Ухвала суду № 78395225, 30.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.11.2018

Справа № 320/7257/14-ц

4-с/320/32/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

при секретарі - Арифовій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: Державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, на дії державного виконавця,

В С Т А Н ОВ И В :

ОСОБА_1звернувся до суду зі скаргою в якій просить: скасувати постанову про арешт коштів боржника від 19.07.2018; зобов’язати державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 провести розподіл коштів за зведеним виконавчим провадженням відносно ЗВП 50290110 за транспортування та зберігання автомобіля у відповідності до наказу МВС України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року №967/1218/869 «Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2014 року за №1887/24419.

Скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження відносно боржника № ЗВП 50290110, до складу якого входили наступні виконавчі провадження з примусового виконання, а саме: -виконавчого листа № 320/7257/14-ц, виданого 30.11.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з боржника на користь Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області матеріальну шкоду заподіяну злочином у розмірі 119176,00 гривень, виконавче провадження за № 50111138; -виконавчого листа № 320/7257/14-ц, виданого 30.11.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з боржника на користь держави судовий збір в розмірі 1191,76 гривень, виконавче провадження за № 50111078. За ВП 50111078 по виконанню виконавчого документу виконавчого листа № 320/7257/14-ц, виданого 30.11.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з боржника на користь держави судовий збір у розмірі 1191,76 грн., згідно ухвали від 09.08.2017 року Вищого спеціалізованого суду України рішення першої інстанції від 17.03.2017 року в частині сплати судового збору скасовано, у зв’язку з чим стягнення з боржника було зменшено у розмірі судового збору в сумі 1191,76 грн. та виконавчого збору у розмірі 119,18 грн. В рамках виконавчого провадження було продано автомобіль який належить боржнику. Згідно протоколу № 256564 від 15.05.2017 року автомобіль було продано Державним підприємством СЕТАМ за 123110,00 гривень. З яких ДП СЕТАМ стягнув загальний розмір винагороди організатору торгів у розмірі 6155,50 гривень. Переможцем аукціону на депозитний рахунок- Мелітопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області сплачено 116954,50 грн. Згідно ч.2 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл грошових сум у черговості, зазначений у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення, тому державним виконавцем з коштів що надійшли від реалізації майна були стягнуті витрати виконавчого провадження, які складаються з наступних витрат: 1.Згідно договору зберігання № 217/16 від 17.11.2016 року, акту виконаних робіт по зберіганню та транспортуванню майна від 01.03.2017 року та рахунком № 217/16 від року на користь ФОП ОСОБА_3 сплачено 16530,00 гривень. 2.Згідно акту виконаних робіт б/н від 27.01.2017 року та рахунку б/н від 27.01.2017 року за проведення оцінки майн, суб’єкту оціночної діяльності ОСОБА_4 сплачено 1500 грн. 3. По ВП № 50111138 при проведенні виконавчих дій стягнуто 250 гривень; 4. По ВП № 50111078 при проведенні виконавчих дій стягнуто 250 гривень, а всього витрат при проведенні виконавчих дій стягнуто у розмірі 18530,00 гривень. Згідно п.3 ч.1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» залишок коштів в сумі 98424,50 гривень були розподілені пропорційно на задоволення вимог стягувана в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області у розмірі 89476.82 гривень та виконавчий збір у розмірі 8947,68 гривень, що складає 10% фактично стягнутої суми. Витрати виконавчого провадження згідно з розпорядженням державного виконавця №50111138, №50111078 від 06 червня 2017 року, затвердженими начальником ВДВС, були перераховані зазначеним особам. Так за розпорядженням №50111138 від 06 червня 2017 року кошти були перераховані ФОП ОСОБА_3 у сумі 16530,00 грн. за зберігання та транспортування автомобіля, у тому числі:зберігання автомобіля 13566,00 грн. за 105 днів по 129,20 грн. за добу;транспортування автомобіля 2964,00 грн. Як вбачається з акту виконаних робіт автомобіль знаходився на спеціальному майданчику 105 днів. Таким чином загальна вартість послуг складає 3500 грн. виходячи з наступного розрахунку; 700 грн. (транспортування) + 840 грн. (зберігання за 1-7 добу) + 1960 грн. (зберігання з восьмої доби по 105 добу). За таких обставин вартість послуг у розмірі 13030 грн. (16530 грн. - 3500 грн.) не погоджується з приписами діючого законодавства та порушує його права.

14.11.2018 від державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на скаргу я кому він просить суд відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови про арешт коштів боржника від 19.07.2018 та зобов’язання державного виконавця провести розподіл коштів за ЗВП №5029011 за транспортування і зберігання транспортного засобу у відповідності до наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року № 967/1218/869 «Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2013 року за № 1887/24419. Зазначив, що в діях державного виконавця відсутні порушення щодо винесення постанови про арешт коштів боржника. Інформація про накладення арешту на кошти від банку не поступала. Відповідно до договору зберігання розрахунок витрат проведено вірно. Оскаржувані дії були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця.

У судове засідання учасники за скаргою не з’явилися.

Від представника заявника на адресу суду надійшла заява про розгляд скарги за його та заявника відсутності, скаргу підтримують на її задоволенні наполягають.

Від державного виконавця на адресу суду надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності, наполягає на відмові у задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересована особа: Державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, на дії державного виконавця.

Від заінтересованої особи – заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_5 надійшли заперечення на скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа: Державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, на дії державного виконавця, в яких просить суд відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що державним виконавцем при зверненні стягнення на майно та кошти боржника – ОСОБА_1, порушень вимог законодавства допущено не було.

Суд, у відповідності до вимог ст. 450 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності сторін.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити в задоволенні скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження відносно боржника № ЗВП 50290110, до складу якого входили наступні виконавчі провадження з примусового виконання, а саме:

- виконавчого листа № 320/7257/14-ц, виданого 30.11.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з боржника на користь Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області матеріальну шкоду заподіяну злочином у розмірі 119176,00 гривень, виконавче провадження за № 50111138;

- виконавчого листа № 320/7257/14-ц, виданого 30.11.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з боржника на користь держави судовий збір в розмірі 1191,76 гривень, виконавче провадження за № 50111078.

За ВП 50111078 по виконанню виконавчого документу - виконавчого листа № 320/7257/14-ц, виданого 30.11.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з боржника на користь держави судовий збір у розмірі 1191,76 грн., згідно ухвали від 09.08.2017 року Вищого спеціалізованого суду України рішення першої інстанції від 17.03.2017 року в частині сплати судового збору скасовано, у зв’язку з чим стягнення з боржника було зменшено у розмірі судового збору в сумі 1191,76 грн. та виконавчого збору у розмірі 119,18 грн.

07.06.2016 державним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника, а саме: автомобіля MERCEDES-BENZ Е280, д.н.22010НР. В рамках розшуку автомобіля співробітниками Національної поліції вищевказаний транспортний засіб затриманий на Василівському посту ДАІ, про що в телефонній розмові було повідомлено Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у ЗО.

14.11.2016 відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Рибченко В.В. було винесено постанову про доручення Василівському районному відділу державної виконавчої служби про опис та арешт автомобіля MERCEDES-BENZ Е280, д.н. 22010НР.

17.11.2016 державним виконавцем Василівського районного відділу державної виконавчої служби було проведено опис та арешт вищезазначеного автомобіля відповідальним зберігачем призначено ОСОБА_3, керуючись ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та принципом схоронності та цілісності майна призначено іншу незацікавлену особу, яка може здійснювати послуги по транспортуванню та зберіганню транспортних засобів.

В рамках виконавчого провадження було продано автомобіль який належить боржнику. Згідно протоколу № 256564 від 15.05.2017 року автомобіль було продано Державним підприємством СЕТАМ за 123110,00 гривень, з яких ДП СЕТАМ стягнув загальний розмір винагороди організатору торгів у розмірі 6155,50 гривень. Переможцем аукціону на депозитний рахунок Мелітопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області сплачено 116954,50 грн.

Згідно ч.1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: у першу чергу повертається авансовий внесок стягувана на організацію та проведення виконавчих дій; у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувана; у третю чергу задовольняються вимоги стягувана та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.

Згідно ч.2 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл грошових сум у черговості, зазначений у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення, тому державним виконавцем з коштів що надійшли від реалізації майна були стягнуті витрати виконавчого провадження, які складаються з наступних витрат:

1.Згідно договору зберігання № 217/16 від 17.11.2016 року, акту виконаних робіт по зберіганню та транспортуванню майна від 01.03.2017 року та рахунком № 217/16 від 01.03.2017 на користь ФОП ОСОБА_3 сплачено 16530,00 гривень.

2.Згідно акту виконаних робіт б/н від 27.01.2017 року та рахунку б/н від 27.01.2017 року за проведення оцінки майна, субєкту оціночної діяльності ОСОБА_4 сплачено 1500 грн.

3.По ВП № 50111138 при проведенні виконавчих дій стягнуто 250 гривень;

4.По ВП № 50111078 при проведенні виконавчих дій стягнуто 250 гривень, а всього витрат при проведенні виконавчих дій стягнуто у розмірі 18530,00 гривень.

Згідно п.3 ч.1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» залишок коштів в сумі 98424,50 гривень були розподілені пропорційно на задоволення вимог стягувача в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області у розмірі 89476,82 гривень та виконавчий збір у розмірі 8947,68 гривень, що складає 10% фактично стягнутої суми.

Витрати виконавчого провадження згідно з розпорядженням державного виконавця №50111138, №50111078 від 06 червня 2017 року, затвердженими начальником ВДВС, були перераховані зазначеним особам.

Так, за розпорядженням №50111138 від 06 червня 2017 року кошти були перераховані ФОП ОСОБА_3 у сумі 16530,00 грн. за зберігання та транспортування автомобіля, у тому числі:

-зберігання автомобіля 13566,00 грн. за 105 днів по 129,20 грн. за добу;

-транспортування автомобіля 2964,00 грн.

30.05.2018 державним виконавцем було направлено запити до 23 банків: ПАТ

«Промінвестбанк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «СБЕРБАНК», ПАТ «УКРСОЦБАНК», ПАТ

«УНІВЕРСАЛ БАНК», ПАТ КБ «ПРАВЕКС БАНК», ПуАТ «КБ АКОРДБАНК», ПАТ

«КРЕДІ ОСОБА_6», ПАТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «ВТБ БАНК», ПАТ «АЛЬФА -

БАНК», ПАТ КБ «ПРИВАБАНК», АТ «ОСОБА_7 ОСОБА_3», АТ «ТАСКОМБАНК»,

АТ «Укрексімбанк», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «А-БАНК», АБ «УКРГАЗБАНК», АКБ

«ІНДУСТРІАЛБАНК», ОСОБА_8», АТ «МетаБанк», АТ «ОТП БАНК», АТ

«Ощадбанк», щодо отримання інформації, відповідно до п. 21 ч. 1 статті 18 Закону

України «Про виконавче провадження», ст. 62 Закону України "Про банки та банківську

діяльність" терміново надати вичерпну інформацію про наявність рахунків та/або стан

рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника по день отримання

запиту, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання

боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що

охороняється банком, що зареєстроване за боржником.

За наслідком отримання інформації щодо наявності відкритих рахунків, державним

виконавцем було вжито заходів щодо арешту коштів боржника.

19.07.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника

ВП№50111138, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках

ЗОУ АТ «Ощадбанк», МФО 313957, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти

на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника,

крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення

стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше насінного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Звернення стягнення, на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ч. 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

З наведеного вбачається, що Законом чітко визначено порядок накладення арешту та списання коштів боржника, що містяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, а також фактично покладає на вказані установи відповідальність за правомірність їх списання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем не було допущено порушення вимог законодавства при винесені постанови про накладення арешту на кошти боржника, наявні на банківських рахунках.

Щодо вимоги про зобов’язання державного виконавця провести перерозподіл коштів, суд вважає, що вона суперечить положенням ст.ст. 45, 46, 47, 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження», наказу Міністерства юстиції України «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» від 29.09.2016 № 2830/5.

Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігай), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем (ч.ч. 1, 3 ст. 58 Закону).

Одним з видів витрат виконавчого провадження відповідно до п. 3 розділу І вищевказаного наказу Міністерства юстиції України є послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій, у тому числі - зберігача, відповідно до п. 1 розділу II розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1,3,6,7,10розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Слід зазначити, що наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року № 967/1218/869 «Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках)», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2013 за № 1887/24419, не підлягає застосуванню при визначенні розміру витрат виконавчого провадження з наступних підстав.

Згідно Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1102 (далі Порядок), тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, згідно п. 6 цього Порядку доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.

В даному випадку вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника із спеціального майданчика чи стоянки державним виконавцем не здійснювалось.

Після затримання автомобіля органами поліції, державним виконавцем було проведено опис та арешт майна, про що складена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 17.11.2016, якою зберігачем призначено ОСОБА_3, на підставі укладеного договору зберігання №317/16, яким оплата послуг встановлена у вигляді винагороди в розмірі 2% від вартості майна за один місяць зберігання. Цим же зберігачем було здійснено транспортування автомобіля.

Така угода є цивільно-правовою та породжує зобов’язання осіб в порядку ст. 509 ЦК України, а отже, скаржник ОСОБА_1 в якості третьої особи в розумінні ст.511 ЦК України може оспорювати такий договір.

Суд звертає увагу на те, що згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлювався з виконавчим провадженням, в матеріалах якого містився вищезазначений договір, та в разі не згоди з умовами зберігання боржник мав змогу запропонувати іншого зберігана майна. Але таких клопотань до державного виконавця від ОСОБА_1 не надходило.

Відповідно до п.3 Розділу І наказу Міністерства юстиції України про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження від 29.09.2016 № 2830/55 до видів витрат виконавчого провадження відносяться послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання; суб’єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

Відповідно до п.6 Розділу І наказу Міністерства юстиції України про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження від 29.09.2016 № 2830/5 до видів витрат виконавчого провадження відносяться послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.

Як вбачається з матеріалів справи, досліджених під час судового розгляду, зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці у ВП №50111138 відповідно до п.6 Розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження не відбувалось, тоді як, визначення витрат проведено за п. 3 того ж Розділу як послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: зберігачів, суб’єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій, що є правомірним та таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, твердження заявника про те, що зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці у ВП №50111138 відбувалося відповідно до п.6 Розділу І наказу Міністерства юстиції України про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження від 29.09.2016 № 2830/5, а тому при здійсненні розрахунку витрат за зберігання та транспортування транспортного засобу державний виконавець мав би керуватися Наказом МВС України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року № 967/1218/869 «Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2013 року за № 1887/24419 є хибним, оскільки державним виконавцем у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій було залучено ФОП ОСОБА_3, з якою було укладено договір зберігання №317/16, яким встановлена оплата послуг у вигляді винагороди в розмірі 2% від вартості майна за один місяць зберігання.

Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах

1, 3, 6, 7, 10 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються

відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Відповідно до договору зберігання №317/16 розрахунок витрат державним виконавцем проведено вірно.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 при розрахунку та розподілі коштів за зведеним виконавчим провадженням №50290110 за транспортування та зберігання автомобіля,винесенні постанови про арешт коштів боржника від 19.07.2018 діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому в задоволенні скарги слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 247, 258, 260, 450,451 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересована особа: Державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, на дії державного виконавця – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Л.В. Колодіна