Постанова № 78403150, 03.12.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року

м.Суми

Справа №588/359/18

Номер провадження 22-ц/788/1950/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

позивач - ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК»;

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК»;

на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 03 вересня 2018 року ухваленого у складі судді Линник О.С. у м. Тростянець,-

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року ТДВ «МАЯК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, свої вимоги мотивувало тим, що 01 лютого 2012 року між ТДВ "МАЯК" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, об'єктом якого є земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1. Договір зареєстрований у Держкомземі за №59250000401057, дата реєстрації 06 червня 2012 року. 02 червня 2014 року між ТДВ "МАЯК" та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, об'єктом якого є земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2. Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №22943560, дата реєстрації 13 червня 2014 року.

Згідно п.10 обох договорів строк їх дії становить 10 років, при цьому орендар має переважне право на переукладення договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, спадщину після смерті якої прийняв її син ОСОБА_1.

Згідно п.42 обох договорів перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Однак такий пункт договорів не відповідає вимогам ст.32 Закону України «Про оренду землі» та ст.ст.651,652,770 ЦК України у зв'язку із чим 17 січня 2018 року позивач звернувся до відповідача із листами зверненнями про зміну умов договорів оренди землі у наступній редакції «перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору».

Просило змінити умови договорів оренди землі від 01 лютого 2012 року та 02 червня 2014 року у судовому порядку, стягнувши з відповідача судові витрати у сумі 3525 грн.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 03 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТДВ «МАЯК».

В апеляційній скарзі ТДВ «МАЯК» посилається на порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 03 вересня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, змінити умови Договору оренди землі від 01 лютого 2012 року, виклавши п. 42 Договору в наступній редакції: «Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору». Змінити умови Договору оренди землі від 02 червня 2014 року, виклавши п. 42 Договору в наступній редакції: «Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору».

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на праві власності ОСОБА_3 належали земельні ділянки площею 2,5825 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 2,5817 га, кадастровий номер НОМЕР_2 га, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Криничненської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

01 лютого 2012 року між ТДВ в особі голови правління ТДВ «Маяк» Мельник В.І. та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, об'єктом якого є земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1. Договір зареєстрований у Держкомземі за №59250000401057, дата реєстрації 06 червня 2012 року. Строк дії договору 10 років.

02 червня 2014 року між ТДВ «Маяк» в особі голови правління ТДВ «Маяк» Мельник В.І. та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, об'єктом якого є земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2. Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №22943560, дата реєстрації 13 червня 2014 року. Строк дії договору 10 років.

Актом від 02 червня 2014 року між сторонами указаного договору було визначено межі земельної ділянки у натурі. За актом приймання-передачі указана земельна ділянка була передана позивачу у користування строком на 10 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та земельні ділянки площею 2,5817 га, та площею 2,5825 га, були успадковані ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 26 червня 2017 року, зареєстрованих у реєстрі за №1410 та №1414.

У п.42 обох договорів оренди мається така умова: «перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору».

Позивачем були надіслані на адресу відповідача листи - звернення про зміну умов договорів оренди, а саме п. 42 з необхідністю викласти його у такій редакції: «перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як власник земельних ділянок, які перебувають в оренді у позивача, волевиявлення до зміни умов договору не виявив і наявність підстав для внесення змін позивачем не доведено.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Згідно статті 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Доводи ТДВ «МАЯК» в апеляційній скарзі про те, що зміст п. 42 Договорів яким передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору суперечить вимогам Закону України «Про оренди землі», а тому позивач обґрунтовано звернувся із зверненням до відповідача про зміну умов договорів оренди не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

ТДВ «МАЯК» на адресу відповідача були надіслані листи - звернення про зміну умов договорів, а саме п. 42 з необхідністю викласти його в наступній редакції: «перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору», однак суд обґрунтовано керуючись статтею 770 ЦК України, з положень якої вбачається, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, відмовив в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Проте позивачем не доведено наявність змін істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, тому на думку колегії суддів відсутня можливість внесення змін до договорів, яка передбачена статтею 652 ЦК України.

Відповідач, як власник земельних ділянок, згідно вимог ст. 391 ЦК України на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається своїм майном, заперечує проти внесення змін до п. 42 зазначених договорів, що узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 651 ЦК України.

Крім того, редакція п. 42 спірних договорів не суперечить положенням ст. 32 Закону України «Про оренду землі», яка дозволяє за згодою сторін передбачити і інші наслідки зміни власника паю, що сторони і зазначили у спірних договорах.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК» залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 03 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.І. Криворотенко

Судді: О.Ю. Кононенко

С.С. Ткачук