Постанова № 78408520, 06.12.2018, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/16137/18

пр. № 2-а/759/445/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Коваль О.А. при секретарі Грень О.О. за участю позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 20.09.2018 року та постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.09.2018 року згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорущення за ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 340 грн. за нібито самовільне зайняття чужої земельної ділянки, тоді як Київське міське мисловсько-рибальське виробниче підприємство Українське товариство мисливців та рибалок, яку він очолює, ще з 1989 року її використовує згідно рішення № 162 від 25.09.1989 року та Державного акту на право користування земельною ділянкою.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, додатково пояснивши, що починаючи з 1990 року Українському товариству мисливців та рибалок, а з 2015 року ОСОБА_1, який очолює таке товариство невідомо про зміну меж вказаної земельної ділянки, а тому така використовувала її, як і раніше, а не самовільно захоплювала.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, зазначивши, що інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель при перевірці дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель, при використанні земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, загальною площею 2,6685 га, яка розташована в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області було встановлено, що межі винесені в натурі Українським товариством мисливців та рибалок, яка використовує таку земельну ділянку, не співпадають з межами, які зазначені відомостях Державного земельного кадастру, у зв"язку з чим така організація здійснила самовільне зайняття земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою, яка ними використовується, а саме самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у розмірі 0,33 га, яка на праві власності належить гр. ОСОБА_4, яка і скаржилася на такі неправомірні дії до них. За результатом розгляду такого протоколу державним інспектором у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель було винесено постанову про притягнення винної в самовільному зайнятті вказаної вище земельної ділянки до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.

Заслухаши пояснення учасників процесу, дослідивши надані суду докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого позову з огляду на таке.

Так, у судовому засіданні встановлено, матеріалами справи підтверджується, що 20.09.2018 року інсектором у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель у Баришівському , Бориспільському та інших Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області за результатом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель, при використанні земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, загальною площею 2,6685 га, яка розташована в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно якого встановлено, що межі винесені в натурі Українським товариством мисливців та рибалок, яка використовує таку земельну ділянку, не співпадають з межами, які зазначені у відомостях Державного земельного кадастру, у зв"язку з чим така організація здійснила самовільне зайняття земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою, яка ними використовується, тобто Українське товариство мисливців та рибалок здійснила самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у розмірі 0,33 га, яка на праві власності належить гр. ОСОБА_4

Встановлені у протоколі обставини щодо самовільного зайняття Українським товариством мисливців та рибалок належної на праві власності гр. ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у розмірі 0,33 га, яка в свою чергу межує із земельними ділянками належними на праві власності гр. ОСОБА_5 та ДК "Укртрансгаз"НАК Нафтогаз України підтверджується наданими суду доказами, а саме: свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку (а.с. 36), Державним актом на право приватної власності на землю (а.с. 37) , витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 38), кадастровим планом земельної ділянки НОМЕР_1 (а.с. 39), зведеним інвентаризаційним планом земельних ділянок кадастровим номером НОМЕР_2; НОМЕР_1; НОМЕР_3, які межують між собою та із якого видно яка саме частина земельної ділянки згідно винесених Українським товариством мисливців та рибалок в натурі меж накладається на земельні ділянки, які не належать та не перебувають у користуванні Українського товариства мисливців та рибалок (а.с. 35, 49) інформацією Державного земельного кадастру (а.с. 41), Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об"єктом - земельної ділянки від 22.08.2018 року Головного управління Держгеокадастру у Київській області, яким встановлено факт самовільного зайняття Київською міською організацією громадської організації Українське товариство мисливців та рибалок частини земельної ділянки, яка належить гр. ОСОБА_4 (а.с. 50, 51) розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 24.06.2003 року за № 361 згідно якого у Українського товариства мисливців та рибалок було вилучено 0,44 га земельної ділянки, яка, як вказує позивач була виділена у користування їх організації рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради від 25.09.1989 року за № 162 , на підставі якого в свою чергу було видано Державний акт на право користування землею (а.с. 17-19, 66, 67) із чого вбачається. що раніше надана у 1989 році Українському товариству мисливців та рибалок частина земельної ділянки була передана, а саме у розмірі 0,44 га гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та ДК "Укрнафтагаз" НАК Нафтогаз України, тоді як Українське товариство мисливців та рибалок продовжує використовувати таку вже без будь-яких правових підстав, а саме, як пояснив у судовому засіданні під час розгляду вказаної справи, ОСОБА_1, встановивши на цій частині новий забор, чим по суті здійснив самовільне її використання.

Слід вказати, що заперечення сторони позивача в частині самовільного використання земельної ділянки з підстав не обізнаності теперішніго керівника Українського товариства мисливців та рибалок ОСОБА_1 про вилучення частини раніше наданої товариству земельної ділянки, суд оцінює кретично, оскільки таке сталося ще в 2003 році, а тому як керівник, хоч із 2015 року мав би бути обізнаним щодо такого, а більш того перед вчиненням активних дій по встановленню нового забору на межі земельної ділянки.

Крім того, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд кретично оцінює і свідчення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були заявлені позивачем, оскільки такі ніяким чином не спростовують встановлене вище судом, бо пояснення таких стосувалися виключно користування Українським товариством мисливців та рибалок раніше наданою у 1989 році земельною ділянкою.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм слідує, що на основі доказів ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить дійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання;

Ст. 9 цього Закону передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 125 та 126 Земельного кодексу України визначають коли виникають та чим підтверджуються право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як: самовільне зайняття земельних ділянок.

Оскільки, перевіркою встановлено факт самовільного використання земельної ділянки Київським міським мисловсько-рибальським виробничим підприємством Українське товариство мисливців та рибалок, яке очолює ОСОБА_1 , що також підтверджено і в судовому засіданні належними та допустимими доказами, притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП згідно постанови про накладення адміністративного стягнення є правомірним, як і винесення в межах наданих відповідним Законом компетенцій, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення задоволенню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Земельним Кодексом України, Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Кодексом України про адміністративне правопорушення, ст. ст. 11, 69, 70, 71, 128, 160-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст постанови виготовлено 07.12.2018 року.

Суддя О.А. Коваль