Рішення № 78394241, 06.12.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м.Рiвне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Кучиної Н.Г.

секретар судового засідання - Ющук О.С.

справа № 569/8164/18

учасники справи:

представники позивача ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 міська рада про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем,,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем.

Представники позивача ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_5, в судовому засіданні позов ОСОБА_5про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачемпідтримали та просять суд визнати неправомірною відмову ОСОБА_3 у підписанні акту приймання-передачі межових знаків на зберігання земельної ділянки, яка передається у власність ОСОБА_5, загальною площею 911 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вулиці Тиннівська,33 в місті Рівне та визнати за ОСОБА_5 право на приватизацію земельної ділянки загальною площею 911 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вулиці Тиннівська,33 в місті Рівне, без погодження з суміжним землекористувачем ОСОБА_3, стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по справі.

Представники позивача також суду пояснили, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок по вулиці Тиннівська,33 в місті Рівне.

Відповідно до п.а ч.1 ст. 81 Земельного Кодексу України, вона виявила бажання набути право власності на земельну ділянку на підставі приватизації, оскільки вона надана їй у користування. На виконання вимог ст.55 Закону України «Про землеустрій» та ст.122 Земельного Кодексу України позивач звернулася до комунального підприємства «Графос» для розробки технічної документації на приватизацію земельної ділянки. Однак, один із суміжних землекористувачів, відповідач ОСОБА_3 відмовляється погоджувати (підписувати) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, мотивуючи свою відмову претензією до межі земельної ділянки, що планується для передачі позивачу.

Вважають претензії ОСОБА_3 безпідставними, оскільки відповідно до довідки із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх між власниками земель, землекористувачами, виданої управлінням Держгеокадастру земельна ділянка площею 911 кв.м., що пропонується для передачі їй у власність, згідно даних земельного кадастру обліковується за ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_7в судовому засіданні позов ОСОБА_5не визнали та просять суд у позові відмовити.

В обґрунтування заперечень вказують на те, що ОСОБА_3 не порушив жодних прав гр. ОСОБА_5 щодо приватизації земельної ділянки в м. Рівне, вул. Тиннівська, 33.

Його відмова від підписання акту приймання передачі межових знаків мотивована тим, що на етапі виготовлення технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачу, даний документ не підписується ним тому, що ні він, ні позивач не є власниками/користувачами земельних ділянок і в них не має сформованих земельних ділянок, а є тільки землі комунальної власності територіальної громади м. Рівного, розпорядником яких є орган місцевого самоврядування - ОСОБА_6 міська рада. Крім того межові знаки встановленого зразка не було встановлено, і йому не було зрозуміло, що підписувати та де в натурі (на місцевості) проходить межа.

Крім того, заперечує відповідач і щодо визнання права за ОСОБА_5 на приватизацію земельної ділянки площею 0,0911 га в м. Рівне, вул. Тиннівська, 33, тому що частина земельної ділянки розмірами по ширині 1,8 м, по довжині 107,8 та орієнтовною площею 0,02 га, яка включена в приватизацію позивачу, відповідно до матеріалів технічної документації "По визначенню меж присадибних ділянок індивідуальних забудовників та земель інших користувачів в межах кварталів та виготовлення відповідної документації для ведення земельного кадастру м. Рівне", затверджених розпорядженням виконкому ОСОБА_6 міської ради 12.05.1996 року № 601-р відноситься до земельної ділянки на вул. Тиннівській 31, де він є власником житлового будинку, згідно договору купівлі-продажу від 27 серпня 2000 року, зареєстрованого ОСОБА_6 міським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності в реєстрі за №10021 05.09. 2000 року.

Від ОСОБА_6 міської ради до суду надійшла заява, в якій розгляд справи просять провести у відсутність представника ОСОБА_6 міської ради.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, заслухавши показання свідків, дослідивши надані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що за правилами ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Районна, міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Районна, міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви порядку питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 4 травня 1999 року за №43 (з відповідними змінами), технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку не містить вимог погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Механізм встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року № 376.

Пунктом 2.8 Інструкції передбачено, що після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками складається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів) у разі, якщо вони не заявляють претензій до існуючих меж.

Згідно з пунктом 3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцем знаходження земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Зазначене свідчить, що непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації.

Крім того, чинне законодавство України не передбачає обов'язку землекористувача надавати згоду на погодження меж суміжних земельних ділянок.

У цьому випадку відмова відповідача у наданні згоди позивачу на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача може мати для позивача негативні наслідки, однак це не може розцінюватись як зловживання відповідачем своїми правами, або як порушення прав позивача, так як така відмова є формою реалізації відповідачем свого права.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є власником жилого будинку по вулиці Тиннівська,33 в місті Рівне, на підставі рішення Рівненського міського суду № 2-1090/02 від 15 лютого 2002 року .

Власником житлового будинку № 31 по вул. Тиннівська в місті Рівне та користувачем суміжної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 27 серпня 2000 року є відповідач ОСОБА_3

Як вбачається з довідки Держгеокадастру Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області довідка звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель від 26 жовтня 2017 року щодо земельної ділянки площею 0,0911га у м.Рівному на вулиці Тиннівській,33, яка була долучена позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог – відкликана відділом у м.Рівному міськрайонного управління у Рівненскому районі та м.Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, в зв’язку з уточненням інформації, оскільки відповідачем оспорюють ся площі належних йому та позивачу земельних ділянок.

За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

З урахуванням цих норм суд має встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, виходячи із підстав позову та встановлених обставин, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог (повністю чи частково) або відмову в їх задоволенні.

Частиною третьою статті 158 ЗК України визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

За змістом статті 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці, як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

У відповідності до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

З аналізу даного законодавства слідує, те, що непогодження відповідачем меж земельної ділянки, яке мотивоване наявністю земельного спору є формою реалізації прав останнього, а сама по собі процедура погодження меж є виключно допоміжною стадією у процесі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок. Акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, приймає рішення про передачу громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. При цьому кадастровою зйомкою є комплекс робіт, яку проводять юридичні та фізичні особи, які одержали в установленому порядку ліцензію на проведення геодезичних і картографічних робіт, а при їх проведенні суміжні землекористувачі погоджують межі земельних ділянок і вказані дії не впливають на правовий режим земельної ділянки і не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини, оскільки в результаті кадастрових робіт створюється лише інформаційна база.

У той же час непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є само по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.

Отже, вирішення питань, пов'язаних із передачею земельної ділянки у власність, належить до повноважень органу місцевого самоврядування, а чинне земельне законодавство не обмежує права на приватизацію земельної ділянки у зв'язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акту погодження меж земельних ділянок.

Таким чином відмова ОСОБА_3 від підписання акту погодження меж земельних ділянок не порушує прав ОСОБА_5 на отримання земельної ділянки у власність не є перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на приватизацію земельної ділянки позивачем, в тому числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_5 суд визнає безпідставними та недоведеними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 міська рада про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем - відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

ОСОБА_5 проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1

ОСОБА_3 проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2.

Повне рішення складено 06 грудня 2018 року.

Cуддя: Н.Г.Кучина