Рішення № 78396647, 28.11.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1694/18

Провадження № 2/444/887/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мікула В. Є.,

секретар судового засідання Савчук Г.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бишківської сільської ради Жовківського району Львівської області, третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання за нею права власності на нерухоме майно. Свої позовні вимоги, мотивує тим що 26 вересня 1993 року померла ОСОБА_2, яка була матір»ю ОСОБА_3, що встановлено рішенням Жовківського районного суду Львівскої області від 31.03.2017 року. ОСОБА_3 померла 23.08.2009 року.

За життя ОСОБА_3 01.10.2008 року склала в користь позивача заповіт згідно якого все майно заповіла їй.

Зазначає, що після смерті ОСОБА_3 залишилося наступне майно : житловий будинок в с. Бишків по вул. Стуса, 6. Згаданий вище будинок був зареєстрований в рівних частинах за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвами про право особистої власності на будівлі. ОСОБА_3 спадщину після своєї матері прийняла, оскільки з нею разом проживала та після її смерті вступила у фактичне управління спадковим майном, але юридично спадщини не оформила.

Крім цього зазначає, що після смерті ОСОБА_3 звернулася до Жовківської ДНК і отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину з згаданого будинку яка була зареєстрована за ОСОБА_3, а іншу 1/2 частину, яку фактично прийняла ОСОБА_3 після смерті своєї матері отримала відмову.

Вказує, що зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус в письмовій формі відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, оскільки ОСОБА_3 такого права належним чином не зареєструвала. Просить задоволити позов.

Позивач в судове засідання не з»явилась, однак подала до суду клопотання в якому просить розглядати справу у її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи були належно повідомлені. Однак, представник відповідача подав до суду заяву в якій вказав, що щодо заявлених вимог позивача не заперечує.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 26 вересня 1993 року померла ОСОБА_2, яка була матір»ю ОСОБА_3, що встановлено рішенням Жовківського районного суду Львівскої області від 31.03.2017 року. ОСОБА_3 померла 23.08.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_3 01.10.2008 року склала в користь позивача заповіт згідно якого все майно заповіла їй.

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 залишилося наступне майно : житловий будинок в с. Бишків по вул. Стуса, 6. Згаданий вище будинок був зареєстрований в рівних частинах за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвами про право особистої власності на будівлі. ОСОБА_3 спадщину після своєї матері прийняла, оскільки з нею разом проживала та після її смерті вступила у фактичне управління спадковим майном, але юридично спадщини не оформила.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти дружина і батьки померлого.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до Жовківської ДНК і отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину з згаданого будинку яка була зареєстрована за ОСОБА_3, а іншу 1/2 частину, яку фактично прийняла ОСОБА_3 після смерті своєї матері отримала відмову.

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

А тому враховуючи все вище викладене, суд приходить до переконання, що позивач не має можливості у встановленому порядку у нотаріальній конторі оформити своє право власності на нерухоме майно в порядку спадкування по заповіту. Саме через цю обставину вона змушена звернутися за захистом своїх прав до суду.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними і підлягають до задоволення.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. 12, 13, 23, 76, 268, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 23.08.2009 року, право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 6 по вул. Стуса в с. Бишків Жовківського району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Мікула В. Є.