Ухвала суду № 78395576, 07.12.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3133/18

Номер провадження 2-ві/623/6/18

У Х В А Л А

іменем України

07.12.2018 року м. Ізюм

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцов О.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бєссонової Т.Д. по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Ізюмська міська рада Харківської області про захист ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію ,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 грудня 2018 року у складі головуючого судді Бєссонової Т.Д. провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Ізюмська міська рада Харківської області про захист ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію - зупинено до вирішення питання про відвід судді Бєссонової Т.Д.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді по справі № 623/3132/18, провадження № 2/623/1092/2018 передано до канцелярії Ізюмського міськрайонного суду Харківської області для визначення складу суду в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у даній справі визначено суддю Герцова О.М.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді мотивована тим, що при розгляді справи № 623/1052/2016 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського міського голови він звертався до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі скаргою на дії судді та до Ізюмського відділу поліції з заявою про протиправні дії судді. Ухвалою від 26 грудня 2016 року суддя Бєссонова Т.Д. задовольнила заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді.В ухвалі було зокрема зазначено: «зважаючи що обставини, викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бєссонової Т.Д. є безпідставними, але при розгляді цієї справи у позивача можуть виникати сумніви в об'єктивності та неупередженості головуючого судді, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді підлягає задоволенню». Згідно матеріалів цієї справи крім відповідача ОСОБА_3 міського голови ОСОБА_4 по справі фігурує заступник Ізюмського міського голови ОСОБА_2 Зазначене дає підстави вважати про можливість існування відносин між суддею Бєссоновою Т.Д., Ізюмським міським головою ОСОБА_4 та заступником Ізюмського міського голови ОСОБА_2 у формі відмінній від передбаченого процесуальним законодавством. Жодних відомостей про результати розгляду його заяв ВККСУ та Ізюмським ВП він не має. Відповідач вважає, що з метою забезпечення необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду, суддя Ізюмського міськрайонного суду Бєссонова Т.Д. зобов'язана була заявити собі самовідвід по справі № 623/3132/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – Ізюмська міська рада Харківської області про захист ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, однак цього суддею зроблено не було, що свідчить, як вважає відповідач, про незабезпечення суддею відсутності будь-яких сумнівів у її безсторонності.

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Зокрема, частиною 3,5 статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщовін прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи та/або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або обєктивності судді.

У своїх рішеннях ЄСПЛ зазначив, що у кожній окремій справі повинно вирішуватися питання, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.

За суб'єктивним критерієм повинно оцінюватися особисте переконання та поведінка конкретного судді, зокрема, чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «ОСОБА_5 проти України проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. theUnitedKingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «ОСОБА_6 проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), Series A, № 86).

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обовязком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Дослідивши матеріали провадження та надані відповідачем докази на підтвердження заяви про відвід судом не встановлено існування будь - яких обставин які свідчать що суддя Бєссонова Т.Д. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи та/або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або обєктивності даного судді.

Таким чином, наведені норми права, міжнародні стандарти та встановлені судом обставини свідчать про необґрунтованість заявленого відводу.

Враховуючи викладене, вважаю, що підстав для відводу, передбачених статтями36, 37 ЦПК України, та існування будь - яких обставин які свідчать що суддя Бєссонова Т.Д. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи та/або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або обєктивності даного судді не вбачається.

Керуючись ст.ст.36,37,40 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бєссонової Т.Д. по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Ізюмська міська рада Харківської області про захист ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

З текстом ухвали можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду О.М.Герцов