Ухвала суду № 78395025, 28.11.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16069/18

Провадження № 1-кс/638/5086/18

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

28 листопада 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді Грищенко І.О.

за участю:

прокурора Арсені О.В.

секретаря Самогньозд О.І.

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220480004114 від 26.10.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого ( зі слів) , на утриманні має дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 ( зі слів) , офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком від 17.11.2008 року Дзержинським р/с м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років п/в, ст. 75 КК України до 1 рік; за вироком від 14.09.2011 року Фрунзенським р/с м. Харкова за ч. 2 ст. 185 , ч. 3 ст. 185 , ч. 1 ст. 304 КК України до 5 років п/в., ст. 75 КК України до 3 років; за вироком від 04.11.2016 року Фрунзенським р/с м. Харкова за ч. 2 та ч. 3 ст.185 КК України до 5 років 6 міс. п/в., зараховано строк відбуття з 18.04.2011 року до 14.09.2011 та з 14.05.2013 року до 14.01.2016 року з розрахунку ? покарання вважати відбутим; за вироком від 20.03.2014 року Київським р/с м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 р. 1 міс. п/в, строк зарахувати з 13.05.2013 року ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

28.11.2018 року до суду надійшло клопотання від 27.11.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Доводи клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2018 року за № 12018220480004114 за ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.10.2018 року приблизно о 09-30 год. ОСОБА_1, діючи повторно, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прибув до будинку № 42 по вул. Береговій в м. Харкові, де впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через металопластикове вікно проник до приміщення вищевказаного будинку та реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, взяв зі столу ноутбук «ASUS 15.6" (X501A) Pentium B970», вартістю відповідно до даних висновку судово-товарознавчої експертизи № 24812/24813 від 06.11.2018 року 4000 грн. та каблучку із золота 583 проби вагою 6,5 грамів , вартістю відповідно доданих висновку судово-товарознавчої експертизи № 24812/24813 від 06.11.2018 року- 6175 грн. , які належать потерпілій ОСОБА_3. Після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Протиправні умисні дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

31.10.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, як окремо, так і усіма у сукупності, а саме: даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_3 , даними протоколу допиту підозрюваної особи, даними протоколу огляду місця події, даними протоколу слідчого експерименту .

Підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України – запобіжний захід тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність одного або декількох ризиків, перелічених в ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сукупність здобутих під час досудового розслідування даних дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м'якого заходу, ніж тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема, покинути межі міста Харкова , або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначені ризики підтверджуються наступними фактичними даними:

підозрюваний раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, повторно вчинив тяжке кримінальне правопорушення , санкція статті за вчинення якого передбачає позбавлення волі строком до 6 років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має , відповідно наявні достатні підстави вважати, що вказана особа може вчинити інший аналогічний злочин. Вказане характеризує його як особу схильну до вчинення злочинів. На вимогу слідчого з 31.10.2018 року не надав до органу досудового розслідування документи , що підтверджують його сімейний стан та наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Крім того, в період часу після 31.10.2018 року до органу досудового розслідування не з"являвся. Зазначені дані свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, існують та застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим. Прокурором було повідомлено, що підозрюваний вживає наркотичні засоби, а гроші , отримані від злочинної діяльності, витрачає на придбання цих засобів, що відомо з оперативної інформації. Просив прийняти до уваги ту обставину, що в квартирі бабусі за адресою : АДРЕСА_1 майже більше місяця не проживає по причині того, що бабуся та його брат категорично заперечують проти того, щоб він з ними разом проживав.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати відносно нього інший запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту, тому що відсутні підстави вважати, що він може переховуватися від суду. Визнав себе винним та пояснив, що готовий понести покарання. Вказав на те, що інкримінує мий йому злочин вчинив через тяжкий матеріальний стан.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення – злочину , передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення .

Прокурором доведено наявність існування вказаних вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров’я підозрюваного, міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місті його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у підозрюваного міста роботи , репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей у підозрюваного, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків , передбачених п. 1, 3 -5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання вчиненню аналогічних кримінальних правопорушень, перешкоджання кримінальному провадженню.

Слідчий суддя вважає встановленим існування перерахованих в клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи реальне існування ризиків, оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного та характер висунутої підозри, його поведінку після вчиненого, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, тому що не має офіційних джерел отримання доходів , та вчинив інкримінує мий йому злочин саме через тяжкий матеріальний стан, може переховуватися від слідчих органів та суду, а тому, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, тому що інші альтернативні заходи недостатні для запобігання ризиків та забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов‘язків.

Таким чином, прокурор довів, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Крім того, з пояснень прокурора вбачається, що у підозрюваного на дійсний час відсутне постійне місце проживання , через що неможливо застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про що останній просить суд.

Суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, тому суд обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , за таких обставин клопотання підозрюваного не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених КПК України.

Враховуючи, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України , яке не потягло за собою тяжких наслідків для потерпілої сторони, у суду наявні законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави .

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.1 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов’язків і тому слідчий суддя визначає заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 – задовольнити .

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор » строком не більше 60 (шістдесяти) днів, який слід рахувати починаючи з 18-00 год 28 листопада 2018 року, тобто до 18-00 год 26 січня 2019 року.

Визначити суму застави в розмірі 52 860 ( п"ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят ) гривень, яку можливо внести за наступними реквізитами:

Отримувач коштів- ТУ ДСА України в Харківській області ,

Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 26281249,

банк отримувача- ДКСУ м. Київ,

код банку отримувача 820172

рахунок отримувача 37318098006674

(призначення платежу – запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави підозрюваного з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому , який здійснює досудове розслідування по даному кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Харківський слідчий ізолятор ".

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 , слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І.О.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя І.О.Грищенко

Копію ухвали отримав:

“____” _____ 2018 р. ___ год. ____ хв. __(ОСОБА_1 )