Рішення № 78398717, 29.11.2018, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/2572/18

Провадження № 2/493/1120/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,66 га, яка складається із земельної ділянки площею 1,13 га, кадастровий номер 5120683200:01:001:0119, та земельної ділянки площею 2,53 га, кадастровий номер 5120683200:01:001:0122, розташовану на території Лісничівської сільської ради Балтського району Одеської області, масив № 25 ділянка № 84, масив № 32 ділянка № 84, стверджуючи, що ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 274158, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 24 вересня 2004 року № 498/А-2004, належала вище вказана земельна ділянка.

За свого життя, 19 січня 2009 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Лісничівської сільської ради Балтського району Одеської області, реєстр № 01, в якому заповіла ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку площею 3,66 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 274158, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 24 вересня 2004 року № 498/А-2004.

25 січня 2009 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті позивач, як спадкоємець за заповітом, фактично прийняла спадщину, позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але, їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом по причині відсутності в неї оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку і рекомендовано звернутися до суду.

Застосовані позивачем заходи щодо розшуку втраченого державного акту на право власності на земельну ділянку позитивних результатів не дали.

Вказані вище обставини позбавили позивача права на спадкове майно, з приводу чого вона змушена звернутися до суду з позовом, надала суду заяву, в якій свої заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просить розглянути справу без її участі.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення заявлених вимог, просить розглянути справу за його відсутності у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 274158, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 24 вересня 2004 року № 498/А-2004, належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,66 га, яка складається із земельної ділянки площею 1,13 га, кадастровий номер 5120683200:01:001:0119, та земельної ділянки площею 2,53 га, кадастровий номер 5120683200:01:001:0122, розташована на території Лісничівської сільської ради Балтського району Одеської області, масив № 25 ділянка № 84, масив № 32 ділянка № 84, за свого життя, 19 січня 2009 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Лісничівської сільської ради Балтського району Одеської області, реєстр № 01, в якому заповіла ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку площею 3,66 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 274158, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 24 вересня 2004 року № 498/А-2004, заповіт ніким не змінено і не скасовано, після смерті ОСОБА_3, померлої 25.01.2018 року, спадщину, як спадкоємець за заповітом, фактично прийняла позивач ОСОБА_2, яка звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але, їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом по причині втрати оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про нотаріат» отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку у разі смерті спадкодавця неможливо.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України спадкування права на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 3 ЦК України у якості засад цивільного законодавства визнано неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права здійснюється шляхом звернення до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до вимог ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, не відмовлялася від спадщини, тому вважається такою, що прийняла її.

Вказані вище обставини підтверджується зібраними в матеріалах справи письмовими доказами, в тому числі ксерокопіями паспорта, заповіту, свідоцтва про смерть, державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 274158 та ін., що надає суду підстави вважати, що позивач має законне право на спадкове майно у вигляді вище вказаної земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 386, 1216, 1218, 1225, 1233, 1268 ЦК України ст. ст. 10-13, 141, 259, 263 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,66 га, яка складається із земельної ділянки площею 1,13 га, кадастровий номер 5120683200:01:001:0119, та земельної ділянки площею 2,53 га, кадастровий номер 5120683200:01:001:0122, розташовану на території Лісничівської сільської ради Балтського району Одеської області, масив № 25 ділянка № 84, масив № 32 ділянка № 84, яка раніше на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 274158, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 24 вересня 2004 року № 498/А-2004, належала ОСОБА_3, померлій 25 січня 2009 року в с. Лісничівка Балтського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області відповідно до ч. 1 п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

СУДДЯ