Постанова № 78400281, 21.11.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2151/17

провадження №2-а/504/41/81

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.11.2018смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Доброва П.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними дії і бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року до Комінтернівського районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними дії і бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить визнати протиправними дії і бездіяльність Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо розгляду її заяви від 10.11.2016 року (вхідний №Б-27/7-1105 від 15.11.2016 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,02га та зобов'язати Крижанівську сільську раду оформити рішення за вказаною заявою.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 10.11.2016 року позивачкою на адресу відповідача було відправлено заяву про передачу їй безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,02га та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області. Земельна ділянка, яку позивачка бажає отримати безоплатно у власність, розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, АДРЕСА_1 та з західної сторони межує з земельною ділянкою під кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, АДРЕСА_1.

11.01.2017 року ОСОБА_1 отримала поштою відповідь на заяву, згідно якої її заява та проект рішення «Про надання громадянці України ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: Одеська область, Лиманський район, АДРЕСА_1» були розглянуті на засіданні 15 сесії 7 скликання Крижанівської сільської ради від 07.12.2016 року, однак, після розгляду поданих документів вищезазначений проект рішення за результатами голосування депутатським корпусом не підтримано та рішення не прийнято.

03.02.2017 року позивачка поштою відправила інформаційний запит до Крижанівської сільської ради з проханням направити на її адресу копію заяви позивачки з вхідним номером, яка надійшла до Крижанівської сільської ради15.11.2016 року та копію рішення Крижанівської сільської ради за результатом розгляду її заяви. 24.02.2017 року на адресу позивачки надійшла відповідь із проектом рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: Одеська область, Лиманський район, АДРЕСА_1, який не був завірений належним чином.

03.04.2017 року позивачка поштою відправила інформаційний запит на адресу Крижанівської сільської ради з проханням оформити рішення за вказаною вище заявою та надіслати його копію, а також на дати копію протоколу поіменного голосування депутатів Крижанівської сільської ради за результатами розгляду її зави, відповідь на запит позивачка не отримала, однак, по телефону їй було надано відповідь, що відповідь на її запитання вже було надано в листі на попередній лист.

Згідно з доводами позивачки, спірна земельна ділянка розташована в межах населеного пункту с. Ліски Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області та відповідно до Генерального плану с. Ліски призначена до індивідуального житлового будинку, не перебуває у приватній чи державній власності та є комунальною власністю. Таким чином, позивачка вважає, що має всі права для безоплатної приватизації вказаної земельної ділянки, однак у зв'язку із тим, що Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області своєю бездіяльністю порушила права позивачка, ОСОБА_1 була змушена звернутися до суду за їх захистом.

Відповідачем письмові заперечення на адміністративний позов надано не було.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку щодо можливості перейти до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

15.12.2017року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Адміністративні справи, в якій однією із сторін є орган або посадова особа місцевого самоврядування, підсудні місцевим судам, справи, щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом за вибором позивача.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В обґрунтування звернення з позовом до адміністративного суду позивач посилався на норми Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами ст. 7 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. КАС України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії їй бездіяльності Конституцією чи іншими законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України при здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.

Згідно статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ст. 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як член територіальної громади м. Одеси, позивачка має право на забезпечення дотримання своїх законних прав та інтересів. Гарантування таких прав та інтересів покладено на органи місцевого самоврядування, що представляють інтереси територіальних громад, а отже і інтереси як всього населення відповідної територіальної одиниці, так і інтереси кожного громадянина, що входить до їх складу.

Як громадянка, позивачка має право вимагати від органів місцевого самоврядування ефективно здійснювати свою діяльність та виконувати всі покладені на них чинним законодавством завдання.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах народовладдя, законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 листом від 10.11.2011 року надала на адресу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області клопотання про передачу позивачці безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,02 га та відповідно надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області. Зазначена земельна ділянка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, АДРЕСА_1 та з західної сторони межує з земельною ділянкою під кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, АДРЕСА_1 Зазначене клопотання було отримано Крижанівською сільською радою 15.11.2016 року за вхідним номером Б-27/7-1105.

Відповідно до листа Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 20.12.2016 року №02-13/2027 про надання відповіді на заяву від 15.11.2016 року позивачку було повідомлено про те, що її заяви та додані до заяв документи розглянуті на засіданні 15 сесії 7 скликання Крижанівської сільської ради від 07.12.2016 року, однак, після розгляду поданих документів вищезазначений проект рішення за результатами голосування депутатським корпусом не підтримано та рішення не прийнято.

Згідно інформаційного запиту від 03.02.2017 року на адресу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_1 просить надати інформацію щодо копії її заяви з вхідним номером, яка надійшла до Крижанівської сільської ради 15.11.2016 року, копію рішення Крижанівської сільської ради про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок №№31,33,35 по АДРЕСА_1 Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), копії рішень Крижанівської сільської ради про передачу у власність земельних ділянок №№31,33,35 по АДРЕСА_1 Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до листа № 02-13/196 від 16.02.2017 року Крижанівська сільська рада у відповідь на запит ОСОБА_1, який надійшов на адресу Крижанівської сільської ради 10.02.2017 року за вх. №02-11/120, надала копію заяви з вхідним номером Б-27/7-1105 від 15.11.2016 року, повідомили про розгляд заяви ОСОБА_1 на засіданні 15 сесії 7 скликання Крижанівської сільської ради від 07.12.2016 року, однак, після розгляду поданих документів вищезазначений проект рішення за результатами голосування депутатським корпусом не підтримано та рішення не прийнято, а також позивачку було повідомлено, що рішення Крижанівської сільської ради про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок №№31,33, 35 по АДРЕСА_1 та рішення Кижанівської сільської ради про передачу земельних ділянок у власність №№31,33, 35 по АДРЕСА_1 в архівах Крижаівської сільської ради відсутні, у зв'язку з тим, що протоколи сесій передані до архівного відділу Лиманської районної державної адміністрації. До вказаного листа був наданий проект рішення 5 сесії 7 скликання Крижанівської сільської ради.

Згідно інформаційного запиту від 03.04.2017 року направленому на адресу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, ОСОБА_1 просила надати інформацію щодо копії рішення Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області за результатами розгляду її заяви, яка надійшла до Крижанівської сільської ради 15.11.2016 року з проханням надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,02 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка0 та території с. Ліски Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області та надати копію протоколу поіменного голосування депутатів Крижанівської сільської ради за результатами вказаної вище заяви.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»,розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19цього Закону.

Частиною другої даної статті передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відповідно до п. 31 ч.1ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування вУкраїні»,міським радам надані виключні повноваження прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, земель яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Згідно ст. 33 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організаціями і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Відповідно до ч. 5.ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що виконавчий комітет Крижанівської сільської ради є розпорядником запитуваної ОСОБА_1 інформації, а саме - інформації про надання копій рішень Крижанівської сільської ради про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок №№31,33, 35 по АДРЕСА_1 та рішення Кижанівської сільської ради про передачу земельних ділянок у власність №№31,33, 35 по АДРЕСА_1 в архівах Крижаівської сільської ради відсутні, у зв'язку з тим, що протоколи сесій передані до архівного відділу Лиманської районної державної адміністрації. До вказаного листа був наданий проект рішення 5 сесії 7 скликання Крижанівської сільської ради, а тому у відповідача відсутні правові підстави, передбачені статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», для відмови у задоволенні запиту про надання такої інформації.

З відповіді на запит вбачається, що відповідач відмовив позивачу в наданні інформації на запит, в зв'язку з тим, що протоколи сесій передані до архівного відділу Лиманської районної державної адміністрації.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що із наданої виконавчим комітетом Крижаівської сільської ради відповіді, не вбачається надання повної інформації, яка стосувалася б та в повному обсязі охоплювалась площиною запитуваної інформації такого запиту із роз'ясненням наявності чи відсутності сформованих відповідних земельних ділянок.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст.ст. 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями ч. 7 ст.118 земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області листом від 20.12.2016 року №02-13/2027 відмовлено позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі того, після розгляду поданих документів проект рішення за результатами проведеного голосування депутатським корпусом не підтримано та рішення не прийнято.

Таким чином, наведена підстава відмови не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України. До того ж у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними зміни до Земельного кодексу України не вносились, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що відмова Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі того, що після розгляду поданих документів проект рішення за результатами проведеного голосування депутатським корпусом не підтримано та рішення не прийнято, є неправомірною та такою, що не відповідає статті 118 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Отже, відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області має прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти мотивоване рішення про відмову із чітким визначенням однієї з підстав, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенц ії та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Також, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «HasanandChaush v. Bulgaria» № 30985/96).

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 20, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 5 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 5.ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 2, 5, 7, 5-9, 19, 72, 77, 139, 241-246, 255, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними дії і бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.11.2016 року (вхідний №Б-27/7-1105 від 15.11.2016 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,02 га, протиправними.

Зобов'язати Крижанівську сільську раду Лиманського району Одеської повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.11.2016 року (вхідний №Б-27/7-1105 від 15.11.2016 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,02 га з оформленням рішення з наданням обґрунтованої відповіді.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області 04.04.2011 року, 647 (шістсот сорок сім) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.В. Добров