Ухвала суду № 78395720, 07.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9985/18

н/п 2/640/2404/18

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

"07" грудня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.,

за участю:

секретаря - Бломберус С.А.,

представника позивачів - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №640/9985/18 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, 3-я особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про витребування квартири з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять: визнати договір купівлі-продажу квартири № 53, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Курчатова буд. 27, укладений 21.10.2017 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 за реєстровим № 609 недійсним з моменту його укладення; скасувати рішення № 37694268 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором-приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 від 23.10.2017 р., на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності номер 22944409 за ОСОБА_5 на квартиру № 53, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Курчатова, буд. 27; витребувати на користь позивачів з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 квартиру № 53, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Курчатова, буд. 27.

В підготовчому засіданні представник відповідача просив задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову, а саме арешту на квартиру АДРЕСА_1, встановлені ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.06.2018 року. Посилається на те, що права відповідача як власника спірної квартири порушуються, оскільки остання не може розпоряджатися нею. Позивачам в іншій справі рішенням суду від 30.10.2018 року відмовлено у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, в заповіті від 26.06.2009 року ОСОБА_7 заповідав іншу квартиру як спадщину, а не ту, яка є предметом спору. Більш того, в заповіті вказано, що спадкодавцем є ОСОБА_7, а помер ОСОБА_8, це може бути різними особами. Також в кримінальному провадженні за фактом відчуження спірної квартири вже накладено арешт, тому у цій справі відсутні підстави для існування арешту.

Представник позивачів проти скасування заходів забезпечення позову заперечував, зазначив, що підстави для задоволення клопотання відсутні. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 це одна і та ж особа, що підтверджується відповіддю БТІ про належність йому спірної квартири за вказаною адресою, у відповіді адресного бюро також зазначено про місце реєстрації при житті за вказаною адресою. А в заповіті помилково вказано адресу нерухомого квартири.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.06.2018 року у цій справі задоволено заяву позивачів про забезпечення позову, до вирішення спору по суті накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 30 кв.м., яка належить ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_1.

На теперішній проводиться підготовче провадження, справа по суті не розглянута.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову від 13.06.2018 року, суд виходив з того, що 07.08.2017 р. помер ОСОБА_7, який постійно мешкав за адресою АДРЕСА_3. 24.06.2009 року ОСОБА_7 було складено заповіт, яким останній заповів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньці останнього (ОСОБА_3) ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 належну йому на праві власності квартиру № 53, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Курчатова, буд. 27. В процесі прийняття спадщини, позивачем було встановлено факт відкриття приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 спадкової справи № 03/2018 після смерті ОСОБА_7 на підставі заяв про прийняття спадщини, поданих невстановленими особами, що представились близькими родичами померлого ОСОБА_7 В березні 2018 року, під час спілкування із сусідами ОСОБА_7, позивачем було встановлено, що сусіди викликали працівників правоохоронних органів, припускаючи факт смерті ОСОБА_7 Представники правоохоронних органів разом із медичними робітниками забрали тіло померлого. За поясненнями сусідів, через деякий час після встановлення факту смерті ОСОБА_7, за їх адресою приїжджали невідомі їм особи, які представились новими власниками квартири, та за допомогою вантажної машини вивезли речі, що знаходились в квартирі. Після чого, вищевказані особи висвердлили замки на дверях квартири та запечатали її. На даний час квартира № 53, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Курчатова, буд. 27, належала на праві власності ОСОБА_7, та наразі є частиною спадкового майна, була відчужена на підставі договору купівлі - продажу № 609 від 21.10.2017 року, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 127379535 від 13.06.2018 р. власником квартири АДРЕСА_2 значиться ОСОБА_5. За фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, 18.04.2018 року ОСОБА_11 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Прокуратури Харківської області.

Однак, заявляючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, представник відповідача не спростував належними та допустимими доказами вказані обставини.

Те що, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з високою ймовірністю є однією і тією ж особою свідчать відповідь КП «Харківське МБТІ» від 17.09.2018, що ОСОБА_7 на праві власності належала квартира №53 по пр-кту Курчатова, 27, у м. Харкові, та відповідь адресного бюро від 19.07.2018, згідно з якою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, був раніше зареєстрованим у квартирі №53 по пр-кту Курчатова, 27.

Крім того, представник відповідача посилаючись на те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7, міг надати, однак цього не зробив, копію догові рову купівлі продажу, у якому зазначаються дані про продавця ОСОБА_7, зокрема, його ідентифікаційний номер, і це можна було би порівняти в ідентифікаційним номером заповідача в заповіті від 24.06.2009 року - №1547700510.

Також враховуючи вищевказані обставини, враховуючи, що доказів на спростування таких обставин не надано, то вбачається, що в заповіті помилково вказано, що заповідається квартира АДРЕСА_4, замість – квартира АДРЕСА_5.

Посилання представника відповідача на те, що в рамках кримінального провадження за цим фактом накладено арешт на квартиру, не є безумовною підставою для скасування арешту в цій вільній справі, оскільки арешт у цій квартирі накладався з метою забезпечення позову. Більш того, представником не надано належних та допустимих доказів про накладення арешту на квартиру в рамках кримінальної справи.

Крім того, Забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову. Тому наразі заходи забезпечення позову спрямовані на гарантування реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, що не свідчить про автоматичне задоволення позову, тому оцінку всім доказам суд надасть при постановленні рішення.

На підставі викладеного, представником відповідача не доведено необхідність скасування заходів забезпечення позову, тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, встановлені Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.06.2018 року у цивільній справі №640/9985/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку до Апеляційного суду Харківської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Головуючий –