Рішення № 78395914, 27.11.2018, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1781/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді Бакаїм М. В.

з участю секретаря Стеців Н.Р.

з участю прокурора Горика А.А.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Золочеві цивільну справу за позовом Військової прокуратури Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А3215 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди заподіяної державі ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди заподіяної державі.

18.07.2017 року ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого навідника четвертої гармати другого гарматного артилерійського взводу другої гарматної артилерійської батареї першого гарматного артилерійського дивізіону, зараховано до списків особового складу в/ч А3215 та поставлено на всі види забезпечення. За період проходження служби відповідача було забезпечено майном особистого користування та інвентарним майном на загальну суму 10 527,18 грн. Наказом від 20.04.2018 року солдата ОСОБА_1 було звільнено з військової служби. Тому у нього перед військовою частиною виникла заборгованість за витрачене на нього забезпечення. На даний час заборгованість не погашена, тому позивач звернувся із вказаним позовом до суду, який просить задоволити та стягнути з відповідача 10527,18 грн. заборгованості та судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги позову та дав пояснення аналогічні за змістом позовної заяви, просив позов задоволити.

Представник в/ч А 3215 в судове засідання не з"явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову просив задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову визнав та не заперечив проти задоволення позову.

Міністерство оборони України на адресу суду подало клопотання в якому просять розгляд справи проводити у відсутності їх представника, вимоги позову підтримали.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.07.2017 року проходив військову службу у військовій частині А 3215 на посаді старшого навідника четвертої гармати другого гарматного артилерійського взводу другої гарматної артилерійської батареї першого гарматного артилерійського дивізіону.

Відтак відповідач був зарахований до списків особового складу частини та поставлений на всі види забезпечення.

Положенням абзацу 2 п.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.02.2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначено покарання 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Вирок вступив в законну силу.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини А3215 № 85 від 20.04.2018 року з ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення відповідно до п. «г» ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили .

З довідок-розрахунку № 37 та № 38 від 20.04.2018 року вбачається, що вартість утримання військового майна за недонос солдата ОСОБА_1 складає 7630,38 грн. та вартість утримання військового інвентарного майна становить 2890,8 грн., разом 10527,18 грн.

Відповідно до п. 4 Розділу III Інструкції «Про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період», затвердженої наказом Міністра оборони України № 232 від 29.04.2016 р., у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач звільнений з військової частини А3215 у зв'язку з обвинувальним вироком, військова частина має право на утримання з ОСОБА_1 майнову шкоду.

Таким чином, відповідач, як колишній військовослужбовець військової частини А3215, згідно вимог вищевказаних нормативно-правових актів повинен відшкодувати державі - Міністерству оборони України в особі військової частини А3215 кошти за отримане ним майно в розмірі 10527,18 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір у розмірі 1762,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 1116, 1212 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 23, 76, 141, 258, 259, 263 265, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: Львівська область, Золочівський район, с. Ремезівці, хутір Цица,13 на користь Військової частини А3215 10527 (десять тисяч п"ятсот двадцять сім) грн. 18 коп. майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: Львівська область, Золочівський район, с. Ремезівці, хутір Цица,13 на користь військової прокуратури Західного регіону України судовий збір в розмірі 1762,00 /одна тисяча сімсот шістдесят дві/ гривні.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя ОСОБА_2