Рішення № 78400883, 03.12.2018, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2065/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.18 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Бошков І.Д.

за участю: секретаря – Занфір О.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в місті Рені цивільну справу за позовною заявою Одеського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ МВС України, звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат за період навчання у розмірі 25 919,82 грн.

Свої вимоги представник позивача мотивував тим, що відповідач ОСОБА_1, відповідно до вимог Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію», з 15.08.2012 до 15.12.2014 навчався в Одеському державному університеті внутрішніх справ, до якого був зарахований на підставі наказу №82 о/с від 15.08.2012 року.

03.09.2012 року між Одеським державним університетом внутрішніх справ (далі – Виконавець) в особі ректора генерал-майора міліції ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту, з одного боку, Головне управління МВС України в Одеській області (далі – замовник) в особі начальника генерал – майора міліції ОСОБА_3, який діє на підставі Положення, з другого боку, та громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – Особа), з третього боку, укладено договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ.

Згідно з п.2.1. Договору, Університет зобов’язаний забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з начальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України, працевлаштування випускника (згідно з персональним розподілом) після закінчення повного курсу навчання та одержання відповідної кваліфікації. Особа, яка навчається, в свою чергу, згідно з п.2.3 даного Договору, зобов’язана виконувати в повному обсязі навчальну програму відповідної фахової спрямованості та освітньо-кваліфікаційного рівня, сумлінно ставитися до навчання, оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками, сучасними методами роботи з обраної спеціальності, не допускати порушень службової та навчальної дисципліни, складати іспити, заліки, проходити практику та стажування, передбачені навчальними планами і програмами, виконувати навчально-методичні вимоги науково-педагогічного складу, виконувати правила внутрішнього розпорядку університету, дотримуватися вимог законодавства України та нормативно-правових актів з питань проходження служби в ОВС.

Наказом Одеського державного університету внутрішніх справ № 177 о/с від 15.12.2014 р., молодшого сержанта міліції ОСОБА_1, курсанта 3-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів транспортної міліції відраховано з університету та звільнено з органів внутрішніх справ України за власним бажанням, 15 грудня 2014 р., на підставі рапорту молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 від 15.12.2014, висновку службової перевірки від 15.12.2014.

Таким чином, відповідач не виконав умови Договору, а саме п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.6 п.2.3., а також порушив п.3 Договору, в якому передбачені підстави відшкодування витрат на підготовку, а саме дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищих навчальних закладів МВС України, у зв’язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни.

У зв’язку з тим, що відповідач добровільно відмовився відшкодувати витрати, понесені позивачем на його навчання, позивач був вимушений звернутися до суду з зазначеним позовом.

В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх. № 576).

Від відповідача ОСОБА_1 до судового засідання надійшла заява (вх. № 8900), в якій він вказав, що визнає позовні вимоги у повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія послужного списку ОСОБА_1, копія паспорту гр. України на ім’я ОСОБА_1, його РНОКПП, копія заяви від 24.04.2012р., копія зобов’язання від 12.02.2012р., копія ознайомлення ОСОБА_1 з правилами вступу на навчання у 2012 р., від 24.04.2012р., копія договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 03.09.2012р., копія рапорту на звільнення від 15.12.2014р., копія висновку службової перевірки за фактом подання рапорту до керівництва університету курсантом 30го курсу ОСОБА_1 від 15.12.2014р., копія витягу із наказу ОДУВС № 177 о/с від 15.12.2014р., копія розрахунку фактичних витрат, пов’язаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_1 у ОДУВС відповідно до постанови КМ України від 01.03.2007 року № 313 за період 15.08.2012 по 15.12.2014 року, № 347 від 16.12.2014 року, копія адресної довідки від 2012 р., копія довідки № 956 від 18.09.2017р., довіреність та інші документи.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1, відповідно до вимог Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію», з 15.08.2012 до 15.12.2014 навчався в Одеському державному університеті внутрішніх справ, до якого був зарахований на підставі наказу №82 о/с від 15.08.2012 року.

03.09.2012 року між Одеським державним університетом внутрішніх справ (далі – Виконавець) в особі ректора генерал-майора міліції ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту, з одного боку, Головне управління МВС України в Одеській області (далі – замовник) в особі начальника генерал – майора міліції ОСОБА_3, який діє на підставі Положення, з другого боку, та громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – Особа), з третього боку, укладено договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ.

Наказом Одеського державного університету внутрішніх справ № 177 о/с від 15.12.2014 р., молодшого сержанта міліції ОСОБА_1, курсанта 3-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів транспортної міліції відраховано з університету та звільнено з органів внутрішніх справ України за власним бажанням, 15 грудня 2014 р., на підставі рапорту молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 від 15.12.2014, висновку службової перевірки від 15.12.2014.

Таким чином, відповідач не виконав умови Договору, а саме п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.6 п.2.3., а також порушив п.3 Договору, в якому передбачені підстави відшкодування витрат на підготовку, а саме дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищих навчальних закладів МВС України, у зв’язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни.

Відповідно до п. 2 «Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 313, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов’язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Згідно з вищезазначеними нормативно-правовими актами, Наказу МВС від 15.02.2002 № 148 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ МВС та осіб начальницького складу міліції» від 17.11.2001 № 1515, Постанови Кабінету Міністрів України «Про формений одяг працівників міліції» від 14.08.2013 №594, Постанови Кабінету Міністрів від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації», та Наказу від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», на ОСОБА_1 за період з 15.08.2012 по 15.12.2014 рік, МВС України через Університет фактично витрачалися бюджетні кошти.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України», навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України, таким чином, Університет є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ. В статуті Університету, затвердженому наказом МВС України від 15.05.2012 № 429, також зазначається, що Університет діє у складі Міністерства внутрішніх справ України та підпорядковується йому. Університет, як розпорядник бюджетних коштів згідно із нормами бюджетного законодавства, для виконання своїх обов’язків по договору, здійснював фактичні витрати бюджетних коштів з утримання відповідача. Отже, Університет як структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України, у разі невиконання договірних обов’язків, з боку курсантів або молодших фахівців, випускників ВНЗ, має право звернутися до суду для відшкодування бюджетних коштів, які виділялися з державного бюджету і були витрачені на їх утримання.

Так, згідно з вищезазначеними нормативно-правовими актами, наказами МВС від 15.02.2002 № 148 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України», від 17.11.2001 № 1515 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ МВС та осіб начальницького складу міліції», постановами Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 594 «Про формений одяг працівників міліції», від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації», «Порядку розрахунку витрат , пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, на курсанта ОСОБА_1 з 15.08.2012 по 15.12.2014 роки, фактично, згідно наданого розрахунку, витрачалися бюджетні кошти в розмірі 25 919, 82 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 ЦК України зазначає, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виходячи з вищенаведеного, відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про міліцію», (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

У зв’язку із тим, що відповідач добровільно відмовився відшкодувати витрати, понесені Університетом на його навчання, позивач був вимушений звернутися до суду із позовом. Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 25919,82 грн., є правомірними і законними, виходять із договірних зобов’язань.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1600 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 261, 530, 629 ЦК України, Указом Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» № 77/96 від 23.01.1996 року, «Порядком відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007 року, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Одеського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на рахунок Одеського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України (розрахунковий рахунок 31254233100570, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 08571570) витрати на навчання в сумі 25 919 (двадцять п’ять тисяч дев’ятсот дев’ятнадцять) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на рахунок Одеського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України (розрахунковий рахунок 31254233100570, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 08571570) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.Д. Бошков