Постанова № 78401408, 06.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7158/18

Номер справи місцевого суду: 520/4179/18

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса цивільну справу за позовом Комунального підприємства Житлово-Комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою директора Комунального підприємства «Житлово-Комунальний сервіс «Вузівський» Шоніі Зураба Резоєвича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2018 року, ухваленого суддею Луняченком В.О.,

встановив:

10.04.2018 року представник КП «ЖКС «Вузовський» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів заборгованість у рівних частках за надані житлово - комунальні послуги, мотивуючи свої вимоги тим, що КП «ЖКС «Вузівський», утримуючи на балансі будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, надає житлово-комунальні послуги відповідачам, які мешкають у квартирі АДРЕСА_1. Згідно розрахунку заборгованості, відповідачі, як споживачі житлово - комунальних послуг, наданих позивачем, не виконують своїх зобов'язань щодо їх оплати, у зв'язку із чим за період з 01.05.2008 року по 08.08.2017 року виникла заборгованість по сплаті виконаних робіт по утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі 8914,77 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2018 року у задоволені позовних вимог КП «ЖКС «Вузівський» відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, директор КП «ЖКС «Вузівський» Шонія З.Р. подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги КП «ЖКС «Вузівський» задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу директор КП « ЖКС « Вузівський» Шонія З.Р. обґрунтовує тим, що суд першої інстанції вибірково застосував норми Закону «Про житлово-комунальні послуги», не помилково вважав, що листи на адресу КП « ЖКС «Вузівський» та УЖКХ та фотознімки, які були приєднані з боку відповідачів, є неналежними та допустимими доказами. Відповідно до законодавства у сфері житлово-комунальних послуг доказами ненадання послуги або надання неналежної якості може бути лише акти-претензії. Шонія З.Р. звертає увагу на те, що матеріали справи містять докази фактичного надання послуги з утримання будинку та прибудинкової території КП «ЖКС «Вузівський», крім того чинне законодавство не містить норми, які зобов'язують комунальні підприємства підписувати акти виконаних робіт з боку споживачів. Також зазначає, що суд першої інстанції помилково посилається на відповідь Управління житлово - комунального господарства та паливно - енергетичного комплексу Одеської міської ради від 24.07.2008 року та на відповідь на звернення від 24.07.2008 року без встановлення факту проведених робіт з боку КП «ЖКС «Вузівський», які були виконанні в становлений строк до 15.09.2008 року. Також директор КП «ЖКС «Вузівський» зазначає, що не відповідає дійсності висновок суду першої інстанції про те, що підставою для стягнення з відповідачів, позивач вважає розрахунок заборгованості наданий до позову, оскільки доказами обслуговування будинку та прибудинкової території є акти виконаних робіт та відсутність актів претензій з боку споживачів. Крім того судом проігноровано, що надання певних складових послуги з утримання будинку та прибудинкової території з боку КП «ЖКС «Вузівський» відбувається за відповідними договорами із спеціальними ліцензійними підприємствами. Також зазначає, що суд дійшов до помилкового висновку про те, що прибудинкова територія будинку АДРЕСА_1 чітко не визначена, оскільки це спростовується наявними в матеріалах справи актом прийняття - передачі зазначеного будинку від 08.08.2017 року, де зазначена площа прибудинкової території, прибудинкова територія схематично зображена та є додатком до акту. Шонія З.Р звертає увагу на те, що твердження відповідачів, що вони самостійно проводили ремонтні роботи ліфта, даху та проводили роботи по заміні відрізків стояків холодної та гарячої води, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачами суду не було надано жодного доказу на підтвердження зазначеного. Директор КП «ЖКС «Вузівський» також вважає помилковим посилання районного суду про недоведеність належними та допустимими доказами того, що відповідачі своєчасно та належним чином повідомлялись про перелік та порядок і строки надання житлово-комунальних послуг, за отримання яких споживачі повинні були сплачувати, приймаючи до уваги відсутність укладеного договору, оскільки таке повідомлення було здійснено згідно діючого законодавства шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет, в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження, веб-сайті суб'єкта господарювання та в кожному конкретному будинку, зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них.

Вважаючи апеляційну скаргу безпідставною, відповідачі звернулися до суду апеляційної інстанції з відзивом на неї, у якій зазначили, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не можуть прийматись до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду не відповідає.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, яким є КП «ЖКС «Вузівський» - як виконавець (відповідно до розпорядження міського голови №97-01 від 28.01.2003 року «про передачу майна в повне господарське відання комунальним підприємствам» Дирекції єдиного замовника КП ЖКС «Вузівський» передано у повне господарське відання, зокрема, будинок АДРЕСА_1), та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (мешканці квартири АДРЕСА_1) - як споживачами, виникли договірні відносини, незважаючи на відсутність безпосередньо укладеного договору, відповідно до яких позивач повинен надавати житлово-комунальні послуги відповідної якості, а відповідачі оплатити надані послуги. Разом з цим суд першої інстанції вважав, що у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження належними доказами фактів надання відповідної якості послуг по утриманню будинку та прибудинкової території позивачем, крім того вказав на відсутність чітко визначеної прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, а тому відмовив у позові.

Проте повністю з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на таке.

Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами стосовно надання житлово-комунальних послуги та сплаті за їх отримання, врегульовані нами Цивільного Кодексу України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Сторони ці висновки не оскаржували.

Також судом встановлено, що між сторонами, незважаючи на відсутність безпосередньо укладеного договору, відповідно до якого позивач повинен надавати житлово-комунальні послуги відповідної якості, а відповідачі оплатити надані послуги, виникли договірні відносини.

Відповідно позиції ВСУ (постанова ВСУ від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13), за відсутності договірних відносин, але існування прострочення виконання, грошового зобов'язання зі сплати житлово-комунальних послуг, покладають, на боржника відповідальність, передбачену ч.2 ст.625 ЦК України.

Судом встановлено, що Договір з утримання будинку та прибудинкової території підготовлений КП «ЖКС Вузівський» відповідно до типового договору, затвердженого Постановою КМУ України №529, а також містить перелік послуг, періодичність надання послуг, їх вартість, загальний тариф/ціну, тобто всю гідну інформацію для споживача, а також містить інформацію про терміни оплати за надані послуги, а також обумовлює відповідальність сторін у разі порушення умов договору та можливість виклику представника виконавця послуг для перевірки фактів і оформлення актів-претензій.

Як доказ наявності заборгованості зазначеної у позовних вимогах, позивач подав акти виконаних робіт щодо надання житлово-комунальних послуг, а саме: акти виконаних робіт з прибирання прибудинкової території двірником, паспорти готовності до роботи в опалювальний період; акти прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів їх будинків, акти виконаних робіт з поточного ремонту господарським способом, акти з обслуговування будинку та прибудинкової території, акти осіннього огляду будинку до готовності до роботи в опалювальний період, акти загального весняного огляду будинку (а.с. 46-102), та відповідний розрахунок заборгованості (а.с 25), в якому визначена заборгованості за період з 01.05.2008 року по 08.08.2017 року за утримання будинків і прибудинкової території у розмірі 8914,77 грн. Колегія суддів вважає вказані докази належними та допустимими, та такими що відповідачами не спростовані.

Таким чином, колегія суддів вважає хибними висновки суду першої інстанції, що позивачем не доведено виконання фактів надання відповідної якості послуг по утриманню будинку та прибудинкової території позивачем.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи заперечень відповідачів щодо неналежного надання позивачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, з огляду на таке.

Обставини справи, які за Законом мають буди підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений порядок оформлення претензій споживачів, відповідно якого у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг, у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

На підтвердження своїх заперечень, відповідачі посилались на копії листів від 04.08.2009 року, від 27.02.2012 року, від 23.02.2012 року, що в розумінні ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є неналежними доказами по даній справі, а тому колегією суддів відхиляються.

Також помилковими є висновки суду першої інстанції, що прибудинкова територія будинку АДРЕСА_1, чітко не визначена, оскільки згідно копією акту прийняття-передачі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (з балансу) КП «ЖКС «Вузівський» в управління (на баланс) ОСББ «Геранієва 2» від 08.08.2017 року зазначено площа прибудинкової території - 3532 кв. метрів, також відповідно до вказаного акту прибудинкова територія схематично відображена та є додатком до акту (додаток до позовної заяви КП «ЖКС «Вузівський»), до того ж такі висновки суд робив поза межами заперечень позивачів, що є порушенням принципу диспозитивності.

Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення районний суд допустив неправильне застосування норм матеріального права, та порушив норми процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції на підставі ст.376 ч.1 п.п.1,2,4 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь КП «ЖКС «Вузівський» понесенні останнім та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

У зв'язку з ухваленням рішення за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.7, 367 - 369, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу директора Комунального підприємства «Житлово-Комунальний сервіс «Вузівський» Шоніі Зураба Резоєвича - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2018 року - скасувати та постановити нове судове рішення.

Позов позовом Комунального підприємства Житлово-Комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства Житлово-Комунальний сервіс «Вузівський» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 8914,77 грн.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства Житлово-Комунальний сервіс «Вузівський» судовий збір у розмірі 4405,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 06.12.2018 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева