Рішення № 78395479, 07.12.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1737/18

Номер провадження 2-а/623/57/2018

РІШЕННЯ

іменем України

06 грудня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

при секретарі судового засідання Ноль С.В.

за участю судового розпорядника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу № 623/1737/18 за адміністративнми позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області, третя особа ОСОБА_3 комітет Ізюмської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов»язання вичинити певні дії, про визнання рішень незаконними та скасування постанови державного виконавця та стягнення нанесених збитків, -

в с т а н о в и в :

18 червня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:

1). визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яка полягає у нездійсненні необхідних заходів примусового виконання постанови від 05.09.2016 року Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 623/5338/18-а, що призвело до неотримання до цього часу заробітної плати, яка належала до виплати у день звільнення 17 листопада 2015 року, необхідність нарахування і виплати якої встановлено судовим рішенням;

2).зобов’язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вжити необхідних заходів примусового виконання постанови від 05.09.2016 року Харківського апеляційного адміністративного суду по справі 623/5338/15-а, в частині нарахування та виплати у відповідності до законодавства та судового рішення заробітної плати за час перебування у відпустці та компенсації за невикористані відпустки, включаючи накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які перебувають на рахунку в Ізюмському управлінні Державної казначейської служби України Харківської області, до повного виконання боржником виконавчого листа від 14.09.2016 року виданого Харківським апеляційним адміністративним судом по справі № 623/5338/15-а.

25 червня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд:

1). Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яка полягає у не здійсненні необхідних заходів примусового виконання постанови від 05.09.2016 року Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 623/5338/16-а, що призвело до неотримання до цього часу заробітної плати, яка належала до виплати у день звільнення 17 листопада 2015 року;

2).Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4, які полягають у нездійсненні необхідних виконавчих дій, не розгляду та не прийнятті належних рішень за клопотанням про вчинення службових підроблень посадовими особами боржника - ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради Харківської області та не прийняття належного рішення за результатами розгляду клопотань, безпідставному прийнятті постанови від 05.09.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 52471463 на підставі ч. 9 ст. 39 Закону України « Про виконавче провадження», незважаючи на встановлення факту невиплати позивачу заробітної плати за час перебування у відпустці та компенсації за невикористані відпустки Північно – Східним офісом Держаудитслужби України під час проведення державного аудиту виконання бюджету м. Ізюму у грудні 2017 року;

3).Визнати протиправною та скасувати постанову від 07.05.2018 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження;

4).Зобов’язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вжити необхідних заходів примусового виконання, в тому числі: накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які перебувають на рахунку в Ізюмському управлінні Державної казначейської служби України Харківської області та звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради за межі України, до повного виконання боржником виконавчого листа від 14.09.2016 року виданого Харківським апеляційним адміністративним судом по справі № 623/5338/15-а, в частині нарахування та виплати боржником ОСОБА_3 комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, в тому числі:

- не донарахованої та невиплаченої, внаслідок вчинення службового підроблення посадовими особами боржника ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради Харківської області , яке полягає в умисному занижені щомісячних сум виплаченої за рішенням суду індексації заробітної плати, частини заробітної плати за час перебування у відпустках в сумі 1504,65 грн.;

- не донарахованої та не виплаченої, внаслідок вчинення службового підроблення та порушення Порядку обрахунку середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.09.1995 року посадовими особами боржника ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради, частини компенсації за невикористані відпустки в сумі 7794,10 грн;

- не донарахованої та не виплаченої, внаслідок порушення Порядку обрахунку середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.09.1995 року посадовими особами боржника ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради, частини середньої заробітної плати за час затримки проведення розрахунку в сумі 55537,34 грн;

- не нарахування та невиплати, внаслідок зухвалого ігнорування вимог ст. 34 Закону України « Про оплату праці», посадовими особами боржника ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради, компенсації втрати частини заробітної плати виплаченої з порушенням строків їх виплати, у сумі 4698,89 грн.

5). Зобов’язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вжити необхідних заходів примусового виконання щодо виконання боржником ОСОБА_3 комітетом Ізюмської міської ради Харківської області ст. 34 Закону України « Про оплату праці» та ст. 117 КЗпП, при нарахуванні та виплаті заробітної плати на виконання постанови від 05.09.2016 року Харківського апеляційного адміністративного суду, щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням строків її виплати за весь час невиконання судового рішення та середньої заробітної плати за весь час затримки проведення розрахунку при звільненні до повного виконання судового рішення.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 12 вересня 2018 року вказані позови об’єднані у одне провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не згоден із спірним рішенням у зв'язку з невиплатою належної йому заробітної плати в повному обсязі, та тим, що під час проведення виконавчого провадження на протязі майже двох років, не було вжито будь – яких реальних заходів для примусового виконання боржником, ОСОБА_3 комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, постанови від 05.09.2016 року Харківського апеляційного адміністративного суду, позивач також вказує суду, що його клопотання від 11.06.2018 року про накладення арешту на кошти боржника відповідачем залишено без уваги, арешт на кошти накладений не був, а клопотання залишено без відповіді.

06.11.2018 року ОСОБА_3 комітетом Ізюмської міської ради подано відзив на позов в якому зазначено, що рішення суду виконано в повному обсязі про що наявні належні докази- платіжні документи.

19.11.2018 року позивачем надано відповідь на відзив третьої особи.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 комітетом умисне проведено нарахування заробітної плати за час перебування у відпустках, компенсацію за невикористані відпустки та середньої заробітної плати за час затримки проведення розрахунку не у відповідності до діючого законодавства, а у значно заниженому розмірі, внаслідок чого постанова від 05.09.2016 року виконана не в повному обсязі, зазначене підтверджується аудиторським звітом Північно – Східного офісу Держаудитслужби України складеним під час проведення державного аудиту виконання бюджету м. Ізюму у грудні 2017 року.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з»явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив.

Представник ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради Харківської області – ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що рішення суду виконано в повному обсязі, державним виконавцем закрито виконавче провадження на підставі належних доказів виконання рішення суду. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасники справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року у справі № 623/5338/15-а за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови ОСОБА_6 про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправними дії ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради Харківської області щодо невиплати ОСОБА_2 заробітної плати у день звільнення 17.11.2015 року та ненадання довідки про нарахування та виплату всіх належних сум на день звільнення з роботи 17.11.2015 року.

Зобов'язано ОСОБА_3 комітет Ізюмської міської ради надати ОСОБА_2 довідку про нарахування та виплату усіх належних ОСОБА_2 сум станом на день звільнення з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства 17.11.2015 р.

Зобов'язано ОСОБА_3 комітет Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" за період з 17.11.2015 р. по 25.07.2016 р.

Зобов'язано ОСОБА_3 комітет Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за вересень 2015 року в розмірі 300,84 грн.

Зобов'язано ОСОБА_3 комітет Ізюмської міської ради провести перерахунок заробітної плати за час перебування ОСОБА_2 у відпустці з 24.09.2015 року по 17.11.2015 року, компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 31.07.2008 р. по 30.07.2016 р. з урахуванням індексу заробітної плати та провести відповідні виплати з врахуванням вже виплаченої суми заробітної плати та компенсації.

Зобов'язано ОСОБА_3 комітет Ізюмської міської ради провести нарахування та виплатити ОСОБА_2 безпідставно утриманого з компенсації за невикористану відпустку суми єдиного соціального внеску в розмірі 2 865,49 грн та членських профспілкових внесків в розмірі 611,57 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення Харківського апеляційного адміністративного суду на підставі заяви ОСОБА_2 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України 03.10.2016 року було відкрито виконавче провадження № 52471463, постанова про відкриття виконавчого провадження в той же день була надіслана боржнику для добровільного виконання.

Листом за вих. № 4028 від 19.10.2016 року ОСОБА_3 комітет Ізюмської міської ради Харківської області повідомив державного виконавця про фактичне виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року у справі № 623/5338/18 та надав копії платіжних доручень та копії довідки на підтвердження виконання вказаної постанови.

20 лютого 2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень за № 52471463/07.01/В-6 надіслана на адресу ОСОБА_3 комітету Ізюмської міської ради вимога надати на адресу відділу примусового виконання рішень розрахунок середнього заробітку ( складові) за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до постанови КМУ від 08.02.1995 року за № 100 за період з 17.11.2015 року по 25.07.2016 року, перерахунок заробітної плати ( складові) за час перебування ОСОБА_2 у відпустці з 24.09.2015 року по 17.11.2015 року, розрахунок компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 31.07.2008 року по30.07.2016 року з урахування індексу заробітної плати.

У відповідь на вищевказану вимогу державного виконавця Виконавчий комітет Ізюмської міської ради надіслав листа, в якому надіслав розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року № 623/5338/15-а ОСОБА_2; інформацію про перерахунок суми компенсації за невикористані дні відпустки ОСОБА_2 на виконання рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року №623/5338/15-а; інформацію про перерахунок відпускних за вересень – листопад 2015 року ОСОБА_2 на виконання рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року.

23 січня 2018 року ОСОБА_2 надав до відділу примусового виконання рішень клопотання про витребування від боржника розрахунків обчислення заробітної плати за час перебування у відпустках та компенсації за невикористані відпустки, включаючи обчислення середньої заробітної плати за час, що передував настанню відпусток та нарахуванню компенсації за невикористані відпустки та вжиття необхідних заходів, щодо виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року у справі № 623/5338/15-а, стосовно стягнення за виконавчим листом від 14.09.2016 року всіх сум належних до виплати ОСОБА_2 у день звільнення 17.11.2017 року.

Державний виконавець своєю вимогою від 13.02.2018 року зобов’язав боржника надати пояснення, щодо обставин викладених у листі Північно – Східного офісу Держаутидслужби та надати розрахунки обчислення заробітної плати за час перебування у відпустках та компенсації за невикористання відпустки, включаючи обчислення середньої заробітної плати за час, що передував наданню відпустки та нарахування компенсації за невикористані відпустки.

Листом від 04.04.2018 року ОСОБА_3 комітет Ізюмської міської ради Харківської області надіслав пакет документів, що неодноразово надсилався державному виконавцю ( розрахунки та платіжні документи) на підтвердження виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року.

07.05.2018 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 9 ч.1 ст. 39, ст. 4 ЗУ « Про виконавче провадження» у зв’язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі.

Так, Закон України «Про виконавче провадження» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню(далі - рішення).

В силу ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема передбачено, що державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд,у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Враховуючи викладені норматино-правові акти та дослідивши матеріали справи, суд, дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, які саме дії повинен був вчинити і не вчинив державний виконавець відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні №52471463.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень не накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_3 комітету Ізюмьсчкої міської ради Харківської області, які перебувають на рахунку в Ізюмському управлінні Державної казначейської служби України Харківської області, оскільке це клоптання позивачем було подано до відділу примусового виконання рішень після закриття виконавчого провадження, а саме клоптання датоване 11.06.2018 року.

Щодо посилання позивача на звіт фінансового аудиту проведеного Північно-східним офісом Держаудитслужби то вони є безпідставними.

Метою аудиту є оцінка виконання результативних показників бюджетних програм; оцінка ефективності виконання бюджетних програм; виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасній, повній і якісній реалізації запланованих цілей; визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на реалізацію запланованих цілей; розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів, а не встановлення порушень діючого законодавства.

Висновки проведеного державного фінансового аудиту Північно-східним офісом Держаудитслужби судом при розгляді справи № 623/5338/15-а не досліджувались та не є обов'язковими до виконання відповідачем, а несуть лише інформативний, рекомендаційний характер. Вимог щодо повернення коштів чи усунення порушень, відповідачу та позивачу не направлялось, а отже посилання позивача на висновки проведеного фінансового аудиту суд не бере до уваги.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить довисновку, що дії державного виконавця при виконанні постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року, у справі № 623/5338/15-а є такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV та Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, у зв'язку з чим постанова державного виконавця про закриття виконавчого провадження № 52471463 від 07.05.2018 року не є передчасною, а тому підстав для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 271-272, 287, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області, третя особа: ОСОБА_3 комітет Ізюмської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов»язання вичинити певні дії, про визнання рішень незаконними та скасування постанови державного виконавця та стягнення нанесених збитків відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.uа.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом десяти днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 07 грудня 2018 року.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова