Ухвала суду № 78400980, 05.12.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4535/18

2-з/703/22/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ФГ «Черній Михайло Андрійович» про забезпечення позову до ОСОБА_1 про визнання договору припиненим,

встановив:

ФГ «ОСОБА_2А.» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання припиненим договору доручення від 2 жовтня 2018 року, укладеного між ФГ «ОСОБА_2А.» та ОСОБА_1, та визнання недійсною довіреності від цієї ж дати, виданої на підставі цього договору.

Позивач направив також до суду заяву, в якій просив забезпечити цей позов.

В обґрунтування заяви зазначив, що між сторонами було укладено договір доручення, яким ОСОБА_1 зобов’язалась від імені та за рахунок Довірителя представляти та вчиняти юридичні дії у державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та в будь-яких інших без виключення особах на території України, які відповідно до законодавства мають право проводити реєстраційні дії та вносити будь-які дії до ЄДР з питань, пов’язаних із вчиненням державним реєстратором будь-яких реєстраційних дій щодо Довірителя.

Для виконання цих повноважень позивач на ім’я відповідача 2 жовтня 2018 року видав довіреність.

Фермерське господарство відмовилось від договору доручення та направило на адресу ОСОБА_1 листа з вимогою не вчиняти будь-яких дій від імені господарства.

Однак, у листі від 3 грудня 2018 року відповідач не погодилась з припиненням договору доручення та повідомила про свій намір вчиняти всі дії відповідно до договору доручення.

Оскільки відповідач може використати довіреність всупереч інтересам позивача, з метою забезпечення позову фермерське господарство просило:

- заборонити усім державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким іншим без виключення суб’єктам, які відповідно до законодавства мають право проводити реєстраційні дії та вносити будь-які записи, відомості до ЄДР та території Харківської області та України в цілому виключати раніше внесені записи до відомостей ЄДР щодо ФГ «ОСОБА_2А.» та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів та вносити будь-які записи до відомостей ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо цього фермерського господарства;

- заборонити держателю ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснювати технічне втручання у відомості, що містяться в цьому реєстрі щодо ФГ «ОСОБА_2А.»;

- заборонити будь-яким державним органам (окрім судів), до компетенції яких відноситься розгляд заяв та скарг у сфері державної реєстрації, виносити висновки (рішення) щодо зміни будь-яких без виключення відомостей, що містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ФГ «ОСОБА_2А.»;

- заборонити Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України виносити висновки (рішення) щодо зміни будь-яких без виключення відомостей, що містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ФГ «ОСОБА_2А.».

Згідно з ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи та заяви суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.

Пунктом 4 пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У своїх позовних вимогах позивач просить визнати припиненим договір доручення та визнати недійсним довіреність

Однак, позивачем не наведено належних аргументів та не надано доказів щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду за цими вимогами.

Зазначені позивачем обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовують необхідності в застосуванні такого заходу забезпечення позову, як просить позивач, оскільки позовні вимоги пов’язані з визнанням припинення договору доручення та визнання недійсною довіреності, а у разі задоволення таких позовних вимог, навіть якщо не буде вжито заходів забезпечення позову, рішення суду може бути виконане. Відтак, відсутня реальна загроза, яка може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд також зазначає, що у відповідності з ч. 1, 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Заявлені позивачем заходи забезпечення позову стосуються невизначеного кола осіб, що фактично унеможливлює виконання ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст. 151, 153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити ФГ «Черній Михайло Андрійович» в задоволенні заяви про забезпечення позову до ОСОБА_1 про визнання договору припиненим.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : В.О. Прилуцький