Постанова № 78393774, 06.12.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11428/18

Провадження №3/428/1996/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в особі судді Олійник В.М., за участю секретаря судового засідання Лисенко Л.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, єдиний реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній, посвідчення водія серії ВАА 033905, вилучене 08.09.2018, який мешкає за адресою: Луганська область, Ровенський район, с.м.т. Ясеновський, АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 173097, складеного 08.09.2018 інспектором вхводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області ОСОБА_2, 08.09.2018 о 17-55 год., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Vоlkswagen», моделі Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Піонерській в с.м.т. Сиротине, маючи ознаки алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини роту, поведінка яка не відповідає обстановці, порушення мови) відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що 08.09.2018 керував транспортним засобом. Приблизно о 18-00 год. коли виїжджав з населеного пункту його зупинили працівники поліції, з підстав порушення ним правил дорожнього руху, а саме через те, що він не включив покажчик повороту при виконанні маневру повороту. На місці склали постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Після цього повідомили, що є підозра того, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння та запропонували пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинення, на що він не погодився та запропонував пройти огляд на стан сп’яніння не на місці, а в лікарні. Однак йому було відмовлено у проходженні огляду на стан сп’яніння в лікарні та складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні надав показання, що 08.09.2018, приблизно о 18-30 годині, він їхав на велосипеді. Був зупинений патрульними поліцейськими, які запропонували йому бути понятим при пропонуванні водію пройти медичний огляд на стан сп’яніння, на що він погодився. У його присутності водію, який присутній у судовому засіданні, тобто ОСОБА_1 декілька разів пропонували пройти медичний огляд на стан сп’яніння, але водій відмовлявся. При цьому також був ще один понятий.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим в прокуратурі Луганської області. ОСОБА_1 його знайомив. 08.09.2018, приблизно о 18-00 годині йому подзвонив ОСОБА_1 та повідомив, що його було зупинено співробітниками поліції, пропонують пройти огляд на стан сп’яніння, на що він запропонував йому погодитись пройти огляд на стан сп’яніння у медичному закладі. При цьому він особисто поїхав на місце зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 щоб допомогти з питань права ОСОБА_1 Коли приїхав, протокол про відмову ОСОБА_1 пройти медичний огляд вже складали та він запропонував ОСОБА_1 написати в протоколі, що згоден пройти медичний огляд на стан сп’яніння в медичному закладі. В його присутності ОСОБА_1 не пропонували проходити медичний огляд на стан сп’яніння.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частина 1 статті 130 передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, з урахуванням суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і яке інкримінується ОСОБА_1, предметом розгляду даного провадження є встановлення факту відмови ОСОБА_1, який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.

В якості доказів правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення додано письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції на цифровому носії формату «DVD».

Як видно з письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, останні повідомили, що у їх присутності ОСОБА_1, який керував транспортним засобом – легковим автомобілем марки «Vоlkswagen», моделі Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1, співробітниками патрульної поліції було запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп’яніння у медичному закладі, однак ОСОБА_1 у їх присутності відмовився.

Дані пояснення свідків були перевірені судом під час безпосереднього допиту свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні, яким було підтверджено обставини, викладені в наданому ним працівникам поліції поясненні 08.09.2018. Крім того свідок ОСОБА_5 підтвердив також присутність і другого свідка, тобто ОСОБА_6, під час пропонування працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння. Однак на виклик суду свідок ОСОБА_6 не з’явився. Але враховуючи надані свідком ОСОБА_5 показання у судовому засіданні, та підтвердження ним надання і письмових пояснень, у суду відсутні підстави ставити під сумнів і письмові пояснення свідка ОСОБА_6

Також у судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, який надано на цифровому носії інформації – диску формату «DVD». Наданий відеозапис містить спілкування патрульних поліцейських з особою, яку ідентифіковано у судовому засіданні як ОСОБА_1 При цьому, на неодноразове запитання працівників поліції, чи згоден ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння, останній відповідає відмовою. Враховуючи надані у судовому засіданні покази свідка ОСОБА_5, суд вважає належним чином доведення належними, допустимими, достовірними та в цілому достатніми доказами факт відмови ОСОБА_1 від проходження оглядну на стан алкогольного сп’яніння. Суд зауважує, що під час виконання працівниками поліції вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, тобто виказування працівниками поліції вимоги пройти медичний огляд на стан сп’яніння, ОСОБА_1 намагався уникнути не лише огляду, а й надання відповіді, що також є порушенням, оскільки особа, фактично, ігнорує вимогу уповноваженої особи на вчинення дій, передбачених законом.

При цьому, факт керування транспортним засобом – легковим автомобілем марки «Vоlkswagen», моделі Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 не оспорював, а отже даний факт, на думку суду, також є доведеним.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, а отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

У зв’язку з чим суд вважає недостовірними показаннями ОСОБА_1 щодо того, що він бажав пройти саме медичний огляд на стан сп’яніння, оскільки останнім окрім показань інших доказів суду не надано. При цьому показання ОСОБА_1 спростовуються дослідженими у судовому засіданні показаннями. Суд вважає також неможливим взяти до уваги показання свідка ОСОБА_4, в якості підтвердження наданих показань ОСОБА_1, оскільки як свідчать показання свідка ОСОБА_4, останній не був присутнім під час законної вимоги поліцейських до ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп’яніння, а отже ОСОБА_4 і не може спростувати викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини.

Суд також не бере до уваги та вважає неналежним доказом наданий ОСОБА_1 протокол медичного огляду для встановлення факту психоактивної речовини та стану сп’яніння, без номера, від 08.09.2018, згідно якого ОСОБА_1 08.09.2018 о 20-10 год. перебував у тверезому стані, оскільки суд вважає його неналежним доказом. Оскільки у відношенні ОСОБА_1 складено адміністративний протокол не за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, а за фактом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння. Крім того, ОСОБА_1 проходив огляд, як зазначено вище, 08.09.2018 о 20-10 год., а зупинений о 18-50 год., тобто з моменту зупинки до проведення огляду пройшло понад дві години, що не може забезпечити достовірності результатів огляду.

Зроблений ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення запис про те, що він бажає пройти медичний огляд на стан сп’яніння у лікарні, не може взято судом в якості доказу того, що останній не відмовлявся від проходження медичного огляду. Оскільки, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1, відповідно до встановленої законом процедури, вже відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння у присутності двох свідків, чим вчинив правопорушення, передбачене п. 2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив закінчений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому складання протоколу про адміністративне правопорушення є формою фіксування обставин вже вчиненого адміністративного правопорушення, тому під час оформлення адміністративного правопорушення не може бути змінено обставини його вчинення чи підстави, а також вчинення чи скасування дій по його фіксуванню.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а саме обставин, що згідно ст. 34-35 КУпАП пом’якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1, характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що останньому слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст. 1, 7, 9, 23, 26, 130, 278, 280-287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, (отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31116149012001, код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір) у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. М. Олійник