Рішення № 78395379, 07.12.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/2452/18

2-а/621/37/18

РІШЕННЯ

іменем України

07 грудня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

за участю секретарів судового засідання - Іванової О. В., Лацько А. С.,

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - інспектор 2 взводу 3 роти другого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП лейтенант поліції Єфременков Максим Костянтинович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 3 роти другого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП лейтенанта поліції Єфременкова Максима Костянтиновича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

у с т а н о в и в:

17.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, а 05.10.2018 з уточненим позовом, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серія НК №339148 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 13.09.2018 відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №339148, відповідно якої він визнаний винним у адміністративних правопорушеннях, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він на порушення дорожнього знаку 5.16 "Рух по смугах" зі смуги, яка дозволяє рух праворуч, здійснив рух прямо, та керував транспортним засобом без поліса обов'язкового страхування, чим порушив пункт 2.1 Правил дорожнього руху.

Позивач вважав, що винесена постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав:

13 вересня 2018 року після 13:00 години він прямував по Пролетарській площі в м. Харкові на скутері Peugeot uogye 50, реєстраційний номер НОМЕР_1, де під'їзжаючи до перехрестя з вулицею Полтавський шлях, де горіло червоне світло, у правій смузі руху і маючи намір повернути праворуч, у дзеркалі заднього виду він побачив білу легкову машину, що швидко наближалася, і щоб уникнути небезпеки, в межах смуги прийняв ліворуч та зупинився (горіло червоне світло). В той час вказана машина зупинилась поруч, і водій запитав, як проїхати до магазину "МЕТРО". Оскільки секундомір на світлофорі ще показував достатньо часу, він пояснив водієві як прямувати до вказаного магазину. Після того увімкнулося зелене світло, але він не мав змоги повернути праворуч і поїхав прямо, як і машина праворуч. Позаду у гучномовець пролунала вимога прийняти вправо і зупинитись йому та вказаній машині, що вони і виконали. Коли він зупинився, до нього підійшов молодий чоловік у формі, схожій на поліцейську, не представився, повідомив про порушення ним правил дорожнього руху і сказав надати документи. Документи взяв і пішов в свою машину. Потім вони ще розбирались з другою машиною, а коли біла машина поїхала, через деякий час йому було вручено постанову та повідомлено про необхідність сплати штрафу. Його спроби пояснити ситуацію залишилися без уваги, однак інспектор при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували його вину.

При винесенні постанови інспектором не ознайомлено його з правами, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є грубим порушенням та є підставою для скасування постанови.

Відповідно до розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Винесена постанова не відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в ній не зазначено порядок її оскарження. Протокол про адміністративне правопорушення не був складений, що є порушенням вимог статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначені порушення під час накладення на нього адміністративного стягнення стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2018 року у справі відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачеві подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні на заявленому позові наполягав та просив його задовольнити з підстав, викладених у заяві. Зокрема, позивач стверджував, що в дорожній ситуації яка склалася він не мав можливості проїхати праворуч, оскільки транспортний засіб який перебував з ним на одній смузі руху вирушив прямо та унеможливив йому рух праворуч. Що стосується порушення пункту 2.1 Правил дорожнього руху, то вважав його малозначним. Наполягав на тому, що не склавши протокол про адміністративне правопорушення, відповідач порушив порядок притягнення до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення.

Належним чином повідомлений відповідач - інспектор 2 взводу 3 роти другого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП лейтенант поліції Єфременков М. К. в судове засідання не з'явився, заяв про судовий розгляд за його відсутністю чи про відкладення судового розгляду не подавав, відзив на позов до суду від нього не надходив.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки немає передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, справу розглянуто за відсутністю відповідача.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві та в судовому засіданні, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 2, 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З копії постанови серії НК №339148 від 13.09.2018інспектора 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП лейтенанта поліції Єфременкова М. К. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, вбачається, що час та місце скоєння, суть і обставини адміністративного правопорушення викладено наступним чином: "13.09.2018 13:30 в м. Харків по вул. Полтавський шлях, 1, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Peugeot Vogue 50" при наявності дорожнього знаку 5.16 "Рух по смугам" зі смуги, якою дозволено рух праворуч, здійснив рух прямо та не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив: підпункт в) пункту 1 (зазначено не розбірливо); підпункт ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в розмірі 425 грн. 00 к." (а. с. 3).

Частинами 1-4 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Оскільки розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення, за які накладено стягнення на позивача, віднесено до компетенції Національної поліції, доводи позивача про обов'язковість складання протоколу про адміністративне правопорушення суперечить вимогам ч. 2 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Щодо порушення підпункту ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху України судом зазначається наступне.

Відповідно до даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що Peugeot Vogye 50 є мопедом -А1 та та має робочий об'єм двигуна 49 куб.см (а. с. 32).

У підпункті ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, за порушення вимог якого на позивача накладено стягнення, визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Згідно статті 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно пункту 21.3 статті 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху передбачено термін транспортний засіб, який є пристрієм, призначеним для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Окрім зазначеного наведений пункт має терміни: мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Згідно пункту 1.5 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.5 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу.

Коригуючі коефіцієнти та їх розміри встановлено та затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року за № 689/17984.

Згідно з Розпорядженням встановлено коригуючі коефіцієнти для мотоциклів та моторолерів, а для мопедів такий коефіцієнт не встановлено, тому мопеди не відносяться до типів транспортних засобів щодо яких встановлений коригуючий коефіцієнт.

Отже, реєстраційні відомості щодо транспортного засобу позивача дають підстави вважати його мопедом, на який поширюється дія абзацу 2 пункту 1.5 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів", а тому не відноситься до наземних транспортних засобів у розумінні Закону України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у особи, що керує мопедом, не є обов'язковою.

Щодо порушення дорожнього знаку 5.16 "Рух по смугах" необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Дорожній знак 5.16 "Напрямки руху по смугах" показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що він не мав змоги проїхати по смузі руху праворуч та вимушений був рухатися прямо, оскільки праворуч від нього рухався прямо легковий автомобіль.

Відповідачем не надано відзиву на позов у якому містилися б заперечення проти позовної заяви, не надано доказів, що спростовують доводи позивача щодо відсутності в його діях порушення Правил дорожнього руху, а відповідно і незаконності винесеної у відношенні нього постанови про накладення адміністративного стягнення, незважаючи на покладений на нього частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач повідомив достатньо відомостей на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а відповідачем доводи позивача не спростовані.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення від 13.09.2018 не ґрунтується на фактичних даних, а ґрунтується на припущенні відповідача про вчинення позивачем правопорушення, що суперечить вимогам статей 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є підставою для визнання постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необґрунтованою та незаконною, такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств та організацій.

Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно частин 1-4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Оскільки відсутні докази наявності в діях позивача складу правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наслідками розгляду адміністративного позову належить скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 77, 205, 229, 242-246, 255, 268, 269, 271, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 3 роти другого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП лейтенанта поліції Єфременкова Максима Костянтиновича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №339148 від 13.09.2018, винесену інспектором 2 взводу 3 роти другого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП лейтенантом поліції Єфременковим Максимом Костянтиновичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 к., та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Відповідач - інспектор 2 взводу 3 роти другого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП лейтенант поліції Єфременков Максим Костянтинович, місце знаходження: 61000, м. Харків, вул. Шевченка, 315А, код ЄДРПО: 37874947.

Головуючий: В. В. Овдієнко