Ухвала суду № 78399428, 04.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/18930/18

Провадження № 1-кс/520/7592/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Савельєва Ю.В., слідчого Михайлюкової О.Ю., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, болгарина, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, ФОП, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вступили в злочинну змову, направлену на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підробили правовстановлюючі документи на неіснуючі нежитлові приміщення №14/1 та №15/1, розташовані у м.Одесі по провулку Віце-Адмірала Жукова, 17/19 а саме: акт прийому-передачі нежитлового приміщення №14/1 від 29.04.2009 між ТОВ «ПівденбудІнвест» та ОСОБА_5, договір про пайову участь №14/1 від 18.04.2007 між ТОВ «ПівденбудІнвест» та ОСОБА_5, довідку про сплату інвестицій видану ТОВ «ПівденбудІнвест», технічний паспорт нежитлового приміщення №14/1 по провулку Віце-Адмірала Жукова,17/19 у м.Одесі, акт прийому-передачі нежитлового приміщення №15/1 від 29.04.2009 між ТОВ «ПівденбудІнвест» та ОСОБА_5, договір про пайову участь №15/1 від 18.04.2007 між ТОВ «ПівденбудІнвест» та ОСОБА_5, довідку про сплату інвестицій видану ТОВ «ПівденбудІнвест», технічний паспорт нежитлового приміщення №15/1 по провулку Віце-Адмірала Жукова,17/19 у м.Одесі, які передали державному реєстратору Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_6, з метою реєстрації права власності.

Державний реєстратор Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_6, будучи введена в оману, на підставі підроблених ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вищевказаних документів, 28.02.2018 зареєструвала право власності на нежитлове приміщення №14/1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 34130197 від 03.03.2017) та нежитлове приміщення №15/1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 34131129 від 03.03.2017), які розташовані у м.Одесі по провулку Віце-Адмірала Жукова, 17/19 за ОСОБА_5

В подальшому, ОСОБА_2, переслідуючи корисливі мотиви, вибрав об’єктом свого злочинного посягання потерпілого ОСОБА_7, якому надав для огляду приміщення №14 та №15, розташовані у м.Одесі по провулку Віце-Адмірала Жукова, 17/19, видавши їх за приміщення №14/1 та №15/1, тим самим ввівши останнього в оману.

В свою чергу, ОСОБА_7, будучи введений в оману ОСОБА_2 та ОСОБА_5, надав свою згоду на придбання нежитлових приміщень №14/1 та №15/1, розташованих у м.Одесі по провулку Віце-Адмірала Жукова, 17/19.

Приблизно о 14.00 год.31.03.2018 (точний час в ході досудового розслідування невстановлений) ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні офісу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, що розташований за адресою: місто Одеса, вулиця Святослава Ріхтера, будинок 148/1, діючи умисно, з корисливих намірів, за спільною змовою з ОСОБА_2, під приводом реалізації нежитлових приміщень, розташованих за адресою: місто Одеса, провулок Віце-Адмірала Жукова, будинок 17/19 приміщення № 14/1 та приміщення № 15/1, які фактично останньому не належали, шляхом обману заволодів грошовими коштами у розмірі 180 000 доларів США, які належать потерпілому ОСОБА_7, що в еквіваленті на національну валюту на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме станом на 31.03.2018, за даними Національного банку України, становить 4 777 200 гривень.

Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 із грошовими коштами з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись в подальшому грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинили майнову шкоду потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 4 777 200 гривень, що є особливо великим розміром та більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_5 та ОСОБА_2 орган досудового розслідування кваліфікує за ч. 4 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що наявні ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов’язані із заволодінням чужого майна шляхом обману, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме викриттю повної схеми шахрайських дій та інших осіб причетних до заволодіння чужого майна шляхом обману.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що підозра необґрунтована, ризики не існують, підозрюваний від слідства не переховується, має хвору дружину, утримує сім’ю, працює. Також долучив в судовому засіданні характеризуючи матеріали.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що ніякого кримінального правопорушення він не скоював, грошові кошти від ОСОБА_5 не отримував, вважає, що підозра відносно нього необґрунтована, відсутні підстави для обрання йому запобіжного заходу. Також зазначив, що його дружна хворіє, перебуває в лікарні та на його утриманні знаходяться неповнолітні діти.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Згідно ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і повинно містити, зокрема, виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.Слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Так, в клопотанні сторона обвинувачення зазначає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9, протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_9, матеріалами тимчасового доступу до документів, які знаходились у приватного нотаріуса ОСОБА_8, а саме: договором купівлі-продажу від 31.03.2018, заявою ОСОБА_10, та інше; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5, протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Проте, до клопотання були долучені протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 25.07.2018 року, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 13.09.2018 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 19.09.2018 року, розписка ОСОБА_10, розписка ОСОБА_2, договір купівлі-продажу від 31.03.2018 року. Інші матеріали, на які посилається сторона обвинувачення, долучено не було.

Крім того, в судовому засіданні під час розгляду клопотанняпро застосування запобіжного заходу, стороною обвинувачення були також надані протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення для огляду, та протокол проведення слідчого експерименту від 26.09.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 для долучення до матеріалів клопотання, в порушення вимог ч. 2 ст. 184 КПК України, оскільки не було надано попередньо для ознайомлення підозрюваному та захиснику.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчим суддею було встановлено, що долучені до матеріалів клопотання та надані в судовому засіданні докази не доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Прокурор в судовому засіданні не довів наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

Ч. 2 ст.194 КПК України є імперативною нормою і чітко регламентує що слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосування запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України

Так, з протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 25.07.2018 року, який долучений до матеріалів клопотання, не вбачається, що саме ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами, в протоколі потерпілий лише вказує про те, що ОСОБА_2 супроводжував угоду, представляючи ОСОБА_5 як власника приміщень. Також в своєму допиті потерпілий вказує на те, що грошові кошти він передавав саме ОСОБА_5.

Крім того, до клопотання сторона обвинувачення долучає протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 13.09.2018 року та протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 19.09.2018 року, які, відповідно до клопотання, взагалі не віднесені стороною обвинувачення до доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_2. Крім того протокол допиту свідка ОСОБА_11 через погану ксерокопію, неможливо прочитати та належним чином надати оцінку, а відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_12, ОСОБА_2 залишав пакети з документами у неї в квартирі, проте з протоколу не вбачається, які саме документи залишав ОСОБА_2 та яке вони мають відношення до кримінального провадження.

Долучений до матеріалів клопотання договір купівлі продажу від 31.03.2018 року, був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що також не підтверджує відношення ОСОБА_2 до даної угоди.

До матеріалів клопотання долучені розписки ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Відповідно до розписки ОСОБА_2, останній зобов’язувався вирішити питання реєстрації договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_5, а ОСОБА_5, відповідно до розписки, отримав грошові кошти від потерпілого.

Щодо наданих в судовому засіданні стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя зазначає, що в протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення потерпілий вказує на невідомих осіб, тому не вбачається що саме ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення. В протоколі проведення слідчого експерименту вказано, що слідчий експеримент проводився тільки за участю підозрюваного ОСОБА_5, який вказав, що передав грошові кошти ОСОБА_2, жодних інших доказів передачі грошових коштів ОСОБА_2 слідчому судді надано не було, що також не підтверджує обґрунтованість підозри у вчинені ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Також слідчому судді не було надано протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5, тобто слідчий суддя позбавлений можливості перевірити його пояснення.

Крім того, відповідно до клопотання про застосування запобіжного заходу та повідомлення про підозру, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підробили правовстановлюючі документи на неіснуючі нежитлові приміщення, при цьому кримінальне правопорушення кваліфіковане тільки за ч. 4 ст. 190 КК України, тобто фактичні обставини викладені в клопотанні не відповідають правовій кваліфікації кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання про те, що слідчим та прокурором не надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри стосовно підозрюваного ОСОБА_2, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, посилання в клопотанні про причетність ОСОБА_2 до вчинення правопорушення, не підтверджується жодним доказом, тому клопотання сторони обвинувачення не підлягає задоволенню, у зв’язку з відсутністю підстав для застосування запобіжного заходу.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 177,178, 183, 184, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.