Рішення № 78407601, 29.11.2018, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/251/18

2/729/164/18 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2018 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бобровицької міської об'єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради, третя особа без самостійних вимог Середівська сільська рада Згурівського району Київської області про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на спадкове майно ,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою та заявою про збільшення позовних вимог, у яких просила встановити факт проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю на його момент смерті та ведення з ним спільного господарства, визнати за нею право власності у порядку спадкування 1/4 частини земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 1,9999 га., що розташована на території села Петрівка Петрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла її свекруха ОСОБА_4. Вона зі своєю свекрухою та її чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, проживали однією сім'єю більше ніж п'ять років до моменту смерті свекрухи і в подальшому проживала однією сім'єю з чоловіком свекрухи ОСОБА_3 до моменту його смерті. Після смерті свекрухи залишилося спадкове майно, що складається з земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, площею 1,9999 га., що розташована на території села Петрівка Петрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, 3/4 часток земельної ділянки успадкував за заповітом внук ОСОБА_4 - ОСОБА_1, а 1/4 частки зазначеної земельної ділянки за законом успадкував чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Так як на момент смерті у ОСОБА_3 відсутні діти, та інші спадкоємці І-ої, ІІ-ої, та ІІІ-ої черги, а також на успадковану ОСОБА_3 1/4 частки земельної ділянки ним не було складено заповіту, тому у четверту чергу право на спадкування за законом має, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини відповідно ст. 1264 ЦК України.

Заяву про прийняття спадщини нею було подано у встановленому порядку до державного нотаріуса Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтво про право на спадщину відносно даної частки земельної ділянки, оскільки, у спадкоємця не виникло право власності на дану частку земельної ділянки, рекомендовано звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав зазначених у позові.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.

У судове засідання представник третьої особи без самостійних вимог Середівської сільської ради не з`явився, надав суду заяву, у якій просив справу розглянути у його відсутність, підтверджує, що ОСОБА_2 дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю з свекрухою ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_3 на протязі більше ніж п'яти років, та доглядала ОСОБА_3 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто на момент смерті (на момент відкриття спадщини) проживала з ним однією сім'єю.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у судовому засіданні показали, що що ОСОБА_2 дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю з свекрухою ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_3 на протязі більше ніж п'яти років, та доглядала ОСОБА_3 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто на момент смерті (на момент відкриття спадщини) проживала з ним однією сім'єю.

Заслухавши представника позивача, допитавши свідків, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_9, після укладення шлюбу останній присвоєно прізвище ОСОБА_3 (а.с. 8).

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 (а.с. 4), відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 (а.с. 6).

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом підтверджується, що на підставі заповіту ОСОБА_4 від 22.03.2010 спадкоємцем 3/4 часток земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 1,9999 га., що розташована на території села Петрівка Петрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, є ОСОБА_1. Свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку у праві власності на земельну ділянку не видавалося (а.с. 11).

Постановою нотаріуса №849/02-14 від 20.04.2016 відповідачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з ненаданням передбачених законом документів, які б надавали право на спадкування за законом (а.с. 12).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частинами першою та п'ятою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Крім того, згідно зі ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Виходячи з аналізу вказаної норми СК України, сім'єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Відповідно до роз'яснень п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Тобто, для підтвердження проживання однією сім'єю необхідно підтвердити факт ведення спільного господарства зі спадкодавцем, наявність спільного бюджету, піклування та підтримку один одного морально і матеріально.

Як вбачається з довідки Середівської сільської ради №112 від 12.03.2018, ОСОБА_2 дійсно зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю з свекрухою ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_3 постійно, та доглядала ОСОБА_3 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 і вели спільне господарство (а.с. 10).

Зазначена довідка, яка вийшли від Середівської сільської ради є офіційним документом органу місцевого самоврядування, і відповідно до положень ст. 95 ЦПК України є письмовим доказом, що містить відомості про обставини, які мають значення для справи.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, закон не визначає які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім'єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач відповідно до вимог ст. ст. 76-81 ЦПК України надав суду належні, допустимі та достовірні докази, які детально були перевірені в судовому засіданні, на підтвердження факту проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Тому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд вважає, що позивач довів факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, що дає йому право на спадкування за законом у четверту чергу, передбачене ст. 1264 ЦК України, оскільки реалізувавши свої спадкові права шляхом прийняття спадщини, вона набула прав на спадкове майно.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_3, здійснила право на спадкування в порядку Глави 87 Книги шостої Спадкове право ЦК України (ст. 1268), однак не оформила право на спадщину, передбачене Главою 89 Книги шостої Спадкове право ЦК України, що в силу ч. 3 ст. 1296 ЦК України не позбавляє її права на спадщину.

Тобто, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком на обмежена, тому отримання свідоцтва про право на спадщину є правом спадкоємця, яке він може здійснити у будь-який час. А відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, адже прийнявши спадщину у порядку, передбаченому статтями 1268, 1270 ЦК, він забезпечив своє право на отримання свідоцтва у майбутньому.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки є обґрунтованими, заснованими на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі ст.16, 328, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Бобровицької міської об'єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради, третя особа без самостійних вимог Середівська сільська рада Згурівського району Київської області про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 з ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та ведення з ним спільного господарства.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 право власності у порядку спадкування 1/4 частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 1,9999 га., що розташована на території села Петрівка Петрівського старостинського округу Бобровицького району Чернігівської області, яка залишилася після смерті ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Бойко