Постанова № 78395116, 05.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 639/4331/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представник відповідача Устименко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2018, суддя Горшкова О.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 01.10.18 по справі № 639/4331/18

за позовом ОСОБА_2

до Харківської установи виконання покарань №27 , Державної казначейської служби України

про скасування адміністративних стягнень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської установи виконання покарань №27, Державної казначейської служби України, в якому просила суд:

- скасувати карцер з 13.04.2017 року по 18.04.2017 року (5 діб), з 19.07.2017 року по 26.07.2017 року;

- скасувати догану за 04.01.2018 року, оформлену 12.01.2018 року;

- стягнути моральну шкоду у розмірі 50000 євро.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати до суду: позовну заяви із зазначенням ідентифікаційного коду позивача, відповідачів, їх електронні адреси, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку разом із копіями для відповідачів; належним чином засвідчені копії актів індивідуальної дії про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді переміщення до карцеру з 13.04.2017 року по 18.04.2017 року (5 діб), з 19.07.2017 року по 26.07.2017 рік та догану за 04.01.2018 року, оформлену 12.01.2018 року разом із копіями для відповідачів або клопотання про витребування доказів; письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення строку, конкретизувати зміст позовних вимог до кожного із відповідачів та надати копії позовних заяв для відповідачів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до Харківської установи виконання покарань № 27, Державної казначейської служби України про скасування адміністративних стягнень - повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на її думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Позивач, ОСОБА_2, участь у справі в режимі відеоконференції не брала, про що було складено акт, відповідно до якого, 05.12.2018 об 09:20 між Харківським апеляційним адміністративним судом та Качанівською виправною колонією №54, програмно було неможливо встановити з'єднання з Качанівською виправною колонією №54.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

Однак колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції в повній мірі, виходячи з наступного.

Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви, чітко визначені у статті 160 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта влад просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі суду слід також визначитися з такими питаннями: які саме права, свободи чи інтереси позивача порушені, в чому саме вони полягають і якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень вони порушені; чи належать спірні правовідносини до публічно-правових; чи не підлягають порушені права чи інтереси фізичної або юридичної особи захисту в порядку іншого судочинства.

Стаття 160 КАС України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Разом із тим, суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

Характерною помилкою щодо застосування статей 160, 161 КАС України є формальний підхід до цих норм, внаслідок чого позовні заяви безпідставно залишаються без руху та повертаються.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, якщо позивач не дотримався однієї із вимог до позовної заяви і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі, суд залишає позовну заяву без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки.

Важливо, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом із тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2018 року від позивача надійшло доповнення до позову, в якій ОСОБА_2 на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року: зазначила свій ідентифікаційний код; надала копію свого паспорту; письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, 26.09.2018 року позивачем надано клопотання про витребування доказів у відповідності до приписів ч. 7 ст. 161 КАС України, з огляду на неможливість їх надання в самостійному порядку.

Однак підставою для повернення позовної заяви стала незрозумілість позовних вимог чи неповний виклад позивачем обставин справи.

На думку колегії суддів, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду і не впливають на оцінку обставин, які є підставою для відкриття провадження у справі.

Колегія суддів вважає, що дані питання, з яких суд спочатку залишив без руху позов, а потім повернув позовну заяву, підлягали вирішенню під час підготовчого провадження, а відтак, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції необґрунтовано повернув позовну заяву.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до вимог ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву з зазначених підстав, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що порушення наведених норм процесуального права є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 320, 321 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 по справі № 639/4331/18 скасувати.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської установи виконання покарань №27, Державної казначейської служби України про скасування адміністративних стягнень направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Калитка В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 07.12.2018.