Ухвала суду № 78396231, 03.12.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

03.12.18№ 336/7400/18

Пр. № 1-кс/336/2333/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива О.В. з участю слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080080003789 від 29.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 за погодженням із прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в якому зазначив, що 29 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080080003789 внесено відомості за ч. 3 ст. 185 КК України за фактом таємного викрадення чужого майна.

В клопотанні зазначив, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало вилучення 29 листопада 2018 року співробітниками Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області під час затримання особи в порядку ст. 208 КПК України і здійснення її обшуку біля будинку № 1 по вул. Вольській в м. Запоріжжі таких предметів: восьми ключів, чохлу чорного кольору, зарядного пристрою UKC, ємкості з пластику синього кольору з написом «Lion» з рідиною, пари рукавичок сірого кольору.

Посилаючись в обгрунтування клопотання на те, що вказані предмети мають ознаки речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки можуть зберігати на собі сліди злочину і бути предметом дослідження під час проведення експертиз, в інтересах запобігання можливості затриманої особи розпорядитися цим майном просить про накладення на них арешту.

Слідчий до суду не з’явився, надавши письмове звернення, яке містить прохання про вирішення клопотання у його відсутність через зайнятість на службі, а також про його задоволення.

Зазначені обставини в силу ст. 272 КПК України не є перешкодою для вирішення клопотання.

Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК України містить поняття речового доказу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як випливає із змісту ст. 172 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Вирішуючи клопотання на користь особи, яка його ініціювала, слідчий суддя враховує наявність правової підстави для арешту майна, а саме: можливість приховування, знищення, відчуження предметів, що можуть зберігати в собі сліди злочиину. Суддя враховує і ту обставину, що майно, про накладення арешту на яке просить слідчий, відповідає критеріям речових доказів і може використовуватися як доказ у кримінальному провадженні. Бере до уваги суддя і співрозмірність зазначеного заходу забезпечення завданням кримінального провадження, якими є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Вказане майно в силу ст. 167-168 КПК України є тимчасово вилученим, клопотання про його арешт подано з дотриманням встановлених статтею 171 КПК України строків, тому з урахуванням правової підстави для застосування арешту клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 167-173, 233, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучені 29 листопада 2018 року під час обшуку особи (ОСОБА_3) під час його затримання в порядку ст. 208 КПК України вісім ключів, чохол чорного кольору, зарядний пристрій UKC, ємкість з пластику синього кольору з написом «Lion» з рідиною, пару рукавичок сірого кольору.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення

Слідчий суддя О.В. Щаслива