Ухвала суду № 78403574, 07.12.2018, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Провадження № 1-м/714/23/18

ЄУН: 714/1015/18

У Х В А Л А

"07" грудня 2018 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі :

головуючого-суддіОСОБА_1за участі: секретаря судових засіданьОСОБА_2прокурораОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (нині – Маморниця Вама), Герцаївського району, Чернівецької області, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, Російська Федерація, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше судимого:

вироком Ленінського районного суду м. Курська Російської Федерації від 17 січня 2018 року за ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації на 5 (п’ять) років та 6 місяців позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И В :

До Герцаївського районного суду Чернівецької області від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про приведення у відповідність із законодавством України вироку Ленінського районного суду м. Курська від 17.01.2018 року відносно громадянина України ОСОБА_4.

Клопотання обґрунтовано тим, що 09 листопада 2018 року наказом Міністерства юстиції України № 3500/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 17.09.2018 року за №06-122203/18.

Зі змісту вказаного клопотання вбачається, що ОСОБА_4 засуджено вироком Ленінського районного суду м. Курськ до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 30, ч.5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, а саме: замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням електронних та інформаційно-телекомунікаційних мереж (в тому числі мережі «Інтеренет») за попередньою змовою групою осіб у особливо великому розмірі, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_4 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №9 УФСВП Росії по Курській області», кінцевий строк відбування покарання – 18.02.2023 року.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні: с. Радгоспівка (нині – с. Маморниця Вама), Герцаївського району, Чернівецької області.

До клопотання додано на розгляд документи згідно переліку, передбаченого ч.2 ст. 610 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, однак останнім подано заяву про розгляд клопотання у їх відсутності.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, а також розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні, або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

За ч.1ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч.3 ст. 603 КПК України, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідними положеннями КПК України, зазначає, що в Україні діє Закон України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 рік» від 22.09.1995 р. №337/95-ВР.

Зазначена Європейська конвенція, згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 № 1906-IV, є частиною національного законодавства і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Враховуючи, що дотримані умови передачі, визначені ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 р., ОСОБА_4 є громадянином України, вирок суду Російської Федерації, яким його засуджено, набрав чинності та є остаточним рішенням, строк покарання який має відбувати засуджений більше шести місяців, засуджений згоден на передачу в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення на підставі якого було винесено вирок, є кримінальним правопорушенням згідно із законодавством України та є кримінальним правопорушенням у разі вчинення на її території; а також те, що як держава винесення вироку Російська Федерація, так і держава виконання вироку Україна згодні на передачу засудженої особи, суд дійшов висновку про приведення вироку у відповідність із законодавством України.

Так, ОСОБА_4 засуджено вироком Ленінського районного суду м. Курськ від 17 січня 2018 року, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 30 та частиною 5 статті 228.1 Кримінального кодексу РФ та призначено йому покарання у виді 5 (п’ять) років та 6 місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_4 період його перебування під вартою з 19 серпня 2017 року по 17 січня 2018 року.

Вирок суду відповідно до ст. 390 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації набрав законної сили. ОСОБА_4 згідно довідки про частину відбутого та не відбутого покарання, відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №9 УФСВП Росії по Курській області» та станом на 16 травня 2018 року відбув 8 місяців 27 днів позбавлення волі, а невідбута частина покарання складає 4 років 9 місяців позбавлення волі. Кінець строку відбування покарання – 18 лютого 2023 року. Вирок російського суду набрав законної сили 13 лютого 2018 року.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні – с . Радгоспівка (нині – с. Маморниця Вама), Герцаївського району, Чернівецької області.

За паспортом громадянина України серії КР № 430285, виданий 03 серпня 1999 року Герцаївським РВ УМВС України в Чернівецької області та відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_4 є громадянином України.

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктом «d» статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Згідно з ч.3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави. Згідно п.п.1, 2 ч.4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним Законом України. Якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті КК України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Частина ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації відповідає ч.3 ст.307 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів вчинене організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього) за якою передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 15 до 20 років.

Частині 3 ст. 30 КК Російської Федерації відповідає ч.3 ст.15 КК України, яка визначає, що замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила всіх дій, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця.

При призначені покарання ОСОБА_4 Ленінський районний суд м. Курськ врахував обставини, які пом'якшують покарання, а саме повне визнання ним вини, щире каяття, відсутність судимостей, задовільні характеристики, його стан здоров'я та наявність у останнього на утриманні малолітньої дитини.

Приводячи вирок у відповідність із законодавством України судом встановлено, що вчинене ОСОБА_4 на території РФ діяння визнається злочином і на території України у зв'язку з чим йому має бути визначено строк покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, оскільки такий додатковий вид покарання вироком російського суду не було призначено.

На підставі ст. 72 Кримінального кодексу України, строк відбування покарання слід рахувати з 17 січня 2018 року. В строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати термін перебування під вартою з 19 серпня 2017 (з моменту фактичного затримання) по 17 січня 2018 року включно.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, ч.4 ст. 68, ч.5 ст. 72, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 307 КК України, ст.ст. 609-610 КПК України, ст. ст. 3, 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Ленінського районного суду міста Курськ від 17 січня 2018 року у відповідність із законодавством України у відносно громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Привести вирок Ленінського районного суду міста Курськ від 17 січня 2018 року, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 30 та частиною 5 статті 228.1 Кримінального кодексу РФ та призначено йому покарання у виді 5 (п’ять) років та 6 місяців позбавлення волі, у відповідність із законодавством України.

Вважати ОСОБА_4, 18 січня 1983 року, громадянина України, засудженим у відповідності із законодавством України за ч.3 ст.15, ч.2 ст.307 КК України із застосуванням покарання у виді 5 (п’яти) років та 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання 19 серпня 2017 року.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 19 серпня 2017 року по 17 січня 2018 року включно.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати в дохід держави, Російської Федерації, в порядку відшкодування процесуальних витрат 3850 (три тисячі вісімсот п’ятдесят) рублів, що відповідно до курсу Національного Банку України станом на 17 січня 2018 року складає суму в розмірі 1955 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят п’ять) гривень 80 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 7-и денний строк з дня оголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: