоката ОСОБА_5

співвідповідачки ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне в порядку загального позовного провадження

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 (до участі в справі залучено як співвідповідача ОСОБА_6 і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивачки: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Рівне, Шпанівську сільську раду Рівненського району Рівненської області) про усунення перешкод в користуванні майном,

в с т а н о в и в :

У зв'язку з тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, за взаємною згодою мешканців багатоквартирного будинку, за кожним власником окремої квартири закріплюється підсобне приміщення (сарай), яке знаходиться на прибудинковій території і належить МО України в особі КЕВ м.Рівне і яке передбачалося для зберігання дров та господарського приладдя мешканців житлового будинку, попереднім власником використовувалося дане підсобне приміщення за призначенням, проте відповідачка, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, самовільно зайняла та користується двома сараями, з яких перший закріплений за належною їй квартирою, а другий за квартирою № 12, що належить позивачці, добровільно звільняти сарай відповідачка не бажає, позивачка звернулася з даним позовом до суду і просить зобов'язати відповідачку ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні сараєм, який знаходиться по вул.Замкова, № 5 у с.Шпанів, шляхом його звільнення від особистих речей та передачі ключів від замків на вхідних дверях до сараю їй, позивачці.

За клопотанням позивачки до справи залучено співвідповідача - ОСОБА_6, як співвласника квартири № 2 у житловому будинку № 5 по вул.Замкова у с.Шпанів Рівненського району Рівненської області, а також третіх осіб без самостійних вимог: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Рівного, Шпанівську сільську раду Рівненського району Рівненської області, оскільки спірне приміщення належало Міністерству оборони України і знаходиться на території Шпанівської сільської ради.

Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, пояснила, що вона є власником двохкімнатної квартири, як і відповідачі, які є співвласниками двохкімнатної квартири. Коли вона купувала дану квартиру, колишня власниця її повідомила, що сім'я ОСОБА_6 тимчасово користується сараєм, який рахується за даною квартирою, з часом вони його мають звільнити. В договорі купівлі продажу не зазначено, що купувала сарай і в технічному паспорті на квартиру сарай не значиться, оскільки сараї не приватизовані, але зборами співвласників квартир було вирішено, що за кожною квартирою рахується сарай. Добровільно звільнити сарай відповідачі не бажають. Тому вимушена звертатися до суду з даним позовом і, враховуючи той факт що відповідачі мають 2 сараї, а це є третій сарай, просить позов задоволити, повернути їй сарай.

Представник позивачки, адвокат ОСОБА_3, в судовому засіданні позов підтримав і пояснив, що допоміжні будівлі (сараї) належать КЕВ, їх не прийняли в комунальну власність. КЕВ в розподіл сараїв між мешканцями не втручається, поклали вирішення даного питання на розсуд співмешканців. Мешканці даного будинку проводили збори і було рішення зборів, яким зобов'язано відповідачів звільнити один сарай для позивачки. Зазначив, що в технічному паспорті позивачки сарай відсутній, щодо наявності двох сараїв в технічному паспорті на квартиру відповідачів пояснив, що ці відомості внесені за заявою ОСОБА_6, документів про передачу їм сараїв немає. Крім того, з відповіді КЕВ вбачається, що на господарські будівлі, кубатурою до 200 куб.м, документи не заводилися, ці будівлі знаходяться на балансі КЕВ. Сараї, приналежні до будинку, розподілені пропорційно: за однією квартирою - один сарай. Документів про передачу сараїв в користування немає, прибудинкова територія не приватизована. З огляду на це, вбачається порушення права позивачки на користування сараєм зі сторони відповідачів, так як ОСОБА_6 заволоділи майном недобросовісно, просить позов задоволити повністю.

Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала і суду пояснила, що у будинку проживає з 1978 року, після смерті чоловіка, спадщину прийняла старша дочка ОСОБА_7, тому вони є співвласниками квартири № 2. Попередній власник квартири № 12 - Захарків, в якій проживає позивачка, сараєм не користувалася, так як у будинку не проживала, а вона користується спірним сараєм з 2000 року, оскільки до Захарків в квартирі № 12 проживав її брат, який передав їй сарай, який належав йому на праві користування. Проте приватизувати сарай вона не може, оскільки він відноситься до МО України і не переданий у комунальну власність, але можливо внести відомості до технічного паспорту на квартиру, що вона і зробила. Пояснила також, що документи про передачу їй сараю відсутні, але оскільки співвласниками квартири є вона і її старша дочка, тож один сарай належить їй, а одним користується її дочка. Щодо рішення зборів співвласників про передачу спірного сараю позивачці зазначила, що таких зборів взагалі не було. Крім того, те що сараєм уже давно користується її дочка - ОСОБА_8, яка проживає в сусідньому будинку і сараю не має, знав син позивачки. Не вважає, що самовільно заволоділа сараєм, позов вважає безпідставним, тому просить в його задоволенні відмовити.

Представник відповідачки ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив що позивачем не надано доказів наявності у неї права власності на спірний сарай, як об'єкт нерухомого майна і взагалі не ідентифіковано належним чином предмет позову, а за відповідачкою закріплено два сараї по 16,2 кв.м, про що зазначено в технічному паспорті, виготовленого КП "Рівненське ОБТІ" від 22 квітня 2016 року. Оскільки право позивачки жодним чином не порушено, просить в позові відмовити. В судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що у позивачки немає жодних прав власності чи користування сараєм, в зв'язку з чим її право не порушене. Оскільки право позивачки не порушено, то і немає підстав усувати їй перешкоди в користуванні сараєм. Отже в позові необхідно відмовити. Крім того, обидва сараї закріплені за квартирою № 2, цими сараями відповідачі користуються з 2000 року, вкладаючи туди кошти на ремонт. Також зазначив, що загальними зборами не дотримана процедура проведення та порядок голосування співвласників, тому протокол не може бути належним доказом. Жодних документів, що сараї у власності МО України, чи вони знаходяться на балансі КЕВ немає. Швидше за все ці сараї є безхозним майном і підстав захищати право немає, так як в позивачки жодного права на це майно не має. Просить в позові відмовити.

Співвідповідачка ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що рішення зборів співвласників необхідно вважати незаконним, оскільки з реєстру присутніх на зборах вбачається, що двох осіб взагалі не було на зборах, а двоє голосували проти. Зазначила, що сараєм користується її сестра, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, а вона з мамою проживають ІНФОРМАЦІЯ_3. В сараї знаходяться речі сестри. Те, що сараї закріплені за квартирою № 2, що в будинку № 5, підтверджується копією технічного паспорта. Крім того, зазначила, що раніше спору стосовно сараїв не було. Вони з мамою зверталися в сільську раду і до КЕВ по питанню передачі їм сараю, але оскільки сараї ні за ким не рахуються, будинок у комунальній власності, а земля, на якій сараї побудовані відносяться до МО України, то їм не змогли допомогти. Вважає, що їм правомірно належить два сараї, тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Рівне МО України - до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Від начальника КЕВ м.Рівне МО України ОСОБА_9 до суду надійшов лист, в якому він просить справу слухати без їхнього представника, зазначив, що їхня позиція викладена в листі КЕВ м.Рівне № 1084 від 12 червня 2017 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Представник третьої особи - Шпанівської сільської ради - до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Від сільського голови Шпанівської сільської ради Рівненського району надійшли пояснення щодо предмету спору по даній справі, де він пояснив, що розподіл та використання підсобних приміщень здійснювалося пропорційно - поквартирно (за взаємною згодою мешканців), про що зазначено у листі КЕВ м.Рівне № 1084 від 12 червня 2017 року. З посиланням на ч.3 ст.6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", згідно якої, у разі відчуження квартири чи належного приміщення, новий власник набуває усіх прав попереднього власника, просить позов задоволити, справу розглядати без представника сільської ради на основі наявних у справі документів.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав показання, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 1995 року. Коли будувався будинок, десь в 70-х роках, до будинку будувалися сараї, щоб зберігати там тверде паливо. У вказаному будинку 12 квартир і відповідно є 12 сараїв, до кожної квартири сарай. У квартирі № 12 проживав Перевожчиков - брат відповідачки ОСОБА_4, він там нічого не тримав і з того часу тим сараєм користувалася сім'я ОСОБА_4. Коли позивачка купила квартиру, сараєм користувалася ОСОБА_4, а точніше її дочка - ОСОБА_8. Показав також, що між сторонами виникали конфлікти з приводу користування сараєм, викликали поліцію, після чого сарай розгородили для користування ним позивачкою, але потім ОСОБА_4 знову його загородили, поміняли шифер, побудували інший сарай. Через дорогу ОСОБА_2 має гараж, в якому знаходиться її сарай. Щодо зборів співвласників багатоквартирного будинку, показав, що на зборах не було ніякого голосування, там було чоловік 10, які обговорювали це питання, з сільської ради представника на зборах не було.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, що в будинку № 5, що по вул.Замковій у с.Шпанів проживає з 1980 року, спірний сарай будувався разом з будинком і його призначенням було зберігання твердого палива. На сьогодні за кожною квартирою закріплено сарай, крім квартири № 12, оскільки сарай, який був закріплений за цією квартирою, забрала ОСОБА_4 Колись будинок і сараї знаходилися на балансі МО України, потім будинок передали у комунальну власність, а питання сараїв залишилось невирішеним. Земля, на якій знаходяться сараї сільської ради, але вона в оренді МО України. Щодо зборів співвласників багатоквартирного будинку, показав, що збори відбувалися два рази. 06 листопада 2017 року збори були по нечистотах і за спірний сарай, ОСОБА_4 була на зборах, але квартири 1 і 2 - не голосували. Крім того, показав, що на момент купівлі ОСОБА_2 квартири, дочка ОСОБА_4 уже спірним сараєм користувалася, до того ремонтувала його. Позивачка ОСОБА_2 має сарай, так як облаштувала його у побудованому нею гаражі через дорогу від будинку. Документів на сарай немає ніхто.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу від 08 квітня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_12 і зареєтрованого в реєстрі за № 346, ОСОБА_13 є власником квартири АДРЕСА_2, її право власності на цю квартиру зареєстроване у встановленому законом порядку, що підтверджується копією ОСОБА_11 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36064561 від 08 квітня 2015 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

З листа квартирно-експлуатаційного відділу м.Рівне щодо належності та законності використання прибудинкових господарських приміщень (сараїв) № 1084 від 12 червня 2017 року, вбачається, що станом на 12 червня 2014 року Міністерством оборони України - КЕВ м.Рівне було передано 5 житлових будинків у комунальну власність територіальної громади Шпанівської сільської ради. В результаті того, що на господарські будівлі (допоміжні прибудинкові), індивідуальні облікові карточки (паспорт будівлі) і інші облікові документи на господарські будівлі з кубатурою до 200 куб.м не заводилися, дані забудови не обліковувалися в основному переліку основних засобів МО України та документально не були передані у комунальну власність територіальної громади с.Шпанів. Будівництво допоміжних підсобних приміщень (сараїв), МО України передбачалося для зберігання дров та господарського приладдя мешканців житлового будинку, розподіл та використання підсобних приміщень (сараїв) здійснювалося пропорційно, поквартирно (за взаємною згодою мешканців).

Згідно листа Шпанівської сільської ради № 1239/02-12/17 від 06 листопада 2017 року, ОСОБА_2 рекомендовано зініціювати збори співвласників, на яких більшістю голосів прикріпити приналежність сараю саме їй, або ж звернутися до суду, оскільки дане приміщення може відноситися на праві спільної сумісної власності до спільного майна багатоквартирного будинку. Органами місцевого самоврядування не можуть прийматися будь-які рішення чи дії по даному питанню.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку № 5 по вул.Замкова в с.Шпанів, Рівненського району Рівненської області від 06 листопада 2017 року (протокол № 1), було вирішено зобов'язати ОСОБА_4 і її родину звільнити один із зайнятий нею сараїв для ОСОБА_2 Як зазначено в самому протоколі, за дане рішення проголосувало 9 чоловік та 2 чоловіки голосували "проти". Як пояснив свідок ОСОБА_14, голова зборів, ОСОБА_4, яка проживає в квартирі № 2, була присутня на зборах, голосувала проти, але в реєстрі, де було зареєстровано 10 чоловік, не зареєструвалася.

Згідно Технічного паспорту на квартиру № 2 у житловому будинку № 5 по вул.Замковій у с.Шпанів, виданого на ім'я ОСОБА_4 (1/3 частина) та ОСОБА_6 (2/3 частини), дана квартира є двохкімнатною і за нею рахується два сараї, площею 16,2 кв.м кожний. Проте, як було встановлено в судовому засіданні, згідно архівних матеріалів РОБТІ, інвентарної справи, заведеної на вказану квартиру, сарай літ."Б" 16.2 кв.м внесений в технічний паспорт зі слів власника (користувача) квартири - ОСОБА_6 при проведенні поточної технічної інвентаризації станом на 22.04.2016 року, що підтверджується листом КП РОБТІ Рівненської обласної ради № 78 від 12 березня 2018 року, копія якого долучена до матеріалів справи. Тобто, з цього листа вбачається, що відомості про сарай внесені до техпаспорту зі слів ОСОБА_6, без будь-яких правовстановлюючих документів. Це відмічено і в Абрисі, який знаходиться в інвентарній справі. В зазначеному листі мова йде про один сарай, а віднесення другого сараю до квартири № 2 і включення його в техпаспорт взагалі є незрозумілим.

З огляду на це, суд не може оцінювати як належний та допустимий доказ технічний паспорт на квартиру № 2 у житловому будинку № 5 по вул.Замковій у с.Шпанів Рівненського району Рівненської області, де зазначено належність двох сараїв площею 16,2 кв.м кожний за цією квартирою, оскільки технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, а право користування мешканцями цієї квартири двома сараями не підтверджено жодним доказом.

Крім того, суд приймає до уваги, що мешканці квартири № 2 ОСОБА_6 фактично користується одним сараєм, а другим сараєм, який рахується за цією квартирою, користується інша дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_8, яка в будинку № 5 не проживає, а проживає в іншому будинку, який знаходиться по-сусідськи.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 345 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, конструкції, обладнання будинку, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.

Тобто, спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Рівність прав на користування підсобними приміщеннями, розміщеними на прибудинковій території житлового будинку передбачено і п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

У відповідності до ч.3 ст.6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.

Оскільки один із дванадцяти сараїв призначався для обслуговування житлової квартири, яка на праві власності належить позивачці, попередні власники належної позивачці квартири питання належності їм сараю не піднімали, то відповідачі вважаються володільцями чужого майна, які фактично тримають його у себе, як це передбачено ст.397 ЦК України.

Згідно ст.400 ЦК України, обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем. Недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що будинок № 5 по вул.Замковій у с.Шпанів Рівненського району Рівненської області має дванадцять квартир, до даного будинку було побудовано підсобні приміщення (сараї) відповідно в кількості дванадцять штук, які призначалися для зберігання дров та господарських приладь мешканців даного житлового будинку, пропорційно - поквартирно, тобто у співвідношенні до однієї квартири - один сарай, мешканці мають рівні права користування підсобними приміщеннями, це ніким не оспорюється і підтверджується дослідженими в суді доказам, показаннями свідків, позивачка є власником квартири в даному будинку, але сараєм з дванадцяти належних до даного житлового будинку не користується, а сім'я відповідачів користується двома сараями, один з яких призначався для обслуговування саме квартири позивачки, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.76, 78, 81, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.345, 382, 396, 397, 400 ЦК України, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4

(до участі в справі залучено як співвідповідача ОСОБА_6 і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивачки: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Рівне, Шпанівську сільську раду Рівненського району Рівненської області) про усунення перешкод в користуванні майном - задоволити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_6 усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні сараєм "літ.Б" № 12, площею 16,2 кв.м, що знаходиться біля житлового будинку № 5 по вул.Замкова у с.Шпанів Рівненського району Рівненської області, шляхом його звільнення від особистих речей ОСОБА_4, ОСОБА_6 та передачі ключів від замків на вхідних дверях до сараю ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського Апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії СР № 389934, виданий 06.04.1998 року Зарічненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідачка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серії СР № 231705, виданий 26.05.1997 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Співвідповідачка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серії СР № 400138, виданий 23.04.199 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2018 року.

Суддя Остапчук Л.В.