Рішення № 78400887, 14.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18971/17

Провадження № 2-а/522/823/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( м. Одеса, вул. Канатна, 83)про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який був уточнений, до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1, з 01.04.2012 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, який не відповідає розміру забезпечення зазначеному в довідці Одеського обласного військового комісаріату від 23 травня 2012 року за вих. №7952 року та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 , з 01.04.2012 року, перерахунок пенсії із врахуванням всіх видів грошового забезпечення, визначених наданою Одеським обласним військовим комісаріатом , 23 травня 2012 року за вих. № 7952, а саме: посадового окладу (1250, 00грн.) , окладу за військове звання (130, 00 грн.), відсоткової надбавки за вислугу років (552, 00грн.), надбавки за виконання особливо важливих завдань (996, 00грн.), надбавки за роботу , що передбачає доступ до державної таємниці (187,00 грн.), премії (1125, 00 грн.), зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася унаслідок проведеного перерахунку, за весь період перерахунку по день його фактичного проведення.

До судового засідання сторони не з’явились, представники позивача подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, надав відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін приходить до думки про доцільність задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_1 у серпні 2017 року , з листа Одеського обласного військового комісаріату від 11.08.2017 року за вих № 5512 дізнався, що Одеським обласним військовим комісаріатом , 23.05.2012 року за вих. № 7952, було надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення на ім’я позивача.

Із змісту цієї довідки стало відомо, що, відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 року № 355, грошове забезпечення за нормами чинними на 01.04.2012 року (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам , які проходять військову службу) за посадою викладача ОДВАКУ, яку позивач обіймав на день звільнення зі служби, становить 4210,50 грн., в тому числі посадовий оклад (1250, 00грн.) , оклад за військове звання (130, 00 грн.), 40 % надбавки за вислугу років (552, 00грн.), надбавка за виконання особливо важливих завдань 50 % (996, 00грн.), надбавка за роботу , що передбачає доступ до державної таємниці 15% (187,00 грн.), премія 90% (1125, 00 грн.).

Виходячи з цього, позивач, у вересні 2017 року , звернувся до ГУПФУ із заявою , якою просив , 3 01.04.2012 року , здійснити йому перерахунок пенсії із врахуванням всіх, визначених наданою Одеським обласним військовим комісаріатом 22.05.2012 року № 7952 довідкою, видів грошового забезпечення , а саме посадового окладу (1250, 00грн.) , окладу за військове звання (130, 00 грн.), відсоткової надбавки за вислугу років (552, 00грн.), надбавки за виконання особливо важливих завдань (996, 00грн.), надбавки за роботу , що передбачає доступ до державної таємниці (187,00 грн.), премії (1125, 00 грн.), зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення , що утворилася унаслідок проведення перерахунку , за весь період перерахунку по день його фактичного проведення.

ГУПФУ , листом № 1096/Л-11 від 25.09.2017 року , відмовило позивачу у перерахунку пенсії на підставі наданої Одеським обласним військовим комісаріатом 23.05.2012 року за вих. № 7952 довідки про розмір грошового забезпечення на тій підставі, що згідно з постановою КМУ від 23.04.2012 року № 355 «…до пенсії нараховувалось підвищення , а не здійснювався перерахунок пенсії у звязку зі зміною грошового забезпечення».

А тому, на думку ГУ ПФУ , позивачу , нібито, пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.

Позивач вважає , що дії ГУПФУ з відмови позивачу , листом № 1096/Л-11 від 25.09.2017 року, у перерахунку пенсії протиправними та просить позов задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України право громадян на соціальний захист гарантує загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , з 01.04.2012 року , пенсію Позивачу повинно бути перераховано з урахуванням підвищення розміру грошового забезпечення, яке сталося за рахунок зміни розміру премії з 10% до 90% від посадового окладу.

ГУПФУ , відмовляючи Позивачу у проведенні перерахунку пенсії, порушує право Позивача на отримання пенсії в передбаченому чинним законодавством розмірі, так як частиною 3 статті 63 зазначеного Закону, не передбачено того, що перерахунок пенсії провадиться, виключно, за рішенням Кабінету Міністрів України, натомість, ч. 3 ст. 63 Закону, містить посилання на те, що КМУ встановлюється лише порядок проведення перерахунку раніше призначених за законом пенсій.

Порядок проведення перерахунку призначених за Законом пенсі встановлено постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року, згідно п. 2 якої, у разі настання підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям, Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам , які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 Постанови КМУ №45, визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи , зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 ( далі-довідка) та і у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України , що Одеським обласним військовим комісаріатом було зроблено – надано ГУПФУ довідку про грошове забезпечення на ім’я Позивача.

Проте, всупереч положення статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та пункту 4 Постанови КМУ № 45, ГУПФУ не провело Позивачу перерахунок пенсії.

Отже, відмовляючи у перерахунку пенсії позивачу, відповідач порушив зазначені соціальні права і свободи позивача, а тому суд задовольняє позовні вимоги.

Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За загальною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Будченко проти України», «Федоренко проти України» та інші), яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, на підставі ст.1 Першого протоколу до зазначеної Конвенції підлягають захисту певні «законні (виправдані) очікування» громадян щодо отримання можливості ефективного використання права власності. Так, встановлена законом система виплат (зокрема, пенсійних) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

Враховуючи вищезазначене, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.2-14,19-20,72-77,90,139, ч. 4 ст.229,241-246,250 КАС України, ст.ст. 8,22,46,55,95,64,124Конституції України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( м. Одеса, вул. Канатна, 83)про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1, з 01.04.2012 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, який не відповідає розміру забезпечення зазначеному в довідці Одеського обласного військового комісаріату від 23 травня 2012 року за вих. №7952 року та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 , з 01.04.2012 року, перерахунок пенсії із врахуванням всіх видів грошового забезпечення, визначених наданою Одеським обласним військовим комісаріатом , 23 травня 2012 року за вих. № 7952, а саме: посадового окладу (1250, 00грн.) , окладу за військове звання (130, 00 грн.), відсоткової надбавки за вислугу років (552, 00грн.), надбавки за виконання особливо важливих завдань (996, 00грн.), надбавки за роботу , що передбачає доступ до державної таємниці (187,00 грн.), премії (1125, 00 грн.), зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася унаслідок проведеного перерахунку, за весь період перерахунку по день його фактичного проведення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя:

14.11.18