Рішення № 78399272, 04.12.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7259/18

Провадження № 2/643/4231/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Погасій О.Ф.,

за участю секретаря – Петрової О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду 06 червня 2018 року надійшла позовна заява КП «Харківводоканал» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 9100 грн. 43 коп.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачі зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються позивачем, за абонентським особовим рахунком № 193790. Відповідачі не сплачують у повному обсязі за надані позивачем послуги, що призвело до утворення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.09.2013 р. по 31.03.2018 р. у розмірі 3760 грн. 13 коп. та за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.09.2013 р. по 31.03.2018 р. у розмірі 3844 грн. 28 коп. Крім того, позивач просить також стягнути з відповідачів суму індексу інфляції за час прострочення у розмірі 1224 грн. 53 коп. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 271 грн. 49 коп.

03.08.2018 р. відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати позовну давність до цих правовідносин та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що в межах трирічного строку позовної давності оплата за надані позивачем послуги проведена у повному обсязі (а.с.40).

Відповідач ОСОБА_2 подав також заяву про застосування позовної давності (а.с.51).

20.08.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі (а.с.62-63).

03.10.2018 року відповідач ОСОБА_2 подав письмові заперечення, в яких зазначає, що факт відсутності заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення підтверджується наданими ним квитанціями за період з 01.05.2015 року по 30.06.2018 року, та позивач на свій власний розсуд не може змінювати призначення платежів, отриманих від відповідача за надані послуги за цей період. Відповідач зазначає, що зобов’язання відповідача були припинені виконанням, проведеним належним чином (а.с.93).

31.10.2018 року представником позивача надані до суду письмові пояснення, в яких представник позивача зазначає, що відсутність договору про надання послуг не свідчить про відсутність у відповідачів заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, позивачем були виконані всі вимоги законодавства в частині укладання договору, а відповідачами не вчинено жодних заходів, спрямованих на укладання договору, при цьому відповідачі безпосередньо користуються наданими послугами (а.с.79-80).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві та письмових поясненнях, зазначивши, що оплата наперед за комунальні послуги чинним законодавством не передбачена, та при надходженні оплати за надані послуги водопостачання та водовідведення у більшому, ніж нараховано, розмірі, залишок сплаченої суми вносився позивачем в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях проти позову, зазначивши, що за останні три роки, в межах строку позовної давності, відсутня заборгованість за надані позивачем послуги водопостачання та водовідведення у зв’язку зі сплатою, що підтверджується наданими ним копіями квитанцій.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Їх неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім’ї та прописку та відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області(а.с.3,30-32).

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальна послуга з постачання холодної води та водовідведення є централізованою.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі.

Відповідно до положень ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов’язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Обов’язок споживачів своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, передбачений також статтею 68 ЖК України.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надані розрахунки заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, які надавались на адресу: АДРЕСА_1, згідно яких заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.09.2013 р. по 31.03.2018 р. становить 3760 грн. 13 коп., та за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.09.2013 р. по 31.03.2018 р. становить 3844 грн. 28 коп. (а.с.4-9, 68-75, 83-92).

Відповідно до ст. 257 Цивільного Кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у прозові.

Відповідач ОСОБА_2 заявив про застосування позовної давності до цих правовідносин, про що надав відповідну заяву.

Таким чином, суд за заявою відповідача застосовує позовну давність до цих правовідносин, та вирішує питання щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01.06.2015 року по 31.03.2018 року.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановляє наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження своїх заперечень проти позову відповідачем надані до суду копії квитанцій про сплату за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с.44-50а).

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлено наступне.

За період з 01.06.2015 р. по 31.03.2018 року позивачем нараховано: за надані послуги з централізованого водопостачання 5780 грн. 83 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення – 4334 грн. 23 коп.

Відповідачами за цей період сплачено за надані послуги з централізованого водопостачання 6391 грн. 79 коп.: 500,00 грн. за червень 2015 р., 500,00 грн. за липень 2015 р., 500,00 грн. за вересень 2015 р., 800,00 грн. за січень 2016 р.; 500,00 грн. за березень 2016 р.; 169,86 грн. за жовтень 2016 р.; 159,48 грн. за грудень 2016 р.; 220,00 грн. за січень 2017 р.; 250,00 грн. за лютий 2017 р.; 350,00 грн. за березень 2017 р.; 260,00 грн. за квітень 2017 р.; 180,39 грн. за травень 2017 р.; 180,39 грн. за червень 2017 р.; 295,00 грн. за липень 2017 р.; 186,60 грн. за серпень 2017 р.; 192,45 грн. за вересень 2017 р.; 192,45 грн. за жовтень 2017 р.; 192,33 грн. за листопад 2017 р.; 190,71 грн. за грудень 2017 р.; 190,71 грн. за січень 2018 р.; 190,71 грн. за лютий 2018 р.; 190,71 грн. за березень 2018 р. (а.с.44-50а).

Таким чином, у відповідачів наявна переплата за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.06.2015 р. по 31.03.2018 р. у розмірі 610 грн. 96 коп. (6391,79 - 5780,83).

За надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.06.2015 р. по 31.03.2018 року відповідачами сплачено 1718 грн. 89 коп.: 124,14 грн. за жовтень 2016 р.; 109,56 грн. за грудень 2016 р.; 139,90 грн. за травень 2017 р.; 139,90 грн. за червень 2017 р.; 129,58 грн. за серпень 2017 р.; 154,72 грн. за вересень 2017 р.; 154,72 грн. за жовтень 2017 р.; 154,61 грн. за листопад 2017 р.; 152,94 грн. за грудень 2017 р.; 152,94 грн. за січень 2018 р.; 152,94 грн. за лютий 2018 р.; 152,94 грн. за березень 2018 р. (а.с.44-50а).

Таким чином, у відповідачів наявна заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.06.2015 р. по 31.03.2018 р. у розмірі 2615 грн. 34 коп. (4334,23 – 1718,89).

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на корись другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення обґрунтована та підлягає задоволенню, у розмірі 2615 грн. 34 коп., що відповідає фактичній сумі заборгованості за період з 01.06.2015 р. по 31.03.2018 р.

Вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.06.2015 р. по 31.03.2018 р. не підлягає задоволенню, оскільки така заборгованість відсутня.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за послуги водопостачання за період з 01.04.2015 р. по 31.03.2018 р. становить 2484 грн. 88 коп.; сума індексу інфляції за цей період – 652 грн. 99 коп., та трьох відсотків річних – 145 грн. 91 коп.

Оскільки розрахунок суми індексу інфляції та трьох відсотків річних виконаний позивачем з суми заборгованості, яка не відповідає дійсності, а інших належних і достовірних доказів на підтвердження розміру суми індексу інфляції та трьох відсотків річних позивачем не надано, суд відмовляє у стягненні цих сум.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. (а.с.29).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягує на користь позивача з відповідачів суму судового збору у розмірі 506 грн. 40 коп., в рівних частках, по 168 грн. 80 коп., з кожного.

Керуючись ст. ст. 64, 68 ЖК України, ст. ст. 5,7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 267, 526, 610, 625 ЦК України; ст.ст.4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 128-131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-266, 268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов комунального підприємства«Харківводоканал» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_3, зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь комунального підприємства «Харківводоканал», юридична адреса: 61013 м. Харків, вул. Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 03361715, р/р НОМЕР_4 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.06.2015 р. по 31.03.2018 р. у розмірі 2615 грн. 34 коп. (дві тисячі шістсот п'ятнадцять гривень 34 копійок).

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь комунального підприємства«Харківводоканал» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 506 грн. 40 коп., в рівних частках, по 168 грн. 80 коп. (сто шістдесят вісім гривень 80 копійок), з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного судушляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Ф.Погасій