Ухвала суду № 78402433, 07.12.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16516/18

Провадження по справі № 2-п/752/108/18

У Х В А Л А

07.12.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Веременко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 2-4952/09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до ОСОБА_1 про стягнення вартості товару,

в с т а н о в и в:

09.12.2009 року Голосіївським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення по справі за позовом ТОВ «АЛЛО» до ОСОБА_1 про стягнення вартості товару.

08.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про перегляд заочного рішення від 09.12.2009 року по справі № 2-4952/09 про стягнення з нього ж на користь ТОВ «АЛЛО» вартості товару. В обгрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що він не був обізнаний про перебування у провадженні суду справи за заявленими до нього ТОВ «АЛЛО» вимогами, а ухвалене 09.12.2009 року заочне рішення він отримав тільки 06.08.2018 року. Стверджував, що під час судового розгляду у порядку заочного провадження заявлених до нього ТОВ «АЛЛО» позовних вимог він через відсутність у судовому засіданні не зміг захистити свої законні права та інтереси, суд взяв до уваги докази подані тільки позивачем, котрі не є належними, відповідно ухвалене заочне рішення незаконним.

У судовому засіданні заявник та його представник заявлені вимоги про перегляд заочного рішення підтримали з зазначених у заяві про перегляд рішення підстав.

Представник заінтересованої особи - позивача ТОВ «АЛЛО» категорично заперечувала щодо перегляду заочного рішення, посилаючись на його законність та обгрунтованість, обізнаність відповідача про заочне рішення, яке він просить переглянути на підтвердження чого подала суду копію скарги заявленої представником ОСОБА_1 щодо оскарження бездіяльності державного виконавця та зобов»язання зняти арешт з майна, належного ОСОБА_1, арешт на яке було накладено на підставі вжитих заходів, щодо примусового виконання виконавчого листа №2-4952/09 виданого Голосіївським районним судом м. Києва від 08.02.2009 року.

Перевіривши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.12.2009 року Голосіївським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення у справі № 2-4952/09 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «АЛЛО» вартості товару , переданого на зберігання в сумі 142 468, 80 грн.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Правилами ст. 288 ЦПК України, встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того, правилами ст. 284 ЦПК України встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошщення, а учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд _ якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

За даними матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 не отримав копію заочного рішення, яке він просить переглянути, що було надіслано судом на його адресу 22.12.2009 року, а отримав повний текст судового рішення 06.08.2018 року з приводу чого він зробив відмітку на довідковому листі до справи.

Проте, заперечуючи проти заяви ОСОБА_1 представник заінтересованої особи - позивача ТОВ «АЛЛО» подала суду копію скарги заявленої представником ОСОБА_1 щодо оскарження бездіяльності державного виконавця та зобов»язання зняти арешт з майна, належного ОСОБА_1, арешт на яке було накладено на підставі вжитих заходів, щодо примусового виконання виконавчого листа №2-4952/09 виданого Голосіївським районним судом м. Києва від 08.02.2009 року.

Заявник ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні, що його адвокат вирішував його питання , що виникли у зв»язку з перебуванням на примусовому виконанні виконавчого листа №2-4952/09, виданого на виконання заочного рішення, про стягнення з нього на користь ТОВ «АЛЛО» вартості товару.

Як видно зі змісту скарги боржника ОСОБА_1, яка була подана до Голосіївського районного суду м. Києва в його ж інтересах адвокатом Сніжком А.Г. на бездіяльність державного виконавця, ОСОБА_4 дізнався про заочне рішення, яке він же просить переглянути 16.03.2018 року, однак до суду з заявою про перегляд звернувся тільки 08.08.2018 року, поновити пропущений строк не просив.

Приймаючи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини щодо пропуску заявником строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, суд вважає, що такі вимоги не можуть бути задоволені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 280, 284, 287, 288 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 2-4952/09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до ОСОБА_1 про стягнення вартості товару, залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Плахотнюк К.Г.