Постанова № 78401368, 29.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5333/18

Номер справи місцевого суду: 522/25151/14-ц

Головуючий у першій інстанції Бойчук А.Ю.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гірняк Л.А.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря: Ткачука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.08.2016 року по цивільній справі за позовом Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за участі третіх осіб - Одеської міської ради та ОСОБА_5 за об'єднаним позовом Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за участі третьої особи - Одеської міської ради, за апеляційною скаргою ректора Одеського національного політехнічного університету ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22.03.2018 року, -

встановив:

06.09.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною заявою та просив суд переглянути за нововиявленими обставинами заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.08.2016 року, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 13.03.2013 року ? частини нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом м. Одеси Іллічовою Н.А., а також визнано недійсним договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 08.04.2013 року ? частини нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», посвідчений тим же приватним нотаріусом.

ОСОБА_3 зазначав, що підставою ухвалення вказаного рішення було скасування 16.12.2011 року апеляційним судом Одеської області рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2011 року за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_9 про визнання права власності на нерухоме майно, а саме нежитлового приміщення кафе-бару, площею 340,9 кв.м., розташованого за вказаною адресою.

Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ скасовано рішення апеляційного суду Одеської області від 21.04.2016 року, яке було підставою для ухвалення рішення, яке переглядається, ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 22.03.2018 року заяву ОСОБА_3 задоволено та скасовано за нововиявленими обставинами заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.08.2016 року, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за участі третіх осіб Одеської міської ради та ОСОБА_5 за об'єднаним позовом Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_3 договору купівлі-продажу недійсним, за участі третьої особи Одеської міської ради - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ректор Одеського національного політехнічного університету ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22.03.2018 року, та ухвалити нове, яким визнати недійсним Договір купівлі-продажу №2559 від 08.04.2013 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на ? частину нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: проспект Шевченка, ? в м.Одесі; визнати недійсним Договір купівлі-продажу № 1725 від 13.03.2013 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на ? частину нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення і відмовляючи у задоволенні позовних вимог Одеського національного політехнічного університету, районний суд виходив з того, що, оскільки підставою для звернення Одеського національного політехнічного університету до суду було рішення апеляційного суду Одеської області від 16.12.2011 року, яким право власності відповідачів на спірне приміщення було скасовано, ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ було скасовано, то й відсутні підстави для задоволення заявлених вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

З таким висновком районного суду повністю погоджується апеляційний суд, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено наступне.

17.12.2010 року між ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення кафе-бару, площею 340,9 кв.м., АДРЕСА_1.

13.03.2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу № 1725 на 1/2 частину нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого адресою: АДРЕСА_1, вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом міста Одеси Іллічовою Н.А.

08.04.2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу № № 2559 на 1/2 частину нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого адресою: АДРЕСА_1, вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом міста Одеси Іллічовою Н.А.

Проте, право власності на вказане приміщення у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виникло на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2011 року, яким позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі, зокрема, визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення кафе-бару, площею 340,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно за кожним.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 21 квітня 2016 року це рішення суду скасоване й постановлено нове, яким у задоволенні вказаного позову відмовлено у повному обсязі, з тих підстав, що заявлені позивачами вимоги до відповідача стосовно спірного майна спростовуються наявністю у спірного майна іншого власника територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.

У свою чергу, Одеський національний політехнічний університет 25 грудня 2014 року звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Одеська міська рада, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Також, 25 грудня 2014 року Одеський національний політехнічний університет звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Одеська міська рада, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16 червня 2015 року задоволено клопотання відповідача, та об'єднано в одне провадження позов за цивільною справою №522/25151/14-ц Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за участі третіх осіб - Одеської міської ради, ОСОБА_5, з іншим позовом за цивільною справою №522/25153/14-цОдеського національного політехнічного університету до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за участі третіх осіб - Одеської міської ради, що перебувало у провадженні Приморського районного суду міста Одеси. Присвоєно об'єднаній справі єдиний обліково-статистичний номер №522/25151/14-ц.

Свої вимоги Одеський національний політехнічний університет обґрунтував тим, щорішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі. Визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_5 право власності по 1/2 частині нежитлового приміщення кафе-бару, площею 340,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно за кожним.

Пізніше рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 21 квітня 2016 року це рішення суду скасоване й постановлено нове, яким у задоволенні вказаного позову відмовлено у повному обсязі, з тих підстав, що заявлені позивачами вимоги до відповідача стосовно спірного майна спростовуються наявністю у спірного майна іншого власника територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2016 року позов Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за участі третіх осіб Одеської міської ради та ОСОБА_5, за об'єднаним позовом Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за участі третіх осіб - Одеської міської ради, задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 13.03.2013 року 1/2 частини нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого адресою: АДРЕСА_1, вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом міста Одеси Іллічовою Н.А., зареєстрований в реєстрі за № 1725.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 08.0.2013 року 1/2 частини нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого адресою: АДРЕСА_1, вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом міста Одеси Іллічовою Н.А., зареєстрований в реєстрі за № 2559.

21 жовтня 2016 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_11 звернувся із заявою про перегляд вказаного заочного рішення суду.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 25 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

25 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2016 року, просив його скасувати, та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за участі третіх осіб - Одеської міської ради та ОСОБА_5, за об'єднаним позовом Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за участі третьої особи - Одеської міської ради, - відмовити в повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилено. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2016 року - залишено без змін.

Як вбачається із матеріалів справи, на час винесення Приморським районним судом м. Одеси заочного рішення від 10 серпня 2016 року, з посиланням на рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 квітня 2016 року, у районного суду були усі підстави для висновку, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5, набувши за скасованим рішенням суду право власності на спірні частини приміщення, продали їх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно, не маючи на те правових підстав. Рішення суду, на підставі якого ОСОБА_7 та ОСОБА_5 отримали у власність спірне нерухоме майно, що є предметом оспорюваних договорів, на день винесення заочного рішення по справі було скасоване, правові підстави, відповідно до яких відповідачі набули право відчужувати спірні об'єкти нерухомості, припинили існування та відпали так як були скасовані.

Проте, 05 квітня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ згадане рішення апеляційного суду Одеської області від 21.04.2016 року по справі №2/1522/12437/11 було скасовано та направлено справу до апеляційного суду Одеської області для вирішення питання про можливість продовження апеляційного розгляду.

15 серпня 2017 року ухвалою апеляційного суду Одеської області закрито провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2011 року по цивільній справі за позовомОСОБА_7 та ОСОБА_5 до ОСОБА_9 про визнання права власності на нерухоме майно.

Таким чином, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16.12.2011 року у справі №2/1522/12437/11, яким за ОСОБА_7 та ОСОБА_5 визнано право власності на ? частину нежитлового приміщення кафе-бару, площею 340,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відповідно за кожним, - є чинним та остаточним у справі.

06.09.2017 року ОСОБА_3, посилаючись на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05 квітня 2017 року по справі №2/1522/12437/11, звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.08.2016 року.

22 березня 2018 року рішенням Приморського районного суду м.Одеси заяву ОСОБА_3 задоволено та скасовано за нововиявленими обставинами заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.08.2016 року, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за участі третіх осіб Одеської міської ради та ОСОБА_5 за об'єднаним позовом Одеського національного політехнічного університету до ОСОБА_3 договору купівлі-продажу недійсним, за участі третьої особи Одеської міської ради - відмовлено.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п.п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як передбачено п.1 ч.1, 2, 4ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно ст.424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Апеляційний суд вважає, що районний суд вірно прийшов до висновку про наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки продавці майна за договорами купівлі-продажу від 13.03.2013 року та 08.04.2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є його власниками і право власності цих осіб грунтується на рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2011 року, яке є чинним, скасування якого було підставою задоволення позову в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу, що має суттєве значення для вирішення спору.

Згідно ч.3, 4ст.429 ЦПК Україниза результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною 2статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

У відповідності до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Дане посилання знайшло підтвердження у п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року №9.

Згідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи, що підставою звернення Одеського національного політехнічного університету до суду було рішення апеляційного суду Одеської області від 16.12.2011 року, відповідно до якого право власності відповідачів на спірне приміщення було скасовано, ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, а отже відсутні підстави для задоволення заявлених вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу, тому апеляційний суд вважає, що районний суд вірно прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, апеляційний суд Одеської області прийшов до висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Одеського національного політехнічного університету - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22.03.2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06 грудня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

Л.А. Гірняк

Т.В. Цюра